Богослужбові вказівки за 11 квітня 2026 року 29 березня / 11 квітня. Велика Субота. Сщмчч. Марка єпископа, Кирила диякона й інших.
Полуношницю «поeмъ въ кeлліахъ, и3 глаг0лемъ каfjсму Є-ю » (Типікон, гл. 49, «Во с™hй и3 вели1кій пzт0къ вeчера », 2-е «зри»).
Після 1-го Трисвятого — тропар, глас 2-й: «Бlгоwбрaзный їHсифъ …». Після 2-го Трисвятого — кондак Тріоді, глас 6-й: «Бeздну заключи1вый …» (див. на утрені Великої Суботи). «ГDи, поми1луй » (12) і відпуст (заупокійна молитва «Помzни2, гDи …» не читається).
Примітка. За Уставом, утреня Великої Суботи починається «Въ з7-й чaсъ н0щи », тобто, за нашом часом, близько 1-ї години ночі (див.: Типікон, гл. 49, «Во с™yю и3 вели1кую суббHту »).
Початок утрені звичайний (з «ЦRю2 нбcный …»). Пс. 19
Примітка. У Велику Суботу — на утрені, часах, вечірні, Літургії — все, що зазвичай читається на солеї, зокрема: єктенії, Апостол, Євангеліє, вхідні (а також заамвонна) молитви — виголошуються перед Плащаницею. На малому і великому входах священнослужителі також проходять перед Плащаницею. Причастя мирян і відпуст — з амвона.
На «БGъ гDь » — тропар, глас 2-й: «Бlгоwбрaзный їHсифъ …». «Слaва » — інший тропар, глас той же: «Е#гдA снизшeлъ …», «И# нhнэ » — інший тропар, глас той же: «Мmрон0сицамъ женaмъ …».
З початком співу тропарів відкриваються Царські врата, священнослужителі виходять до Плащаниці. Предстоятель роздає запалені свічки священникам, які співслужать йому. Запалюють свічки і всі присутні. Предстоятель з дияконом кадять Плащаницю і увесь храм. Безпосередньо після закінчення тропарів починається спів непорочних (на 5-й глас, тим же гласом — похвали).
За Уставом повинна співатись вся 17-а кафізма (з похвалами), але зазвичай хор співає декілька перших стихів з їх похвалами, після співають тільки псаломські стихи, а похвали читають священнослужителі.
За соборної служби псаломські стихи можуть співати всі священнослужителі. Якщо священник один, то чтець читає псаломські стихи, а священник — похвали.
Після 1-ї статії — єктенія мала. Возглас: «Ћкw бlгослови1сz твоE и4мz, и3 прослaвисz твоE цrтво …».
З початком 2-ї статії звершується мале кадіння.
Друга статія виконується, як і перша.
Після її закінчення — мала єктенія. Возглас: «Ћкw с™ъ є3си2 б9е нaшъ, и4же на пrт0лэ слaвы херувjмстэмъ почивazй, и3 тебЁ слaву возсылaемъ со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ ».
На початку 3-ї статії, яка за Уставом співається на 3-й глас — мале кадіння.
Після закінчення 3-ї статії — тропарі воскресні, які співаються по непорочних, глас 5-й: «ЃгGльскій соб0ръ …» (зі звичайним приспівом «Бlгословeнъ є3си2, гDи …»). В цей час, за традицією, звершується кадіння всього храму.
Мала єктенія. Возглас: «Тh бо є3си2 цRь ми1ра, хrтE б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ ».
Після возгласу сідальний Тріоді, глас 1-й: «Плащани1цею чи1стою …». «Слaва » — кінець цього сідального, «И# нhнэ » — інший сідальний, глас той же: «Ўжас0шасz ли1цы ѓгGльстіи …».
Псалом 50-й. Священнослужителі заходять у вівтар. Царські врата зачиняються. Немає молитви: «Спаси2, б9е …».
Канон Великої суботи, глас 6-й: «Волн0ю морск0ю …» (ірмос двічі, тропарі на 12). Приспіви до тропарів: «Слaва тебЁ, б9е нaшъ, слaва тебЁ ».
Біблійні пісні не стихословляться.
Катавасія після кожної пісні — ірмоси того ж канону.
Після 3-ї пісні — сідальний Тріоді, глас 1-й: «Гр0бъ тв0й …». «Слaва, и3 нhнэ » — той же сідальний.
Після 6-ї пісні — кондак Тріоді, глас 6-й: «Бeздну заключи1вый …», та ікос: «Содержaй вс‰ …».
На 9-й пісні — кадіння звичайне («ЧCтнёйшую » не співаємо).
Після 9-ї пісні «Дост0йно є4сть » не співається. Замість світильна співається на 2-й глас: «С™ъ гDь бGъ нaшъ » (тричі).
«Всsкое дыхaніе …» і хвалитні псалми.
На хвалитніх стихири Тріоді, глас 2-й і глас 6-й — 4. «Слaва » — Тріоді, глас 6-й: «Днeшній дeнь …», «И# нhнэ » — Богородичний, глас 2-й: «Пребlгословeнна є3си2 …».
Примітка. До співу великого славослов’я (зазвичай під час канону або хвалитніх стихир) предстоятель облачається в увесь священницький одяг (без читання молитов).
Під час співу «И# нhнэ » хвалитніх стихир відкриваються Царські врата, і священнослужителі Царськими вратами виходять до Плащаниці (предстоятель — у повному облаченні). Возглас на славослов’я предстоятель виголошує перед Плащаницею.
Примітка. За древніми Уставами, під час співу хвалитніх стихир Плащаницю заносили у вівтар і ставили на престолі. Під час великого славослов’я звершували кадіння престолу навколо тричі та через північні врата виносили Плащаницю на хресний хід. Після закінчення хресного ходу Євангеліє покладали на престолі, а Плащаницю — на підготовлену гробницю; Євангеліє читалось у вівтарі, а не перед Плащаницею, як це прийнято зараз всюди (див.: Булгаков С. В. Настольная книга священно-церковнослужителя. С. 616).
Співається велике славослов’я.
Предстоятель з дияконом звершують трикратне кадіння навколо Плащаниці. З початком співу Трисвятого всі священнослужителі звершують три земні поклони. Після того вони підіймають Плащаницю; предстоятель йде під Плащаницею з малим Євангелієм на голові. Якщо служить один священник, то він підіймає Плащаницю і передає її благоговійним мирянам, а сам з Євангелієм стає під Плащаницю; або сам над своєю головою несе Плащаницю, а Євангеліє передає диякону або комусь з мирян. Звершується хресний хід навколо храму. Під час нього повільно співається «С™hй б9е …» і буває передзвін (від великого дзвону до найменшого, але не навпаки), а коли всі зайдуть у храм, короткий тридзвін.
Як зайшли в храм, Плащаницю підносять до Царських врат. Предстоятель після закінчення співу «С™hй б9е …» виголошує, піднімаючи Євангеліє: «Премyдрость, про1сти », і відносить Плащаницю на середину храма. Звершується кадіння новколо Плащаниці (тричі).
В цей час співається тропар Тріоді, глас 2-й: «Бlгоwбрaзный їHсифъ …» (один раз), гласовим розспівом.
Далі тропар пророцтва, глас 2-й: «Содержaй концы2 …», «Слaва » — кінець тропаря, «И# нhнэ » — весь тропар. Диякон: «В0нмемъ ». Чтець — прокімен паримії Тріоді, глас 4-й: «Воскrни2, гDи, помози2 нaмъ, и3 и3збaви нaсъ и4мене рaди твоегw2 »; стих: «Б9е, ўши1ма нaшима …». І читання паримії Тріоді (Єзекіїля).
Диякон: «В0нмемъ ». Чтець — прокімен, глас 7-й: «Воскrни2, гDи б9е м0й, да вознесeтсz рукA твоS, не забyди ўб0гихъ твои1хъ до концA »; стих: «И#сповёмсz тебЁ, гDи …».
Апостол (збірний) — 1 Кор., зач. 133.
Алілуарій, глас 5-й: «Да воскrнетъ бGъ …»; стих: «Ћкw и3счезaетъ дhмъ …»; стих: «Тaкw да поги1бнутъ грёшницы …».
Євангеліє — Мф., зач. 114 (за встановленою практикою читається предстоятелем перед Плащаницею).
Єктенії: «Поми1луй нaсъ б9е …» та «И#сп0лнимъ ќтреннюю …», і далі як зазвичай.
Великий відпуст виголошується з амвона: «И$же нaсъ рaди человёкwвъ и3 нaшегw рaди сп7сeніz стр†шныz стrти и3 животворsщій кrтъ, и3 в0льное погребeніе пл0тію и3зв0ливый, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ …».
Після відпусту хор співає многоліття, потім — стихиру Тріоді на цілування Плащаниці, глас 5-й: «Пріиди1те, ўбlжи1мъ їHсифа …».
Цілування Плащаниці. Час 1-й (малий відпуст).
Примітка. За соборної служби вхідні молитви (перед Плащаницею) священнослужителі звершують на молитві 9-го часу, а проскомідію — під час співу «ГDи, воззвaхъ ».
Проскомідія може бути розпочата заздалегідь, якщо буде багато поминань, але покривання і кадіння звершуються під час співу «ГDи, воззвaхъ », у такому разі вхідні молитви (перед Плащаницею) звершуються перед початком богослужіння.
На часах — тропар і кондак Тріоді (часи без кафізм).
На зображальних блаженні — скоро, без співу. «Помzни2 нaсъ, гDи …», «Помzни2 нaсъ, вLко …», «Помzни2 нaсъ, с™hй …», «Ли1къ нбcный …», «Приступи1те къ немY …», «Ли1къ нбcный …», «Слaва » — «Ли1къ с™hхъ ѓгGлъ …», «И# нhнэ » — «Њслaби, њстaви …», «Џ§е нaшъ », після возгласу — кондак: «Бeздну заключи1вый …», «ГDи, поми1луй » (40) і молитва: «Всес™az трbце …». Ієрей (чи диякон): «Премyдрость ». Хор: «Дост0йно є4сть …». Ієрей: «Прест7az бцdе сп7си2 нaсъ ». Хор: «ЧCтнёйшую херув‡мъ …». Ієрей: «Слaва тебЁ, хrтE б9е, ўповaніе нaше, слaва тебЁ ». Хор: «Слaва, и3 нhнэ », «ГDи, поми1луй » (тричі), «Бlгослови2 ». Відпуст малий.
Літургія свт. Василія Великого починається з вечірні .
Перед початком літургії ієрей з дияконом у вівтарі перед престолом: «ЦRю2 нбcный …», «Слaва въ вhшнихъ бGу …» та ін. Диякон виходить на амвон і виголошує: «Бlгослови2, вLко …». Ієрей — возглас: «Бlгословeно цrтво …». Хор: «Ґми1нь ». Чтець: «Пріиди1те, поклони1мсz …» і 103-й псалом (священник, як зазвичай, читає світильничні молитви на амвоні).
Примітка. За Уставом, вечірня з Літургією свт. Василія Великого починається «Њ часЁ ‹-мъ днE », тобто, за нашим часом, близько 4-ї години після обіду (див. Типікон, гл. 49, «Во с™yю и3 вели1кую суббHту вeчера »).
Велика єктенія. Кафізми немає.
В цей час закінчується проскомідія і звершується кадіння всього храму.
На «ГDи, воззвaхъ » — стихири Тріоді на 8: воскресні, глас 1-й — 4, і Великої Суботи, глас 8-й — 4 (перша двічі). «Слaва » — Тріоді, глас 6-й: «Днeшній дeнь …», «И# нhнэ » — догматик, глас 1-й: «Всемjрную слaву …».
Вхід з Євангелієм (перед Плащаницею). «Свёте ти1хій …». «В0нмемъ ». «Ми1ръ всBмъ ». «Премyдрость ». Прокімна нема.
Царські врата зачиняються, і відразу починається читання 15 паримій. Спочатку читаються 1–6 паримії (за встановленою практикою — перед Плащаницею).
В кінці 6-ї паримії, на словах: «и3 рек0ша глаг0люще », Царські врата відчиняються.
Чтець виголошує: «Пои1мъ гDеви ». Хор співає на 5-й глас: «Слaвнw бо прослaвисz ». Чтець виголошує наступні стихи з пісні пророка Мойсея, після кожного стиха співають: «Слaвнw бо прослaвисz ». Після прочитання всіх стихів, чтець: «Слaва ». Хор: «Слaвнw бо прослaвисz ». Чтець: «И# нhнэ ». Хор: «Слaвнw бо прослaвисz ». І в кінці сам чтець співає: «Слaвнw бо прослaвисz ». Царські врата закриваються.
Читаються 7–15 паримії.
В кінці 15-ї паримії, на словах: «Бlгословeнъ є3си2 на твeрди нбcнэй, и3 препётый и3 превозноси1мый во вёки », Царські врата відчиняються, і співається пісня трьох отроків з приспівом: «ГDа п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки » (в такій послідовності, як виконувалось по 6-й паримії пісня пророка Мойсея); після закінчення паримії — чтець: «ГDа п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки ». Хор — той же прсипів. Далі чтець виголошує стихи пісні, а хор до кожного стиха приспівують: «ГDа п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки ». До 13-го стиха: «Да бlгослови1тъ землS » потрібно співати: «ГDа да поeтъ и3 превозн0ситъ є3го2 во вёки ». Після 34-го стиха: «Бlгослови1мъ nц7A, и3 сн7а …» слід співати: «ГDа поeмъ и3 превозн0симъ є3го2 во вёки ». Потім чтець: «И# нhнэ ». Хор: «ГDа п0йте и3 превозноси1те є3го2 во вёки ». В кінці сам чтець співає: «Хвaлимъ, бlгослови1мъ, покланsемсz гDеви, пою1ще и3 превозносsще во вс‰ вёки ».
Єктенія мала. Возглас: «Ћкw с™ъ є3си2 б9е …».
Замість Трисвятого — «Е#ли1цы во хrтA кrти1стесz …».
Прокімен, глас 5-й: «ВсS землS да покл0нитсz тебЁ, и3 поeтъ тебЁ, да поeтъ же и4мени твоемY вhшній »; стих: «ВсS землS да покл0нитсz …».
Апостол — Рим., зач. 91 (на практиці — перед Плащаницею).
Алілуарій не співається, а чтець читає замість «Ґллилyіа »: «Глaсъ седьмы1й », і сам співає: «Воскrни2, б9е, суди2 земли2, ћкw ты2 наслёдиши во всёхъ kзhцэхъ »; стих: «БGъ стA въ с0нмэ богHвъ …»; стих: «Док0лэ сyдите непрaвду …»; стих: «Суди1те си1ру и3 ўб0гу …»; стих: «И#зми1те ни1ща и3 ўб0га …»; стих: «Не познaша, нижE ўразумёша …»; стих: «Да подви1жатсz вс‰ њснов†ніz …». Хор співає той же приспів: «Воскrни2, б9е, суди2 земли2 …», до кожного стиха 81-го псалма.
Під час співу «Воскrни2, б9е …» Царські врата закриваються і закривається завіса, священнослужителі переоблачаються в білі ризи, і всі темні облачення в храмі замінюються світлими. До читання Євангелія Царські врата відчиняються.
Примітка. «Поeму же семY, и3звлачaютсz їерeє и3 діaкони t nдeждъ, и3 њблачaютсz въ бBлыz » (Типікон, гл. 49, «Во с™yю и3 вели1кую суббHту вeчера »).
Євангеліє (читається дияконом перед Плащаницею, а ієреєм без диякона — на престолі) — Великої Суботи (Мф., зач. 115).
І далі — по чину Літургія свт. Василя Великого .
Замість «херувjмскіz пёсни » — «Да молчи1тъ всsкаz пл0ть человёча …».
Задостойник — ірмос 9-ї пісні: «Не рыдaй менE м™и …».
Причасний — «ВостA ћкw спS гDь, и3 воскRсе сп7сazй нaсъ ».
Відпуст Літургії: «Хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ …».
Примітка. У Служебниках старого друку для Літургії Великої Суботи був особливий відпуст: «И$же нaсъ рaди и3 нaшегw рaди сп7сeніz, смири1въ себE и3 въ нaшу нищетY њблечeсz и3 в0лею стrти претерпЁ и3 смeрть вкуси2 и3 во гр0бэ положи1выйсz, хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ …».
Примітка. «И# tпyстъ. Пот0мъ бывaетъ nбhчное бlгословeніе хлёбwвъ, и3 вінA. Прих0дитъ їерeй, покади1въ и5хъ, глаг0летъ nбhчную мlтву бlгословeніz » (Типікон, гл. 49, «Во с™yю и3 вели1кую суббHту вeчера »). Але за встановленою практикою благословення хлібів звершується після заамвонної молитви і потім відпуст.
Після заамвонної молитви звершується благословення хлібів і вина. Підготовлений стіл із хлібами та вином ставиться перед Плащаницею, трішки далі від неї, так, щоб навколо нього можна було звершити кадіння. Зазвичай співаються тропарі (гласовим розспівом): «Бlгоwбрaзный їHсифъ …», «Слaва » — «Е#гдA снизшeлъ …», «И# нhнэ » — «Мmрон0сицамъ женaмъ …».
