Богослужбові вказівки

Богослужбові вказівки за 27 лютого 2026 року

14 / 27 лютого, п’ятниця 1-ї седмиці. Прп. Авксентія.

Примітка. Детальний порядок великопісного богослужіння див. 10 лютого.

На утрені вся служба звершується, як вказано в понеділок.

Приспів до закінчення першого Троїчного тропаря: «С™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е нaшъ, си1лою кrтA твоегw2 сохрани2 нaсъ гDи». На «Слaва» і на «И# нhнэ» закінчення Троїчного — ті самі, що і в понеділок.

Кафізми 13-а, 14-а і 15-а.

Після 1-го стихослов’я — сідальні Октоїха (див. додаток Тріоді), в т. ч. мученичний з приспівом: «Ди1венъ бGъ во с™ы1хъ свои1хъ, бGъ ї}­левъ», оскільки після шостої пісні канону буде читатися кондак Мінеї.

Після 2-го і 3-го стихослов’я — сідальні Тріоді. Псалом 50-й.

Три канони — з Мінеї (повний прп. Авксентію) і два трипіснці з Тріоді.

Трипіснець Тріоді на 5-й, 8-й і 9-й піснях.

1-а піснь канону стихословиться так само, як у вівторок (загальний порядок). 2-а піснь не стихословиться. Пісні 3-я, 4-а, 8-а, 9-а стихословляться так само, як у понеділок. 5-а піснь стихословиться подібно 1-й в понеділок.

Після 3-ї пісні — сідальний прп. Авксентію, глас 8-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Хрестобогородичний Мінеї, глас той же.

5-а піснь канону стихословиться від стиха: «T н0щи ќтренюетъ…» до «Зaвисть пріи1метъ…» (за Ірмологієм), після якого співається ірмос канону Мінеї.

Хор — стих: «ГDи б9е нaшъ, ми1ръ дaждь…». Чтець — 1-й тропар канону Мінеї.

Хор: «ГDи б9е нaшъ, стzжи1 ны…». Чтець — знову 1-й тропар.

Хор: «Мeртвіи же животA…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Сегw2 рaди…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Приложи2 и5мъ…». Чтець — Богородичний.

Хор: «ГDи, въ ск0рби…». Чтець — 1-й тропар першого трипіснця Тріоді.

Хор: «И# ћкw болsщаz…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Стрaха рaди…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Не падeмъ…». Чтець — Богородичний.

Хор: «Воскрeснутъ мeртвіи…». Чтець — 1-й тропар 2-го трипіснця.

Хор: «Росa бо…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — Троїчний 2-го трипіснця.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичний.

Хор: «Слaва тебЁ б9е нaшъ…». Чтець — останній тропар Тріоді.

Потім на катавасію співається ірмос 2-го трипіснця Тріоді: «Н0щи прешeдшей…» (глас 2-й).

6-а піснь стихословиться з початку, від стиха: «Возопи1хъ въ ск0рби…» і до: «Хранsщіи сyєтнаz…» включно. Після цього стиха читається 1-й тропар канону Мінеї.

Хор: «Ѓзъ же со глaсомъ хвалeніz…» — 2-й тропар канону Мінеї.

Хор: «Слaва» — 3-й тропар канону Мінеї.

Хор: «И# нhнэ» — Богородичний Мінеї.

На катавасію — ірмос канону Мінеї.

Після 6-ї пісні — мала єктенія. Кондак та ікос прп. Авксентію, глас 2-й.

7-а піснь стихословиться з початку, від стиха: «Бlгос­ловeнъ є3си2 гDи б9е…» і до: «Бlгословeнъ є3си2 ви1дzй бє1здны…» включно. Після цього стиха співається ірмос канону Мінеї.

Хор: «Бlгословeнъ є3си2 на пrт0лэ…» — 1-й тропар канону Мінеї.

Хор: «Бlгословeнъ є3си2 на твeрди…» Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва» — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ» — Богородичний Мінеї.

7-а піснь ірмосом не покривається, а одразу стихословиться 8-а піснь.

Примітка. Стихослов’я повністю 6-ї і 7-ї біблійних пісень у цьому випадку необхідне з тієї причини, що на утрені суботи 1-ї седмиці передбачається стихословити біблійні пісні за розділом Ірмологія «Поeмъ гDеви», в якому 6-а і 7-а біблійні пісні повністю не виконуються, а, відповідно, на 1-й седмиці посту були б повністю виконані не всі дев’ять біблійних пісень. Тому Типікон пропонує повністю стихословити 6-у і 7-у пісні в п’ятницю (Типікон, гл. 49, п’ятницю вечора 1-ї седмиці, 2-е «зри»; гл. 48, 24 лютого, 9-а Маркова глава; гл. 48, 24 березня, 4-е «зри»). В богослужінні субот 2-ї, 3-ї і 4-ї седмиць Великого посту 6-а і 7-а біблійні пісні будуть повністю виконані на ряду на утрені. В суботу 5-ї і 6-ї седмиць рекомендується вчинити так само, як і на 1-й седмиці Великого посту.

На 9-й пісні звичайне кадіння. Співаємо «ЧCтнёйшую» (з поклоном на кожний приспів).

Після 9-ї пісні — «Дост0йно є4сть». Світильні Тріоді. Світильний у п’ятницю має перше закінчення: «…си1лою гDи кrтA твоегw2, и3 сп7си1 мz». На «Слaва» і на «И# нhнэ» закінчення ті ж, що і в понеділок.

На стиховні стихири Тріоді, глас 8-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Хрестобогородичний Тріоді, глас той же.

Закінчення утрені — див. у понеділок, 10 лютого.

Часи — див. у понеділок, 10 лютого.

На 1-му та 9-му часах по п’ятницях протягом всієї Чотиридесятниці кафізми не читаємо.

На 3-му часі — кафізма 19-а; на 6-му часі — 20-а.

На 6-му часі — прокімен, глас 7-й: «Возлюблю1 тz гDи…»; стих: «БGъ м0й…». 2-й прокімен, глас 6-й: «ГDи, пом0щниче м0й…»; стих: «Нб7сA повёдаютъ…».

Зображальні. Докладний виклад зображальних та вечірні в поєднанні з Літургією Передосвячених Дарів див. у середу 12 лютого.

Порядок співу кондаків на зображальних:

У храмі Господському — кондак дня, кондак прп. Авксентію; «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — «Предстaтельство хrтіaнъ…».

У храмі Богородиці — кондак дня, кондак прп. Авксентію; «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — кондак храму.

У храмі святого — кондак дня, кондак храму, кондак прп. Авксентію; «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — «Предстaтельство хrтіaнъ…».

На вечірні — кафізма 18-а.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири на 10: Тріоді самогласний дня, глас 5-й: «Пріиди1те вёрніи…» (двічі), мученичні Октоїха, глас 4-й — 4 («ХrтA чlвэколю1бца…», «Жє1ртвы њдушевлє1нныz…», «ЧCтнA смeрть…»,«И#мyще дерзновeніе…»), і вмч. Феодору Тирону (із Тріоді), глас 2-й — 4. «Слaва» — вмч. Феодору, глас 6-й: «Сосyда ўпотреби1въ…», «И# нhнэ» — догматик, глас 4-й: «И$же тебє2 рaди…».

Вхід з кадилом. «Свёте ти1хій». Читання паримій Тріоді (прокімен 1-ї паримії, глас 5-й: «Ўслhшитъ тS гDь…»; стих: «Защи1титъ тS…». Прокімен 2-ї паримії, глас 6-й: «Вознеси1сz гDи…»; стих: «ГDи, си1­лою твоeю…») та інше послідування Літургії Передосвячених Дарів (див. 12 лютого).

Після заамвонної молитви ієрей з дияконом виходять до приготованого на солеї столу, на якому стоїть блюдце з коливом, і звершують чин молебного співу великомученику Феодору Тирону.

Чтець — псалом 142-й: «ГDи, ўслhши мlтву мою…». На «БGъ гDь» — тропар вмч. Феодору, глас 2-й: «Вє1ліz вёры…». «Слaва» — той же тропар, «И# нhнэ» — «Вс‰ пaче смhсла…». Чтець — псалом 50-й. Диякон під час псалма кадить кругом столу з коливом і священнослужителів.

Після 50-го псалма — канон вмч. Феодору на 4 (без ірмосів). Хор співає заспіви: «С™ый великом§нче fео1дwре, моли2 бGа њ нaсъ» до двох перших тропарів канону, потім «Слaва» та «И# нhнэ». Ієрей читає тропарі канону.

Після 6-ї пісні — «ГDи, поми1луй» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ» — кондак вмч. Феодору, глас 8-й.

Після 9-ї пісні замість «Дост0йно» — ірмос 9-ї пісні, глас 8-й: «ТS неискусобрaчную м™рь…».

Чтець: Трисвяте по «Џ§е нaшъ…», після возгласу — тропар святому, глас 2-й: «Вє1ліz вёры…». «Слaва» — кондак святому, глас 8-й: «Вёру хrт0ву…». «И# нhнэ» — Богородичний, глас той же: «Ћкоже предстaтельство…». Диякон: «ГDу пом0лимсz». Хор: «ГDи, поми1луй».

Ієрей читає молитву над коливом102: «Вс‰ соверши1вый сл0вомъ твои1мъ, гDи, и3 повелёвый земли2 многоразли6чныz прозzбaти плоды2, въ наслаждeніе и3 пи1щу нaшу, и4же сёменми три2 џтроки, и3 даніи1ла, сyщыz въ вавmлHнэ сластнопитaнныхъ свётльшыz показaвый, сaмъ, всебlгjй цRю2, и3 сёмена сі‰ съ разли1чными плwды2 бlгослови2, и3 t ни1хъ вкушaющыz њс™и2, ћкw въ слaву твою2, и3 въ чeсть с™aгw великом§нка fе0дwра тЂрwна, сі‰ предложи1шасz t твои1хъ рабHвъ, и3 въ пaмzть во бlгочести1вэй вёрэ скончaвшихсz: подaждь же, бlже, бlгоукраси1вшымъ сі‰, и3 пaмzть совершaющымъ, вс‰ ±же ко сп7сeнію прошє1ніz, и3 вёчныхъ твои1хъ бlгъ наслаждeніе: мlтвами пречcтыz вLчцы нaшеz бцdы, и3 приснодв7ы мRjи, и3 с™aгw великом§нка fе0дwра тЂрwна є3гHже и3 пaмzть совершaемъ, и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ: ћкw ты2 є3си2 бlгословлszй, и3 њсщ7azй всsчєскаz, б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, безначaльному nц7Y, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ».

Хор: «Ґми1нь». «Бyди и4мz гDне…» (тричі). Чтець — псалом 33-й: «Бlгословлю2 гDа…». Відпуст з поминанням вмч. Феодора, а також свт. Григорія Двоєслова.

---

102 Див. у Служебнику чин благословення колива з поминанням вмч. Феодора Тирона.

Богослужбові вказівки за 28 лютого 2026 року

15 / 28 лютого, субота 1-ї седмиці. Вмч. Феодора Тирона. Ап. Онисима.

Звершується служба вмч Феодору по Тріоді разом зі службою Октоїха.

Служба апостолу звершується на повечір’ї.

Велике повечір’я без поклонів:

Після 1-го Трисвятого — тропар вмч. Феодору, глас 2-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичний воскресний, глас той же: «Вс‰ пaче смhсла…».

Після 2-го Трисвятого — тропарі: «Поми1луй нaсъ, гDи…».

Після «Слaва въ вhшнихъ…» — співається рядова служба Мінеї (ап. Онисима) та заупокійний канон Октоїха, 4-го гласу з утрені суботи (без ірмосів).

Примітка. «Вёдомо да є4сть, Ћкw послёдованіе минeи, прилучaющихсz с™hхъ въ суббHты и3 недBли с™hz м7-цы, поeтсz въ повeчеріzхъ, и3ли2 є3гдA и3зв0­литъ є3кклисіaрхъ» (див. Типікон, гл. 49, «въ пzт0къ вeчера» 1-ї седмиці, 3-є «зри»)

«КанHны же въ минeи настоsщіz суббHты и3 недёли поeмъ, є3гдA и3зв0литъ є3кклисіaрхъ: є3ди1нъ ќбw поeмъ въ повечeріи пzткA, другjй же канHнъ поeмъ въ повечeріи недёли» (див. Тріодь, «въ пzт0къ вeчера» 1-ї седмиці).

Після канонів — «Дост0йно є4сть».

Після 3-го Трисвятого — кондак вмч. Феодору, глас 8-й (замість «ГDи си1лъ…»). «ГDи, поми1луй» (40), «И$же на всsкое врeмz…», «Слaва, и3 нhнэ», «­ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Возглас: «Мlтвами…». Чтець: «Ґми1нь». «Несквeрнаz, неблaзнаz…», «И# дaждь нaмъ…», «Преслaвнаz приснодв7о…», «Ўповaніе моE nц7ъ…». Ієрей: «Слaва тебЁ, хrтE б9е…». Чтець: «Слaва, и3 нhнэ». «ГDи, поми1луй» (тричі). «Бlгослови2». Відпуст малий: «Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ…». Звичайне прощення. Єктенія: «Пом0лимсz њ господи1нэ…».

Полуношниця звичайна — суботня.

Утреня. Початок суботньої утрені: після возгласу «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…». Чтець: «Ґми1нь», «Пріиди1те, поклони1мсz…» (тричі) і звичайні псалми 19-й і 20-й (під час яких звершується кадіння всього храму).

Примітка. Суботнє богослужіння Святої Чотиридесятниці не має великопісних піснеспівів, і порядок такий самий, як і на повсякденній утрені при «БGъ гDь».

На «БGъ гDь» — тропар вмч. Феодору, глас 2-й (двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичний воскресний, глас той же: «Вс‰ пaче смhсла…».

Кафізми 16-а і 17-а.

Після 16-й кафізми — мала єктенія. Сідальні Октоїха, глас 3-й.

Після 17-ї кафізми — мала єктенія. Сідальний вмч. Феодору, глас 3-й: «КипS вёры правослaвіемъ…», «Слaва» — інший сідальний вмч. Феодору, глас той же: «Б9eственный дaръ…», «И# нhнэ» — Богородичний Тріоді, глас той же: «Невмэсти1маго бGа…».

Псалом 50-й. Молитва: «Сп7си2, б9е, лю1ди тво‰…» не читається, а одразу канон.

Канони: храма з ірмосом на 6 (ірмос двічі) та вмч. Феодору (два канони) на 8.

Біблійні пісні: «ГDеви поeмъ…».

Примітка. Зазвичай в тих храмах, в яких біблійні пісні виконуються тільки в період Пісної Тріоді, канони по суботах та неділях виконуються без біблійних пісень.

Катавасія — «Tвeрзу ўстA мо‰…».

Після 3-ї пісні — сідальний вмч. Феодору, глас 8-й, «Слaва» — інший сідальний вмч. Феодору, глас той же, «И# нhнэ» — Богородичний Тріоді, глас той же.

Після 6-ї пісні — кондак та ікос вмч. Феодору, глас 8-й.

На 9-й пісні співаємо «ЧCтнёйшую».

Після 9-ї пісні «Дост0йно є4сть» не співається. Світильний вмч. Феодору, «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичний Тріоді.

Хвалитні псалми.

На хвалитніх стихири вмч. Феодору, глас 1-й — 4. «Слaва» — вмч. Феодору, глас 6-й: «Сщ7eніz дaръ…», «И# нhнэ» — Богородичний Тріоді, глас той же: «Бцdе, ты2 є3си2 лозA…».

«ТебЁ слaва подобaетъ…» не читається, а одразу: «Слaва тебЁ показaвшему нaмъ свётъ» і повсякденне славослов’я.

На стиховні стихири вмч. Феодору, глас 4-й (зі своїми приспівами). «Слaва» — вмч. Феодору, глас 8-й: «Страдaльческимъ мyжествомъ…», «И# нhнэ» — Богородичний, глас той же: «ВLчце, пріими2мlтвы…» (див. 2-й додаток).

«Бlго є4сть…» (один раз).

Після Трисвятого — тропар вмч. Феодору, глас 2-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичний за гласом тропаря, від менших: «М™и с™az…» (див. 4-й додаток).

На часах — тропар і кондак вмч. Феодору.

Літургія свт. Іоанна Златоуста.

Блаженні вмч. Феодору, піснь 3-я (з ірмосом) — 4 і піснь 6-а — 4.

Після входу — тропарі та кондаки:

У храмі Господському і Богородиці — тропар храму, тропар вмч. Феодору. «Слaва» — кондак вмч. Феодору, «И# нhнэ» — кондак храму.

У храмі святого — тропар храму, тропар вмч. Феодору; кондак храму. «Слaва» — кондак вмч. Феодору, «И# нhнэ» — «Предстaтельство хrтіaнъ…».

Прокімен вмч. Феодору, глас 7-й: «Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ, и3 ўповaетъ на него2», стих: «Ўслhши б9е глaсъ м0й…».

Апостол — дня (Євр., зач. 303) та вмч. Феодору (2 Тим., зач. 292).

Алілуарій вмч. Феодору: «Првdникъ ћкw фjніxъ…», стих: «Насаждeни въ домY гDни…».

Євангеліє — дня (Мк., зач. 10) та вмч. Феодору (Ін., зач. 52).

Примітка. «На трапeзэ чтeмъ сл0во похвaльное њ с™ёмъ fе0дwрэ, с™aгw григ0ріа нЂсскагw. И# kди1мъ б0бъ њбварeнный, съ мaслинами бёлыми и3 чeрными. Причащaемсz же и3 варeніz съ мaсломъ прилучи1вшагwсz, и3 к0лmва: вінa же и3спивaемъ по красов0лю, рaди с™aгw. Сіe же пріsхомъ t лavры прпdбнагw nтцA нaшегw сaввы, и3 t бGон0снагw nтцA нaшегw є3vfЂміа. Вёдати подобaетъ, ћкw двaжды пріsхомъ ћсти ры6бы въ сeй вели1кій п0стъ, въ прaздникъ бlговёщеніz, и3 цвэтон0сіz.» (Тріодь Пісна, «въ суббHту пeрвую на літургjи»).

Богослужбові вказівки за 1 березня 2026 року

16 лютого / 1 березня. Неділя 1-а Великого посту. Торжество Православ’я. Глас 5-й. Мчч. Памфіла та тих що з ним.

Звершується воскресна служба за Октоїхом і Тріоддю.

Служба мученикам переноситься на повечір’я в Неділю ввечері.

9-й час і мала вечірня — як зазвичай.

На великій вечірні «Бlжeнъ мyжъ» — кафізма вся.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири на 10: воскресні, глас 5-й — 6, і Тріоді, глас 6-й — 4. «Слaва» — Тріоді, глас 2-й: «Бlгодaть возсіS и4стины…», «И# нhнэ» — догматик, глас 5-й: «Въ чермнёмъ м0ри…».

Вхід. Прокімен дня.

На літії стихира храму. «Слaва» — Тріоді, глас 2-й: «Рaдуйтесz прbр0цы честнjи…», «И# нhнэ» — Богородичний, глас той же: «ВсE ўповaніе моE…» (див. 2-й додаток, «Въ четверт0къ ќтра»).

На стиховні стихири воскресні, глас 5-й. «Слaва» — Тріоді, глас 2-й: «И#з8 нечeстіz во бlгочeстіе…», «И# нhнэ» — Богородичний воскресний, глас той же: «Q чудесE н0вагw…» (див. 1-й додаток).

Після Трисвятого — «Бцdе дв7о…» (двічі) і тропар свята Тріоді, глас 2-й: «Пречcтому w4бразу твоемY…»103 (один раз).

На утрені на «БGъ гDь» — тропар воскресний, глас 5-й (двічі). «Слaва» — тропар свята Тріоді, глас 2-й, «И# нhнэ» — Богородичний воскресний, глас той же: «Вс‰ пaче смhсла…» (див. 3-й додаток).

Кафізми 2-а і 3-я. Малі єктенії. Сідальні воскресні104.

Непорочні. «ЃгGльскій соб0ръ». Іпакої та степенні — гласа. Прокімен, глас 5-й: «Воскrни2 гDи б9е м0й…»; стих: «И#сповёмсz тебЁ…». Євангеліє воскресне 5-е (Лк., зач. 113). «Воскrніе хrт0во…» (один раз). Після 50-го псалма: «Слaва» — «Покаsніz tвeрзи…», «И# нhнэ» — Богородичний, глас той же: «На сп7сeніz стєзи2…». Глас 6-й: «Поми1луй мS б9е…» і стихира Тріоді, глас той же: «Мн0жєства содёzнныхъ…».

Канони: воскресний з ірмосом на 4 (ірмос один раз), Хрестовоскресний на 2, Богородиці на 2 і Тріоді на 6.

Біблійні пісні: «Поeмъ гDеви…».

Примітка. У тих храмах, де біблійні пісні не стихословляться, приспів до тропарів Тріоді: «Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ».

Катавасія Тріоді: «М0рz чермнyю пучи1ну…».

Після 3-ї пісні — сідальний Тріоді, глас 1-й, «Слaва» — інший сідальний Тріоді, глас той же, «И# нhнэ» — Богородичний Тріоді, глас той же.

Після 6-ї пісні — кондак та ікос Тріоді, глас 2-й.

На 9-й пісні співаємо «ЧCтнёйшую».

Після 9-ї пісні — «С™ъ гDь бGъ нaшъ». Екзапостиларій воскресний 5-й. «Слaва» — світильний Тріоді, «И# нhнэ» — Богородичний Тріоді.

«Всsкое дыхaніе…» і хвалитні псалми.

На хвалитніх стихири воскресні, глас 1-й — 5, Тріоді, глас 4-й — 3, стих: «Воскrни2 гDи б9е м0й…» і стихира Тріоді, глас 6-й: «Мwmсeй во врeмz…». «Слaва» — та сама стихира, «И# нhнэ» — «Пребlгословeнна є3си2…».

Велике славослов’я.

Після Трисвятого — тропар воскресний: «Днeсь сп7сeніе…».

Перед 1-м часом: «Слaва, и3 нhнэ» — стихира євангельська 5-а, глас 5-й: «Q премyдрыхъ судeбъ твои1хъ хrтE…».

На часах — тропар воскресний. «Слaва» — тропар свята Тріоді. Кондак Тріоді (воскресний кондак пропускається).

Літургія свт. Василія Великого.

На проскомідії заготовляються два додаткові Агнці — для середи і п’ятниці.

Блаженні гласа — 6 і Тріоді, піснь 6-а — 4.

Після входу — тропар воскресний, тропар свята Тріоді, «Слaва, и3 нhнэ» — кондак Тріоді.

Прокімен Неділі Православ’я, глас 4-й «Пёснь nтцє1въ»: «Бlгословeнъ є3си2, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, и3 хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки», стих: «Ћкw првdнъ є3си2…».

Апостол — Євр., зач. 329 (від полу).

Алілуарій, глас 8-й: «Мwmсeй и3 ґарHнъ…», стих: «Призывaху гDа…».

Євангеліє — Ін., зач. 5.

Замість «Дост0йно є4сть» — «Њ тебЁ рaдуетсz…».

Причасний — воскресний: «Хвали1те гDа съ нб7съ…» і Неділі Православ’я (отцям): «Рaдуйтесz првdніи…».

Після Літургії звершується Послідування Неділі Православ’я.

Послідування Неділі Православ’я.

Після Літургії весь собор духовенства з вівтаря виходить на середину храму. Ікони Спасителя та Богоматері кладуться на аналої посеред церкви.

Диякон: «Бlгослови2, владhко».

Ієрей: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…».

Хор: «Ґми1нь». І співають: «ЦRю2 нбcный…». Чтець: Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей: «Ћкw твоE є4сть цrтво…». Чтець: «Ґми1нь». «ГDи, поми1луй» (12). «Слaва, и3 нhнэ». «Пріиди1те, поклони1мсz…» (тричі) та псалом 74-й: «И#сповёмысz тебЁ, б9е…».

Диякон виголошує велику єктенію і після прохання: «Њ плaвающихъ…» додає наступні прохання:

«Њ є4же млcтивымъ џкомъ призрёти на с™yю свою2 цRковь, и3 соблюсти2 ю5 невреди1му и3 непребори1му t є3ресeй и3 суевёрій, и3 ми1ромъ свои1мъ њгради1ти, гDу пом0лимсz».

«Њ є4же ўтиши1ти раздирaніz є3S, и3 си1лою с™aгw д¦а њбрати1ти всёхъ tстyпльшихъ къ познaнію и4стины, и3 сопричести2 ко и3збрaнному своемY стaду, гDу пом0лимсz».

«Њ є4же просвэти1ти мы6сли невёріемъ помрачeнныхъ свётомъ своегw2 бGоразyміz, вёрныхъ же свои1хъ ўкрэпи1ти и3 непоколеби1мыхъ въ правовёріи соблюсти2, гDу пом0лимсz».

«Њ и3збaвитисz…» та ін.

Після возгласу хор: «БGъ гDь…».

Тропар, глас 4-й:

«Бlгодaрни сyще недост0йніи раби2 твои2 гDи, / њ твои1хъ вели1кихъ бlгодэsніихъ на нaсъ бhвшихъ, / слaвzще тS хвaлимъ, бlгослови1мъ, бlгодари1мъ, поeмъ, и3 величaемъ твоE бlгоутр0біе, / и3 рaбски люб0вію вопіeмъ ти2: // бlгодётелю сп7се нашъ, слaва тебЁ».

«Слaва», глас 3-й:

«Твои1хъ бlгодэsній и3 дарHвъ тyне, / ћкw раби2 непотрeбніи спод0бльшесz, вLко, / къ тебЁ ўсeрднw притекaюще, бlгодарeніе по си1лэ прин0симъ, / и3 тебE ћкw бlгодётелz и3 творцA слaвzще, вопіeмъ: // слaва тебЁ, б9е прещeдрый».

«И# нhнэ», глас 4-й:

«Ћкwже вhшніz твeрди бlголёпіе, / и3 ни1жнюю споказaлъ є3си2 красотY свzтaгw селeніz слaвы твоеS, гDи, / ўтверди2 сіE во вёкъ вёка, / и3 пріими2 нaшz въ нeмъ непрестaннw приноси6маz тебЁ молє1ніz бцdею, // всёхъ животE и3 воскRсeніе».

Диякон: «В0нмемъ». Ієрей: «Ми1ръ всBмъ». Чтець: «И# дyхови твоемY». Диякон: «Премyдрость».

Чтець: прокімен, глас 4-й: «Насаждeни въ домY гDни, во дв0рэхъ бGа нaшего процвэтyтъ». Стих: «Рaдуйтесz првdніи њ гDэ, пр†вымъ подобaетъ похвалA».

Диякон: «Премyдрость».

Чтець: «Къ ри1млzнwмъ послaніz с™aгw ґпcла пavла чтeніе».

Апостол до Римлян, зач. 121, XVI, 17–20.

«Брaтіе, молю2 вы2, блюди1тесz t творsщихъ р†спри и3 разд0ры, кромЁ ўчeніz, є3мyже вы2 научи1с­тесz, и3 ўклони1тесz t ни1хъ. таковjи бо гDви нaшему ї}су хrтY не раб0таютъ, но своемY чрeву: и5же бlги1ми словесы2 и3 бlгословeніемъ прельщaютъ сердцA неѕл0бивыхъ. вaше бо послушaніе ко всBмъ дости1же: рaдуюсz же є4же њ вaсъ. хощy же вaсъ м{дрымъ ќбw бhти во благ0е, просты6мъ же въ ѕл0е. бGъ же ми1ра да сокруши1тъ сатанY под8 н0ги вaшz вск0рэ. блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA съ вaми. ґми1нь».

Ієрей: «Ми1ръ ти2». Чтець: «И# дyхови твоемY». Диякон: «И# њ спод0битисz нaмъ слhшанію с™aгw є3ђліа, гDа бGа м0лимъ». Хор: «ГDи, поми1луй» (тричі). Диякон: «Премyдрость, пр0сти, ўслhшимъ с™aгw є3ђліа». Ієрей: «Ми1ръ всBмъ». Хор: «И# дyхови твоемY». Ієрей: «T матfeа с™aгw є3ђліа чтeніе». Хор: «Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ». Диякон: «В0нмемъ».

Євангеліє від Матфея, зач. 75, XVIII, 10–18.

«РечE гDь: блюди1те, да не прeзрите є3ди1нагw t мaлыхъ си1хъ: глаг0лю бо вaмъ, ћкw ѓгGли и4хъ на нб7сёхъ вhну ви1дzтъ лицE nц7A моегw2 нбcнагw. ­пріи1де бо сн7ъ чlвёческій взыскaти и3 спcти2 поги1бшаго. что2 вaмъ мни1тсz; ѓще бyдетъ нёкоему человёку сто2 nвeцъ, и3 заблyдитъ є3ди1на t ни1хъ: не њстaвитъ ли дeвzтьдесzтъ и3 дeвzть въ горaхъ, и3 шeдъ и4щетъ заблyждшіz; и3 ѓще бyдетъ њбрэсти2 ю5, ґми1нь глаг0лю вaмъ, ћкw рaдуетсz њ нeй пaче, нeже њ девzти1десzтихъ и3 девzти2 незаблyждшихъ. тaкw нёсть в0лz пред8 nц7eмъ вaшимъ нбcнымъ, да поги1бнетъ є3ди1нъ t мaлыхъ си1хъ. ѓще же согрэши1тъ къ тебЁ брaтъ тв0й, и3ди2 и3 њбличи2 є3го2 междY тоб0ю и3 тёмъ є3ди1нэмъ. ѓще тебE послyшаетъ, пріwбрёлъ є3си2 брaта твоего2. ѓще ли тебE не послyшаетъ, пойми2 съ соб0ю пaки є3ди1наго и3ли2 двA, да при ўстёхъ двою2 и3ли2 тріeхъ свидётелей стaнетъ всsкъ глаг0лъ. ѓще же не послyшаетъ и4хъ, повёждь цRкви: ѓще же и3 цRковь преслyшаетъ, бyди тебЁ ћкоже kзhчникъ и3 мытaрь. ґми1нь бо глаг0лю вaмъ: є3ли6ка ѓще свsжете на земли2, бyдутъ св‰зана на нб7си2: и3 є3ли6ка ѓще разрэшитE на земли2, бyдутъ разрэшє1на на небесёхъ».

На сугубій єктенії додаються прохання:

«Не хотsй смeрти грёшныхъ, но њжидazй њбращeніz и3 покаsніz, њбрати2 всёхъ tстyпльшихъ ко с™ёй твоeй цRкви, м0лимъ ти сz, млcрдый гDи, ўслhши и3 поми1луй».

«Ўстр0ивый мjръ сeй въ слaву твою2, сотвори2, да и3 проти1вzщіисz твоемY сл0ву њбратsтсz, и3 вкyпэ со всёми вёрными, и4стинною вёрою и3 бlгочeстіемъ тебE бGа нaшего прослaвzтъ, м0лимъ ти сz, всеси1льный тв0рче, ўслhши и3 поми1луй».

«Дaвый зaповэдь твою2 нaмъ, є4же люби1ти тебE бGа нaшего, и3 бли1жнzго своего2, сотвори2, да нє1нависти, вражды6, њби6ды, и3 прHчаz беззакHніz прекратsтсz, и4стиннаz же люб0вь да цaртвуетъ въ сердцaхъ нaшихъ, м0лимъ ти сz, сп7си1телю нaшъ, ўслhши и3 млcтивнw поми1луй».

Ієрей — возглас: «Ўслhши ны2, б9е сп7си1телю нaшъ…». Хор: «Ґми1нь». Диякон: «ГDу пом0лимсz». Хор: «ГDи, поми1луй».

Ієрей читає молитву:

«Всевhшній б9е, вLко и3 содётелю всеS твaри, наполнszй вс‰ вели1чествомъ твои1мъ, и3 содержaй си1­лою твоeю! ТебЁ вседарови1тому гDу нaшему мы2 недост0йніи бlгодарeніе прин0симъ, ћкw не tвращaешисz нaсъ беззак0ній рaди нaшихъ, но пaче предварsеши ны2 щедр0тами твои1ми. Ты2 ко и3збавлeнію нaшему послaлъ є3си2 є3динор0днаго твоего2 сн7а, и3 бlго­вэсти1лъ безмёрное твоE къ р0ду человёческому снизхождeніе: ћкw хотёніемъ х0щеши, и3 њжидaеши, є4же њбрати1­тисz нaмъ къ тебЁ, и3 сп7сє1нымъ бhти. Ты2 снизходS къ нeмощи нaшегw є3стествA, ўкрэ­плsеши нaсъ всеси1льною с™aгw твоегw2 д¦а бlго­дaтію, ўтэшaеши сп7си1тельною вёрою и3 совершeнною надeждою вёчныхъ бл†гъ, и3 руков0дствуz и3збрaнныхъ твои1хъ въ г0рній сіHнъ, соблюдaеши ћкw зёницу џка. И#сповёдуемъ гDи, вели1кое твоE и3 безприклaдное чlвэколю1біе и3 млcрдіе. Но ви1дzще мн0гихъ поползновє1ніz, прилёжнw тS всебlгjй гDи м0лимъ: при1зри на цRковь твою2, и3 ви1ждь, ћкw твоE сп7си1­тельное бlговёстіе ѓще и3 рaдостнw пріsхомъ, но тeрніе суеты2 и3 страстeй твори1тъ џное въ нёкіихъ малопл0дно, въ нёкіихъ же и3 безпл0дно, и3 по ўмножeнію беззак0ній џвіи є3ресьми2, џвіи раск0ломъ проти1вzщесz є3ђльской твоeй и4стинэ, tступaютъ t достоsніz ­твоегw2, tрэвaютъ твою2 бlгодaть, и3 повергaютъ себE судY твоегw2 прес™aгw сл0ва. ­Премлcрдый и3 ­всеси1льный, не до ­концA гнёваzйсz гDи! бyди млcтивъ, м0литъ тS твоS цRковь, представлsющи тебЁ начaльника и3 соверши1­телz сп7сeніz нaшегw ї}са хrтA: бyди млcтивъ нaмъ, ўкрэпи2 нaсъ въ правовёріи си1лою твоeю, заблуждaющымъ же просвэти2 раз{мныz џчи свётомъ ­твои1мъ б9eственнымъ, да ўразумёютъ твою2 и4стину: ўмzгчи2 и4хъ њжесточeніе, и3 tвeрзи слyхъ, да познaютъ глaсъ тв0й, и3 њбратsтсz къ тебЁ сп7си1телю нaшему. И#спрaви гDи и3нhхъ развращeніе, и3 жи1знь несоглaсную хrтіaнскому бlгочeстію: сотвори2, да вси2 свsтw и3 непор0чнw поживeмъ: и3 тaкw сп7си1тельнаz вёра ўкорени1тсz, и3 плодон0сна въ сердцaхъ нaшихъ пребyдетъ. Не tврати2 лицA твоегw2 t нaсъ гDи, воздaждь нaмъ рaдость сп7сeніz твоегw2. Подaждь гDи, и3 пaстырємъ цRкве твоеS с™yю рeвность, и3 њ сп7сeніи и3 њбращeніи заблуждaющихъ попечeніе и4хъ дyхомъ є3ђльскимъ раствори2: да тоб0ю вси2 руководи1ми, дости1гнемъ, и3дёже совершeніе вёры, и3сполнeніе надeжды и3 и4стиннаz люб0вь, и3 тaмw съ ли6ки чcтёйшихъ нбcныхъ си1лъ прослaвимъ тебE гDа нaшего, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, во вёки вэкHвъ».

Хор: «Ґми1нь».

Потім диякон, ставши на уготованому місці, виголошує: «Кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ; ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA є3ди1нъ». Потім вищим голосом: «Кто2 бGъ вeлій…». І ще, найвищим голосом: «Кто2 бGъ вeлій…».

І продовжує диякон:

«Правослaвіz дeнь прaзднующе, правослaвніи лю1діе, наипaче прослaвимъ вин0вника всёхъ бл†гъ бGа, и4же сhй блгcвeнъ во вёки. Сeй бGъ нaшъ, промышлsz и3 ўтверждaz возлю1бленное своE достоsніе с™yю цRковь, прaoтцєвъ преступлeніемъ tпaдшихъ ўтэшaz нел0жнымъ свои1мъ сл0вомъ, є3щE въ раи2 њсновaніе є4й положи2: сeй бGъ нaшъ, руков0дствуz ко џному сп7си1тельному њбэтовaнію, не прикровeна себE њстaви, но хотsщее бhти сп7сeніе провозвэсти2 пeрвэе чрез8 nтцє1въ и3 прор0кwвъ, живоwписA разли1чными w4бразы: сeй бGъ нaшъ, многочaстнэ и3 многоwбрaзнэ дрeвле гlг0лавый nтцє1мъ во прbр0цэхъ, въ послёдокъ днjй си1хъ гlг0ла нaмъ въ сн7э, и4мже и3 вёки сотвори2, и4же возвэсти2 џ§ее њ нaсъ бlговолeніе, tкры2 т†инства нбcнаz, ўвёри си1лою с™aгw д¦а њ и4стинэ бlговёстіz, послA ґпcлы во вeсь мjръ проповёдати є3ђліе цrтвіz, ўтверди2 џное разли1чными си1лами и3 чудесы2. СемY сп7си1тельному tкровeнію послёдующе, сегw2 бlговёстіz держaщесz:

«Вёруемъ во є3ди1наго бGа nц7A вседержи1телz, творцA нб7у и3 земли2, ви6димымъ же всBмъ и3 неви6димымъ. И# во є3ди1наго гDа ї}са хrтA, сн7а б9іz, є3динор0днаго, и4же t nц7A рождeннаго прeжде всёхъ вBкъ: свёта t свёта, бGа и4стинна t бGа и4стинна, рождeнна, не сотворeнна, є3диносyщна nц7Y, и4мже вс‰ бhша. Нaсъ рaди человBкъ, и3 нaшегw рaди сп7сeніz сшeдшаго съ нб7съ, и3 воплоти1вшагосz t д¦а с™а и3 мRjи дв7ы, и3 вочlвёчшасz. Распsтаго же за ны2 при понтjйстэмъ пілaтэ, и3 страдaвша, и3 погребeна. И# воскrшаго въ трeтій дeнь, по писaніємъ. И# возшeдшаго на нб7сA, и3 сэдsща њдеснyю nц7A. И# пaки грzдyщаго со слaвою суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ, є3гHже цrтвію не бyдетъ концA. И# въ д¦а с™aго, гDа животворsщаго, и4же t nц7A и3сходsщаго, и4же со nц7eмъ и3 сн7омъ спокланsема и3 сслaвима, глаг0лавшаго прbр0ки. Во є3ди1ну с™yю, соб0рную и3 ґпcльскую цRковь. И#сповёдумъ є3ди1но кRщeніе, во њставлeніе грэхHвъ. Чaемъ воскrніz мeртвыхъ: И# жи1зни бyдущагw вёка. Ґми1нь».

СіS вёра ґпcльскаz, сіS вёра nтeческаz, сіS вёра правослaвнаz, сіS вёра вселeнную ўтверди2.

Е#щe же соб0ры с™hхъ nтє1цъ и3 и4хъ пред†ніz и3 пис†ніz бжcтвенному tкровeнію согл†снаz, пріeмлемъ и3 ўтверждaемъ.

ВсBмъ же њ правослaвіи подвизaвшымсz словесы2, пис†ніи, ўчє1ніи, страд†ніи и3 бGоуг0днымъ житіeмъ, ћкw защи1тникwмъ и3 пос0бникwмъ џнаго, хrт0ва цRковь, многwлётнее воспоминaніе творsщи, восклицaетъ:

«Свzтёйшымъ правосл†внымъ патріaрхwмъ и3 пр0чымъ преwсщ7є1ннымъ митрополjтwмъ, ґрхіепcкопwмъ и3 є3пcкопwмъ правосл†внымъ, вёчнаz пaмzть».

Хор тут і далі: «Вёчнаz пaмzть» (тричі).

«С™ы6мъ равноапcльнымъ цRю2 кwнстантjну и3 мaтери є3гw2 є3лeнэ, вёчнаz пaмzть».

«С™ы6мъ бlговBрнымъ равноапcльнымъ вели1кому кнsзю влади1міру и3 вели1цэй кнzги1нэ џльзэ, вёчнаz пaмzть».

«Пострадaвшымъ и3 ўбіє1ннымъ въ разли1чныхъ пох0дэхъ за правослaвную вёру и3 nтeчество вождє1мъ и3 в0инwмъ, и3 всBмъ правосл†внымъ хrтіaнwмъ, въ и4стиннэй вёрэ и3 бlгочeстіи и3 въ надeжди воскресeніz скончaвшымсz, вёчнаz пaмzть».

«Правослaвнаz хrт0ва цRковь, торжeственнw воспоминaющи подвизaвшихсz во бlгочeстіи, и3 сіE всBмъ свои6мъ хrтоимени6тымъ чaдwмъ къ подражaнію представлsющи, восхвалsетъ п0двиги и3 си1хъ, и4же нhнэ сп7си1тельною вёрою и3 добродётелію приуготовлsюще себE къ вёчному бlжeнству, ўтверждaютъ правослaвіе».

Потім диякон виголошує:

«Господи1ну и3 nтцY нaшему nнyфрію, бlжeннэйшему митрополjту кjевскому и3 всеS ўкраи1ны, мнHгаz лBта».

Хор тут і далі співає: «МнHгаz лBта» (тричі).

«Свzтёйшымъ правосл†внымъ патріaрхwмъ и3 пр0­чымъ свzтёйшымъ и3 бlжeннэйшемъ правосл†в­нымъ предстоsтелємъ, мнHгаz лBта».

«Господи1ну нaшему высокопреwсщ7eннэйшему [и3ли2 преwсщ7eннэйшему] и4м>къ, митрополjту [и3ли2 ґрхіепcкпу, и3ли2 є3пcкпу є3гHже є4сть w4бласть], мнHгаz лBта».

«Преwсщ7є1ннымъ правосл†внымъ митрополjтwмъ, ґрхіепcкопwмъ и3 є3пcкопwмъ, и3 всемY њсщ7eнному соб0ру, мнHгаz лBта».

«БGохрани1мэй странЁ нaшей, властeмъ и3 в0инству є3S, мнHгаz лBта».

«ВсBмъ правосл†внымъ хrтіaнwмъ, прaвw содержaщымъ сп7си1тельную вёру и3 повинyющымсz хrт0вой цRкви, подaждь, гDи, ми1ръ, бlгодeнствіе, и3з8oби1ліе плодHвъ земнhхъ, и3 мнHгаz лBта».

Ієрей читає молитву:

«С™az трbце, си1хъ прослaви и3 ўтверди2 дaже до концA въ правовёріи: tвращaющыz же сz с™hz и3 сп7си1тельныz правослaвныz вёры и3 хrт0вы цRкве њбрати2, и3 сотвори2, да вси2 пріи1дутъ въ познaніе вёчныz твоеS и4стины, мlтвами прес™hz вLцы нaшеz бцdы и3 приснодв7ы мRjи, и3 всёхъ с™hхъ».

Хор: «Ґми1нь».

Потім ієрей виголошує: «Слaва тебЁ бGу, бlгодaтелю нaшему, во вёки вэкHвъ».

Хор: «Ґми1нь».

І співають піснь святого Амвросія Медіоланського:

