Священномученик Аїфал Перський, диякон
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 1-й день / листопада на 3-й день
Єпископ Акепсим очолював християнську Церкву в перському місті Наессоні. Паства палко любила святителя за його подвижницьке життя і невтомні пастирські труди.
Коли перський цар Сапор наказав розшукувати й страчувати християнське духовенство, був схоплений і єпископ Акепсим, на той час вісімдесятирічний старець. Його привели до міста Арбели, де він постав перед судом Ардаха, жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили й ув’язнили в темницю, куди наступного дня після важких тортур кинули також сімдесятирічного пресвітера Іосифа і диякона Аїфала.
Три роки святих тримали в кайданах, мучили голодом, спрагою. Одного разу до храму бога вогню, що знаходився недалеко від Арбели, прибув цар Сапор, який побажав бачити трьох святих мучеників. Виснажені, вкриті гнійними виразками, святі постали перед царем і на його вимоги поклонитися язичницьким богам знову твердо відмовилися, сповідуючи віру в Христа. Святому єпископу відсікли голову, а пресвітера і диякона відправили до міста й там побили камінням.
Страта пресвітера Іосифа тривала декілька годин. Біля місця страти було поставлено варту, щоб християни не взяли тіла святого мученика. На четверту ніч над містом пронісся сильний буревій, блискавка вбила варту, вітер розметав каміння, і тіло святого Іосифа зникло.
Диякона Аїфала відвели до селища Патріас, де побили камінням. Християни таємно поховали його тіло. На могилі святого виросло дерево, плоди якого приносили зцілення.
Святий мученик Аїфал диякон прийняв мученицьку кончину в 380 році.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь мученикам Акепсиму, епископу Наессонскому, Иосифу, пресвитеру и Аифалу, диакону, глас 4
Му́ченицы Твои́, Го́споди,/ во страда́ниих свои́х венцы́ прия́ша нетле́нныя от Тебе́, Бо́га на́шего:/ иму́ще бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́ша,/ сокруши́ша и де́монов немощны́я де́рзости./ Тех моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак мученикам Акепсиму, епископу Наессонскому, Иосифу, пресвитеру и Аифалу, диакону, глас 2
Боже́ственная, му́дре, непоро́чно тайноводи́л еси́,/ же́ртва прия́тна был еси́, Богоблаже́нне:/ Христо́ву бо пил еси ча́шу сла́вно, свя́те Акепси́мо,/ со страда́льцы твои́ми,// моля́ся непреста́нно о всех нас.
Ще в розробці