14 вересня 2027
вівторок · 1 вересня ст. ст.
Посту немає
Початок індикту — церковне новоліття. Прп. Симеона Стовпника (459) і матері його Марфи (близько 428). Прав. Іісуса Навина (ХVІ ст. до Р. Х.). Мц. Калісти і братів її, мчч. Євода та Єрмогена (309). Мч. Аїфала диякона (380). Мцц. 40 дів посниць і мч. Амуна диякона, вчителя їхнього (IV). Прп. Діонісія Малого (до 556) (Румун.). Прмц. Татіани, мц. Наталії (1937). Собор Вінницьких святих. Собор Пресвятої Богородиці в Міасинській обителі (в пам’ять знайдення Її ікони) (864). Чернігівської-Гефсиманської (1869), Александрійської, Августовської (1914) та йменованої «Всеблаженна» (у Казані) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Індиктуглас 2
Тропар, глас 2
Всея́ тва́ри Соде́телю,/ времена́ и ле́та во Свое́й вла́сти положи́вый,/ благослови́ вене́ц ле́та бла́гости Твоея́, Го́споди,/ сохраня́я в ми́ре лю́ди и град Твой// моли́твами Богоро́дицы и спаси́ ны.
Кондак, глас 2
В Вы́шних живы́й, Христе́ Царю́,/ всех ви́димых и неви́димых Тво́рче и Зижди́телю,/ И́же дни и но́щи, времена́ и ле́та сотвори́вый,/ благослови́ ны́не вене́ц ле́та,/ соблюди́ и сохрани́ в ми́ре град и лю́ди Твоя́,// Многоми́лостиве.
Богородиціглас 4
Тропар, глас 4
Пречи́стая Богома́ти, Богоро́дице,/ Собо́р Твой честны́й украше́н многоразли́чными добро́тами,/ да́ры Ти прино́сят, Госпоже́, мно́ги мирсти́и лю́дие,/ у́зы на́ша гре́шныя раздери́ Свое́ю ми́лостию// и спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак, глас 6
И́же пре́жде денни́цы от Отца́ без ма́тере роди́выйся,/ на земли́ без отца́ воплоти́ся днесь из Тебе́./ Те́мже звезда́ благовеству́ет волхво́м,/ А́нгели же с па́стырьми пою́т// несказа́нное Рождество́ Твое́, Благода́тная.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 11:27-30)
"Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11:28). О Божественного, о любезного, о сладчайшого Твоєго гласа! Підемо ж усі слідом за Господом, Котрий кличе нас! Але наперед треба відчути, що нам трудно і важко відчути, тобто що у нас гріхів багато і гріхи ці тяжкі. Від цього почуття народиться потреба шукати собі полегшення. Віра вкаже тоді нам єдиний притулок у Господі Спасителі, і кроки наші самі собою прямуватимуть до Нього.
Душа, яка забажала позбутися гріхів, знає, що сказати Господу: "Візьми тягар від мене тяжкий, гріховний, а я візьму ярмо Твоє благе". І буває так: Господь прощає гріхи, а душа починає ходити в заповідях Його. І заповіді — ярмо, і гріхи — тягар. Але, порівнявши те й інше, душа знаходить, що ярмо заповідей легке, як перо, а тягар гріхів важкий, як гора.
Не побоїмося ж охоче прийняти ярмо Господнє благе і тягар Його легкий! Так тільки, а не інакше, можемо знайти спокій душам нашим.
Ще 2 думки
(Мк. 3:13-19)
Обрав Господь апостолів, "щоб з Ним були, і щоб посилати їх на проповідь, і щоб вони мали владу зцілювати від хвороб і виганяти бісів" (Мк.3:14-15). І всякий християнин обраний, і обраний на подібні ж справи, а саме: бути з Господом безперервною пам'яттю про Нього і усвідомленням Його всюдиприсутності, проповідуванням і виконанням Його заповідей і готовністю сповідувати віру свою в Нього. У тому колі, де відбувається таке сповідання, воно буде гучною проповіддю для тих, хто чує. Усякий християнин має владу лікувати недуги, не чужі, а свої, і не тілесні, а душевні, тобто гріхи та гріховні звички; виганяти бісів, відрізуючи злі помисли, які вони вселяють, і погашаючи збудження пристрастей, які вони розпалюють. Роби так і будеш апостолом, виконавцем того, на що ти обраний Господом, виконавцем свого посланництва. Коли досягнеш успіху спочатку в усьому цьому, тоді, можливо, Господь призначить тобі й особливе посольство - спасати інших, після того, як врятуєш себе, і допомагати тим, хто піддасться спокусам, після того, як сам пройдеш усі спокуси, усі проби в добрі та злі. Але твоя справа - над собою трудитися: на це вже ти обраний; інше ж у руках Божих. Той, хто смиряється, буде піднесений (Мф.23:12, Лк.14:11).
Господь не сповістити лише прийшов про літо сприятливе, а й приніс його. Де ж воно? У душах вірян. Земля ніколи не буде перетворена на рай, поки існуватиме чинний порядок речей; але вона є і буде поприщем приготування до райського життя. Початки його покладаються в душі; можливість цьому — у благодаті Божій; благодать же приніс Господь наш Іісус Христос — приніс, отже, для душ літо сприятливе. Хто слухає Господа і виконує все заповідане Ним, той одержує благодать і силою її насолоджується в собі літом сприятливим. Це вірно здійснюється у всіх тих, хто щиро вірує і діє по вірі.
Думками не наповниш душу цією приємністю; треба діяти — і приємність вселиться сама собою. Зовнішнього покою може не бути ніякого, а сам лише внутрішній, але він невід'ємний від Христа. Втім, завжди буває так, що, як тільки запанує внутрішній спокій, зовнішні тривоги не мають тяжкості і гіркоти. Отже, і з цього боку є літо сприятливе; тільки ззовні воно здається холодною зимою.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter