15 вересня 2027
середа · 2 вересня ст. ст.
Їжа з олією
Мч. Маманта (275), батька його Феодота і матері Руфіни (III). Прп. Іоанна посника, патр. Царгородського (595). Мчч. 3628-ми в Нікомідії (III–IV). Знайдення мощей прп. Феодосія Тотемського (1796). Сщмчч. Варсонофія (Лебедєва), єп. Кирилівського, і з ним Іоанна Іванова пресвітера, прмц. Серафими (Сулимової) ігумені і мчч. Анатолія Барашкова, Миколая Бурлакова, Михаїла Трубникова і Филипа Маришева (1918); сщмчч. Дамаскіна (Цедрика), єп. Глухівського, і з ним Євфимія Горячева, Іоанна Мельниченка, Іоанна Смоличева, Володимира Моринського, Віктора Басова, Феодота Шатохіна, Петра Новосельського, Стефана Ярошевича пресвітерів (1937); сщмчч. Германа (Ряшенцева), єп. В’язниківського, Стефана Єрмоліна пресвітера і мч. Павла Єлькіна (1937). Калузької ікони Божої Матері (1771).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученику Мамантуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Тво́й, Го́споди, Ма́мант/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша
Кондак, глас 3
Жезло́м, свя́те, от Бо́га тебе́ да́нным,/ лю́ди твоя́ упаси́ на па́житех живоно́сных,/ зве́ри же неви́димыя и неукроти́мыя/ сокруши́ под но́ги тя пою́щих,/ я́ко вси, и́же в беда́х,// предста́теля тя те́пла, Ма́манте, и́мут.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Якщо царство розділиться саме в собі, не може встояти царство те" (Мк.3,24). Допоки всередині переважає однодумність лукавства гріховного, доти міцним буває в нас царство темряви й гріха, але коли благодать Божа полонену гріхом частину духу приверне до себе, визволивши її з полону, тоді відбувається всередині поділ: гріх на одному боці, добро - на іншому. Якщо, внаслідок цього збудження, свідомістю і свободою людина поєднується з добром, гріх втрачає всяку опору і йде до розкладання. Сталість у прийнятому доброму намірі й терпіння в трудах над ним, зовсім порушують гріх і винищують. Тоді починається царство добра всередині, і стоїть, поки не закрадеться якийсь злий намір і, привернувши до себе волю, не спричинить знову розділення. Дай тільки хід гріховному потягу, що зародився, поєднайся з ним і зроби його справою - знову почне добро слабшати, а зло рости, поки зовсім його не винищить. Це майже безперервна історія внутрішнього життя в тих, хто слабкосердий і не має твердої вдачі.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter