Богослужбові вказівки

Богослужбові вказівки за 25 вересня

12 / 25 вересня, п’ятниця. Віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці. Сщмч. Автонома.

Звершується славословна служба віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці.

Служба сщмч. Автоному переноситься на повечір’я.

9-й час — як зазвичай.

На вечірні — кафізма 15-а.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири свята, глас 6-й — 6. «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас той же: «Днeсь и4же на разyмныхъ пrт0лэхъ…».

Входу немає. Прокімен дня.

На стиховні стихири свята, глас 4-й. «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 8-й: «Пріиди1те, вси2 вёрни…».

Після Трисвятого — тропар свята, глас 4-й.

На утрені на «БGъ гDь» — тропар свята, глас 4-й (двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — той же тропар.

Кафізми 19-а і 20-а. Малі єктенії. Сідальні свята. Псалом 50-й.

Канони: свята 1-й з ірмосом (ірмос двічі) на 8 і 2-й з ірмосом на 6.

Біблійні пісні: «Поeмъ гDеви…».

Катавасія — «Кrтъ начертaвъ…».

Після 3-ї пісні — сідальний свята, глас 4-й. «Слaва, и3 нhнэ» — той же сідальний.

Після 6-ї пісні — кондак та ікос свята, глас 4-й.

На 9-й пісні «ЧCтнёйшую» не співаємо, а приспіви свята.

Після 9-ї пісні «Дост0йно» не співається. Світильний свята (двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — інший світильний свята.

«Всsкое дыхaніе…» і хвалитні псалми.

На хвалитніх стихири свята, глас 1-й — 4 (перша стихира — двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 6-й: «Сeй дeнь гDень…».

Велике славослов’я.

Після Трисвятого — тропар свята, глас 4-й.

На часах — тропар і кондак свята.

На Літургії блаженні свята 1-го (з ірмосом) і 2-го канону, піснь 8-а і 9-а — 8.

На вході — «…мlтвами бцdы…».

Після входу — тропар свята. «Слaва, и3 нhнэ» — кондак свята.

Прокімен, алілуарій та причасний — свята.

Апостол і Євангеліє — дня, за суботу (під зачало) і свята.

Задостойник — свята.

Богослужбові вказівки за 26 вересня

13 / 26 вересня, субота перед Воздвиженням. Передсвято Воздвиження Чесного Хреста. Пам’ять оновлення храму Воскресіння в Єрусалимі (Воскресіння словуще). Сщмч. Корнилія сотника.

Служба Оновленню та сщмч. Корнилію славословна, звершується разом зі службою передсвята Воздвиження.

9-й час — як зазвичай.

На вечірні — кафізма 18-а.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири на 6: Оновленню, глас 6-й — 3, і священномученику, глас 4-й — 3. «Слaва» — Оновленню, глас 6-й: «Пaмzть њбновлeній…», «И# нhнэ» — догматик, глас 7-й: «М™и ќбw…».

Вхід. Прокімен дня. Паримії Оновленню — 3.

На стиховні стихири передсвята, глас 5-й. «Слaва» — Оновленню, глас 2-й: «Њбновлeніе совершaюще…», «И# нhнэ» — передсвята, глас той же: «Бжcтвенное сокр0вище…».

Після Трисвятого — тропар Оновленню, глас 4-й. «Слaва» — тропар священномученику, глас той же, «И# нhнэ» — тропар передсвята, глас той же.

На утрені на «БGъ гDь» — тропар Оновленню, глас 4-й (двічі). «Слaва» — тропар священномученику, глас той же, «И# нhнэ» — тропар передсвята, глас той же.

Кафізми 16-а і 17-а. Малі єктенії. Сідальні Оновленню (по двічі). Псалом 50-й.

Канони: Оновленню з ірмосом на 6 (ірмос двічі), передсвята на 4 і священномученику на 4.

Біблійні пісні: «Поeмъ гDеви…».

Катавасія — «Кrтъ начертaвъ…».

Після 3-ї пісні — інший кондак Оновленню, глас 4-й; сідальний Оновленню, глас 8-й. «Слaва» — сідальний священномученику, глас 4-й, «И# нhнэ» — сідальний передсвята, глас той же.

Після 6-ї пісні — кондак та ікос Оновленню, глас 2-й.

На 9-й пісні співаємо «ЧCтнёйшую».

Після 9-ї пісні «Дост0йно є4сть» не співається. Світильний Оновленню. «Слaва, и3 нhнэ» — світильний передсвята.

«Всsкое дыхaніе…» і хвалитні псалми.

На хвалитніх стихири Оновленню, глас 4-й і глас 1-й — 6. «Слaва» — Оновленню, глас 3-й: «Къ себЁ восходи…», «И# нhнэ» — передсвята, глас той же: «ХrтE б9е нaшъ…».

Велике славослов’я.

Після Трисвятого — тропар Оновленню, глас 4-й. «Слaва» — тропар священномученику, глас той же, «И# нhнэ» — тропар передсвята, глас той же.

На 1-му й 6-му часі — тропар Оновленню. «Слaва» — тропар передсвята. Кондак Оновленню.

На 3-му й 9-му часі — тропар Оновленню. «Слaва» — тропар священномученику. Інший кондак Оновленню.

На Літургії блаженні Оновленню, піснь 3-я (з ірмосом) і піснь 6-а — 8.

Після входу — тропар Оновленню, тропар передсвята, тропар священномученику. «Слaва, и3 нhнэ» — кондак Оновленню.

Прокімен, алілуарій та причасний — Оновленню.

Апостол і Євангеліє — Оновленню і суботи перед Воздвиженням.

Примітка. Рядові читання переносяться на 12 вересня.

Богослужбові вказівки за 27 вересня

14 / 27 вересня. Неділя 17-та після П’ятидесятниці. Глас 8-й. Воздвиження Хреста Господнього.

Звершується всенічне бдіння свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, служба вся за Мінеєю.

Воскресна служба Октоїху відміняється («Ћкw ѓще случи1тсz прaздникъ сeй въ недёлю, ничт0же поeтсz воскrно»).

9-й час — як зазвичай.

Примітка. Давній звичай воздвигати Хрест Христовий, від чого й виникла назва свята, походить із IV ст. Для чину Воздвиження рекомендується особливий Хрест, спеціально для цього призначений, який не використовується протягом року. Найкраще, якщо Хрест великий за розміром, писаний на дереві або різьблений дерев’яний, щоб самим своїм матеріалом нагадувати про «Требл7жeнное дрeво, на нeмже распsсz хrт0съ…».

Перед початком малої вечірні ієрей виносить із ризниці Чесний Хрест, кладе Його на жертовник на блюді, вкритому покровцем, і прикрашає Хрест вінком із живих квітів. Після малої вечірні або, на практиці, безпосередньо перед початком всенічного бдіння ієрей та диякон в облаченнях підходять до жертовника. Диякон вимовляє тихо: «Бlгослови2 владhко». Ієрей: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…». Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Після возгласу співають (тихо) тропар Хресту: «Сп7си2 гDи…». «Слaва, и3 нhнэ» — кондак Хресту: «Вознесhйсz на кrтъ в0лею…». Під час співу ієрей здіймає на главу блюдо із Хрестом (попереду виходять свічконосець зі свічкою та диякон із кадилом) і переносить Хрест на престол, де кладе Його на євангельскому місці, а Євангеліє поставляє на горнє місце престолу, куди Воно, зазвичай, ставиться після читання на Літургії. Перед престолом ставиться запалена свічка на свічнику.

На великій вечірні «Бlжeнъ мyжъ» — кафізма вся.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири свята, глас 6-й — 8 (перші дві стихири — тричі, третя – двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 2-й: «Пріиди1те вси2 kзhцы…» (догматик гласу не співається).

Вхід. Прокімен дня. Паримії свята — 3.

На літії стихири свята, глас 1-й, глас 2-й і глас 4-й. «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 4-й: «ЧCтнaгw кrтA…».

На стиховні стихири свята, глас 5-й. «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 8-й: «Е#г0же дрeвле…».

Після Трисвятого — тропар свята, глас 1-й (тричі).

На утрені на «БGъ гDь» — тропар свята, глас 1-й (двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — той же тропар.

Кафізми 2-а і 3-я. Малі єктенії. Сідальні свята.

Полієлей (у вівтарі). Величання свята і вибраний псалом (величання співається у вівтарі перед Хрестом, який лежить на престолі). Сідальний після полієлею, глас 8-й. «Слaва, и3 нhнэ» — той же сідальний. Степенні — 1-й антифон 4-го гласу.

Прокімен, глас 4-й: «Ви1дэша вси концы2 земли2 сп7сeніе бGа нaшегw»; стих: «Восп0йте гDеви…». Євангеліє — свята (Ін., зач. 42 (від полу); читається у вівтарі). «Воскrніе хrт0во ви1дэвше…» (один раз). Після 50-го псалма: «Слaва» — «Мlтвами ґпcлwвъ…». Стихира свята, глас 6-й: «Кrте хrт0въ…».

Примітка. Помазання єлеєм звершується після винесення Хреста.

Закривати Царські врата можна після прочитання Євангелія, або після «Воскrніе хrт0во…», або після возгласу: «Млcтію и3 щедр0тами…» (перед каноном).

Канон свята на 14 (ірмос двічі).

Примітка. На 9-й пісні — 1-й канон з ірмосом на 8 (ірмос двічі) та 2-й канон з ірмосом на 8 (ірмос двічі).

Біблійні пісні: «Поeмъ гDеви…».

Катавасія — «Кrтъ начертaвъ…».

Після 3-ї пісні — сідальний свята, глас 4-й. «Слaва, и3 нhнэ» — той же сідальний.

Після 6-ї пісні — кондак та ікос свята, глас 4-й.

На 9-й пісні «ЧCтнёйшую» не співаємо, а співаємо приспіви свята (так, як про це зазначено в Мінеї).

Перший приспів²⁶⁵: «Величaй, душE моS, пречcтнhй кrтъ гDень». В 9-й пісні катавасія — ірмоси: «Тaинъ є3си2, бцdе, рaй…» і «Снёдію дрeва…» (із приспівами).

Після 9-ї пісні — світильний свята (двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — інший світильний свята (не співається «С™ъ гDь бGъ нaшъ»).

«Всsкое дыхaніе…» і хвалитні псалми.

На хвалитніх стихири свята, глас 8-й — 4 (перша стихира — двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — свята, глас 6-й: «Днeсь происх0дитъ кrтъ гDень…».

Примітка. Під час співу хвалитніх стихир предстоятель облачається у повне облачення (без молитв).

Велике славослов’я.

Під час співу славослов’я предстоятель із дияконом тричі кадять з 4-ох сторін престол, де лежить Хрест. Після закінчення великого славослов’я, під час співу Трисвятого, зробивши 3 земні поклони, предстоя­тель здіймає Хрест над головою (під час співу заключ­ного: «С™ы1й б9е…») та виходить (через горнє місце) північними вратами (попереду виходять свічконосець зі свічкою та диякон із кадилом). Виносить Хрест з вівтаря і зупиняється напроти відкритих Царських врат. Після закінчення Трисвятого ієрей виголошує: «Премyдрость, пр0сти». Хор співає тропар: «Сп7си2 гDи лю1ди тво‰…» (тричі). Ієрей (попереду нього йдуть свічконосець і диякон) підходить до приготованого напроти Царських врат (нижче амвона) аналоя, ставить на ­нього Хрест і кадить Його навколо тричі.

Чин Воздвиження Хреста

У соборах і парафіяльних храмах, за благословенням єпархіального архієрея, звершується чин воздвиже­ння Хреста.

Після винесення Хреста священник із дияконом роблять три земні поклони (у який би день тижня не було свято Воздвиження). Предстоятель бере Хрест, прикрашений живими квітами, і стає обличчям на схід (до вівтаря), починаючи перше воздвиження. Диякон стоїть обличчям до Хреста, на певній відстані від нього, тримаючи в лівій руці свічку, а в правій кадило, й виголошує велегласно особливу єктенію: «Поми1луй нaсъ, б9е…», яка складається із п’яти прохань, на кожному з яких звершується чин воздвиження.

Диякон: «Поми1луй нaсъ, б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимсz тебЁ, ўслhши нaсъ, гDи, и3 поми1­луй, рцeмъ вси». Хор співає 100 разів: «ГDи, поми1луй».

На початку співу «ГDи, поми1луй» предстоятель тричі осіняє Хрестом на схід і під спів першої половини сотниці (50 разів) повільно схиляє свою главу із Хрестом наскільки може низько, «є3ли1кw пsдію tстоsти главЁ t земли2». Поки Хрест опускається — голоси хористів знижуються, стихають. Під час співу другої половини сотниці (50 разів) предстоятель повільно встає. Із такою ж поступовістю спів наростає, переходить на вищі ноти, посилюється й закінчується велегласним трикратним урочистим: «ГDи, поми1луй». Під час співу в 97-й раз «ГDи, поми1луй» предстоятель встає і, стоячи прямо, знову тричі осіняє Хрестом на схід.

При соборному служінні два священники, співслужачи, підтримують предстоятеля під руки, а один або два інші священники возливають повільно і безперервно із посудин воду на Хрест. Вода зливається в цеберко, яке тримає свічконосець. У воду можна додати декілька крапель трояндової води або інших пахощів (але не парфуми чи одеколон).