«ТебE бGа хвaлимъ, / тебE гDа и3сповёдуемъ, / тебE превёчнаго nц7A всS землS величaетъ: / тебЁ вси2 ­ѓгGли, / тебЁ нб7сA и3 вс‰ си6лы, / тебЁ херувjми и3 серафjми непрестaнными глaсы взывaютъ: / с™ъ, с™ъ, с™ъ гDь бGъ саваHfъ, / пHлны сyть нб7сA и3 землS вели1чества слaвы твоеS. / ТебE преслaвный ґпcльскій ли1къ, / тебE прbр0ческое хвалeбное число2, / тебE хвaлитъ пресвётлое м§ническое в0инство: / тебE по всeй вселeннэй и3сповёдуетъ с™az цRковь, / nц7A непостижи1магw вели1чества, / покланsемаго твоего2 и4стиннаго и3 є3динор0днаго сн7а, / и3 с™aго ўтёшителz д¦а. / Ты2 цRю2 слaвы, хrтE, / ты2 nц7A пrносyщный сн7ъ є3си2: / ты2 ко и3збавлeнію пріeмлz человёка, / не возгнушaлсz є3си2 дв7и1ческагw чрeва: / ты2 њдолёвъ смeрти жaло, / tвeрзлъ є3си2 вёрующымъ цrтво ­нбcное. / Ты2 њдеснyю бGа сэди1ши во слaвэ џ§ей, / судіS пріити2 вёришисz. / ТебE u5бо пр0­симъ: / помози2 рабHмъ твои6мъ, / и5хже чcтн0ю кр0вію и3скупи1лъ є3си2: / спод0би со с™hми твои1ми въ вёчной слaвэ твоeй цaрствовати. / Сп7си2 лю1ди тво‰, гDи, / и3 ­блгcви2 достоsніе твоE, / и3спрaви |, и3 вознеси2 и5хъ во вёки: / во вс‰ дни6 блгcви1мъ тебE, / и3 восхвaлимъ и4мz твоE во вёкъ, и3 во вёкъ вёка. / Спод0би гDи, въ дeнь сeй без8 грэхA сохрани1тисz нaмъ: / поми1­луй нaсъ гDи, поми1луй нaсъ: / бyди млcть твоS, гDи, на нaсъ, / ћкоже ўповaхомъ на тS. / На тS гDи, ўповaхомъ, // да не постыди1мсz во вёки. Ґми1нь».

Під час співу весь собор цілує святі ікони на аналоях.

Диякон: «Премyдрость». Ієрей: «Прест7az бцdе сп7си2 нaсъ». Хор: «­ЧCтнёйшую херув‡мъ…». Ієрей: «Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ». Хор: «Слaва, и3 нhнэ», «ГDи, поми1луй» (тричі), «Бlгослови2». Відпуст.

Зразок звершення вечірні з Пасією.

Примітка. У сучасній богослужбовій практиці Української Православної Церкви поширений звичай здійснювати у вечір чотирьох недільних днів Великого посту (як правило, починаючи не з Неділі Торжества Православ’я, а з 2-ї Неділі — свт. Григорія Палами, за винятком тих випадків, коли в понеділок буває свято Благовіщення, 1-е та 2-е знайдення глави Iоанна Предтечі105, пам’ять 40 мучеників або храмове свято) чинопослідування Пасії.

Перед великою вечірнею, яка звершується у неділю ввечері, на середину храму ставиться велике Розп’яття. Початок вечірні звичайний. Після «Свёте ти1хій…» вхід заради великого прокімна, який диякон виголошує, стоячи у вівтарі на Горньому місті. На стиховні, на «Слaва, и3 нhнэ» або на «И# нhнэ», співається стихира Великої П’ятниці: «ТебE њдёющагосz…». Під час співу цієї стихири відкриваються Царські врата і з вівтаря виноситься Святе Євангеліє: предстоятель несе Євангеліє, перед ним іде свічконосець; за предстоятелем ідуть інші священники за старшинством. (На архієрейській службі: відкриваються Царські врата, біля врат — іподиякони з дикірієм і трикірієм, з рипідами; виходить свічконосець з примікірієм, два диякони з дияконськими свічками, потім два старші священники несуть Євангеліє, за Євангелієм іде архієрей, за ним інші священники за старшинством). Євангеліє кладеться на аналої перед Хрестом, і звершується повне кадіння храму.

Іноді потім слідує акафіст Страстям Христовим або Хресту Господньому, причому 1-й кондак хор починає співати відразу після стихири «ТебE њдёющагосz…». Після закінчення кадіння священнослужителі знімають головні убори. Під час читання акафіста диякон безперервно кадить Хрест, а на 11-му ікосі звершується мале кадіння. (При архієрейському служінні під час читання акафіста рипідники, а також іподиякони з дикірієм та трикірієм стоять біля Хреста; якщо ж архієрей сам читає акафіст і Євангеліє, то дикірій та трикірій наближаються до архієрея).

Далі слідує прокімен, глас 4-й: «Раздэли1ша ри6зы мо‰ себЁ, и3 њ nдeжди моeй метaша жрeбій», стих: «Б9е, б9е м0й, вонми1 ми…». Перед читанням Євангелія хор співає: «Слaва стrтeмъ твои6мъ, гDи».

Євангельську розповідь про Страсті Христові прийнято читати наступним чином:

На 1-й пасії — із Євангелія від Матфея, глави 26 і 27, зачала 107–114 (в деяких храмах читається тільки глава 27, зачала 110–114);

На 2-й пасії — із Євангелія від Марка, глави 14 і 15, зачала 63–69 (або тільки глава 15, зачала 66–69);

На 3-й пасії — із Євангелія від Луки, глави 22 і 23, зачала 108–111 (або тільки глава 23, зачала 110–111);

На 4-й пасії — із Євангелія від Іоанна, глави 18 і 19, зачала 58–62.

Після прочитання Євангелія хор: «Слaва долготерпёнію твоемY, гDи». Потім (зворушливим розспівом, зазвичай соло) співається 15-й антифон служби Великої П’ятниці «Днeсь ви1ситъ на дрeвэ…».

Коли спів закінчиться, на солеї (Царські врата залишаються відкритими) виголошується проповідь про страждання Спасителя.

Далі єктенія «Поми1­луй нaсъ б9е…», возглас «Ћкw млcтивъ и3 чlвэколю1­бецъ…», і ієрей (чи архієрей) колінопреклонно читає молитву. Існують дві молитви, які можна читати на чотирьох пасіях почергово.

Потім хор співає стихиру Великої Суботи: «Пріиди1­те, ўбlжи1мъ…». Священнослужителі, зробивши три земні поклони, прикладаються до Хреста і направляються у вівтар (попереду йдуть молодші священнослужителі, потім старші). Предстоятель з амвона благословляє народ Євангелієм і заносить його у вівтар. (При архієрейському служінні два старші священники несуть Євангеліє і кладуть його на престол. Архієрей з амвона благословляє народ, потім священнослужителів у вівтарі.) Священнослужителі прикладаються до престолу. Царські врата закриваються.

Народ підходить до Хреста і цілує Його після духовенства. За бажанням настоятеля, звершується помазання освяченим єлеєм.

Вечірня закінчується за звичайним чином вечірні Неділь Святої Чотиридесятниці: після «Нhнэ tпущaеши…» — спів великопісних тропарів «Бцdе дв7о…», «Слaва» —«Кrти1телю хrт0въ…», «И# нhнэ» — «Моли1те за ны2…» з поклоном, «Под8 твоE бlгоутр0біе…» без поклону, і далі.

Відпуст звичайний.

---