Після цього предстоятель обертається із Хрестом обличчям на захід та звершує друге воздвиження, як і перше. Диякон переходить на проти­лежну сторону і, стоячи перед Хрестом, продовжує єктенію, виголошуючи: «Е#щE м0лимсz њ њставлeніи грэхHвъ господи1­на и3 nтцA нaшегw nнyфріа, бlжeннэйшагw митрополjта кjевскагw и3 всеS ўкраи1ны, и3 господи1­на нaшегw высокопреwсщ7eннэйшагw и4м>къ, мит­рополjта [и3ли2: ґрхіепcкпа, и3ли2: преwсщ7eннэйшагw и4м>къ, є3пcкпа, є3гHже є4сть w4бласть], и3 њ всeй во хrтЁ брaтіи нaшей, њ здрaвіи и3 њ сп7сeніи, рцeмъ вси2».

Третє воздвиження, обличчям на південь, звершується, як і перше. Диякон виголошує: «Е#щE м0лимсz њ бGохрани1­мэй странЁ нaшей, њ властeхъ и3 в0инствэ є3S, рцeмъ вси2».

Четверте воздвиження, обличчям на на північ, звершується, як і перше. Диякон виголошує: «Е#щE м0лимсz њ всsкой души2 хrтіaнстэй, скорбsщей же и3 њѕл0бленнэй, здрaвіz, сп7сeніz, и3 њставлeніz грэхHвъ трeбующей, рцeмъ вси2».

П’яте воздвиження, знову обличчям на схід, звершується, як і перше. Диякон виголошує: «Е#щE м0лимсz њ всёхъ служaщихъ и3 послужи1вшихъ во с™ёй nби1тели сeй [и3ли2: хрaмэ сeмъ], nтє1цъ и3 брaтій нaшихъ, њ здрaвіи и3 њ сп7сeніи, и3 њставлeніи грэхHвъ и4хъ, рцeмъ вси».

Після п’ятого воздвиження співається: «Слaва, и3 нhнэ» — кондак Хресту: «Вознесhйсz на кrтъ в0лею…». При цьому священник покладає Хрест на аналой.

Якщо чин воздвиження не звершується, то ієрей, покадивши аналой зі святим Хрестом, тричі співає: «КrтY твоемY…» (щоразу завершуючи піснеспів земним поклоном). Цей піснеспів тричі повторює хор.

І далі звершується поклоніння Хресту, цілування його та помазання єлеєм під спів стихир, глас 2-й: «­Пріиди1те вёрніи…».

Диякон виголошує звичайні єктенії і відпуст.

На часах — тропар і кондак свята.

На Літургії — антифони свята.

Вхідний стих: «Возноси1те гDа бGа нaшего, и3 покланsйтесz подн0жію нHгу є3гw2, ћкw с™о є4сть».

Примітка. Перед виголошенням вхідного стиха слід промовити «Премyдрость, пр0сти» (див. примітку 6 січня).

Після входу — тропар свята. «Слaва, и3 нhнэ» — кондак свята.

Замість Трисвятого — «КrтY твоемY…».

Прокімен, глас 7-й: «Возноси1те гDа бGа нaшего, и3 покланsйтесz подн0жію нHгу є3гw2, ћкw свsто є4сть», стих: «ГDь воцRи1сz…».

Апостол — 1 Кор., зач. 125.

Алілуарій, глас 1-й: «Помzни2с0нмъ тв0й…», стих: «БGъ же цRь нaшъ…».

Євангеліє — Ін., зач. 60.

Задостойник свята — приспів: «Величaй, душE моS, пречcтнhй кrтъ гDень» та ірмос: «Тaинъ є3си2, бцdе, рaй…» (до віддання).

Причасний: «Знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2 гDи».

15-20 вересня — післясвято Воздвиження.

21 вересня — віддання свята Воздвиження.

Служби звершуються тільки за Мінеєю (крім неділі).

Примітка. В цей період на Літургії на вході співається: «…сп7си1 ны, сн7е б9ій, пл0тію распнhйсz…» (крім неділі). Прокімен, алілуарій, причасний — свята, а також святому, якщо є. Задостойник свята. У всі дні на відпусті додається: «…си1­лою чcтнaгw и3 животворsщагw кrтA…».

Примітка. «По скончaніи цэловaніz чcтнaгw кrтA, поставлsетсz ґнал0гій, съ чcтнhмъ кrт0мъ, њ деснyю странY цaрскихъ дверeй, и3 тaмw стои1тъ, д0ндеже прaздникъ tдaстсz» (Типікон, 14 вересня).

---