Диякон звершує трикратне кадіння навколо столу з хлібами, після чого виголошує: «ГDу помо1лимсz », хор: «ГDи, поми1луй », а ієрей читає молитву:
«ГDи ї}се хrтE б9е нaшъ, бlгослови1вый пsть хлёбwвъ и3 пsть тhсzщъ насhтивый, сaмъ бlгослови2 хлёбы сі‰ и3 віно2: и3 ўмн0жи сі‰ во грaдэ сeмъ [и3ли2: въ вeси сeй, и3ли2: во с™ёй nби1тели сeй] и3 во всeмъ мjрэ твоeмъ, и3 вкушaющыz t ни1хъ вBрныz њс™и2. Ћкw ты2 є3си2 бlгословлszй и3 њсщ7azй всsчєскаz, хrтE б9е нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ ». Хор: «Ґми1нь ».
Хліби роздробляються і роздаються вірянам.
Примітка. На трапезі дозволяється їжа без рослинної олії і вино.
Якщо освячення пасок звершується до Світлої заутрені, то тут слід співати тільки воскресний тропар 2-го гласу: «Е#гдA снизшeлъ …».
Після прибирання храму починається «чтeніе вели1кое, въ дэsніихъ с™hхъ ґпcлъ t начaла ». Чтець: «Дэsніихъ с™hхъ ґпcлъ бlгослови2, џтче, прочести2 ». Ієрей: «Мlтвами с™hхъ ґпcлъ, гDи ї}се хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ ». Чтець: «Ґми1нь », і починає читання.
Аналой для читання Діянь ставиться перед Плащаницею.
Богослужбові вказівки за 12 квітня 2026 року 30 березня / 12 квітня. СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. ПАСХА. Прп. Іоанна Ліствичника.
Чин полуношниці. Полуношницю слід починати не пізніше 23 години, щоб, не поспішаючи, її звершити. Оскільки Літургія звершується безпосередньо після утрені, то вхідні молитви читаються перед Плащаницею до полуношниці за звичайним чином.
Примітка. Полуношниця, згідно з Уставом, повинна починатись після читання Діянь, яке завершується близько «часA д7-гw н0щи », тобто, за нашом часом, близько 10-ї години вечора (див. Типікон, гл. 49, «Во с™yю и3 вели1кую суббHту вeчера », 4-е «зри»).
За закритими Царськими вратами і катапетасмі ієрей виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ …»; («ЦRю2 нбcный …» не читається), Трисвяте по «Џ§е нaшъ », «ГDи, поми1луй » (12), «Слaва, и3 нhнэ », «Пріиди1те, поклони1мсz …» (тричі). Псалом 50-й.
Канон Великої Суботи: «Волн0ю морск0ю …». Ірмоси двічі, тропарі на 12 і катавасія — той же ірмос (після кожної пісні). Канон варто читати одному зі священнослужителів перед Плащаницею.
Після 3-ї пісні — сідальний Великої Суботи, глас 1-й, «Слaва, и3 нhнэ » — той же сідальний.
Після 6-ї пісні — кондак та ікос Великої Суботи, глас 6-й.
На початку 9-ї пісні відкриваються Царські врата.
Завершуючий полуношницю ієрей з дияконом виходять до Плащаниці і, звершивши кадіння навколо неї, під спів катавасії 9-ї пісні піднімають Плащаницю і заносять у вівтар. Царські врата одразу закриваються. Плащаницю ставлять на святий престол, де вона повинна лишатись до віддання Пасхи. Позаяк, зазвичай, Плащаниці рельєфні й на них неможливо за звершення Літургії ставити дискос та чашу, то Плащаниця, яка виносилась у Велику П’ятницю й у Велику Суботу, ставиться на своє звичайне місце, а на престол — інша Плащаниця — гладка (не вишита).
Після катавасії 9-ї пісні канону — Трисвяте по «Џ§е нaшъ ». Після возгласу хор співає тропар, глас 2-й: «Е#гдA снизшeлъ …». Коротка сугуба єктенія, як на початку утрені, і відпуст малий.
Утреня.
Пасхальну утреню зазвичай починають о 12-й годині ночі. Починати пасхальне торжество раніше півночі не рекомендують канонічні правила. Але ці правила не вказують, коли саме після опівночі, оскільки у самому Євангелії немає точної вказівки на час Воскресіння. Тому не варто дивуватись, що в Типіконі про початок пасхальної заутрені говориться не цілком визначено: «Њб8 часЁ ќтреннэмъ ».
У нашій Церкві встановився звичай починати пасхальне торжество рівно опівночі. Тому при наближенні півночі всі священнослужителі в повному облаченні стають за чином біля престолу. Предстоятель роздає свічки духовенству. В цей же час запалюють свічки всі присутні. Предстоятель бере в ліву руку Хрест із пасхальним трисвічником, у праву — кадило.
Рівно о 12-й годині (за місцевим часом) за закритими Царськими вратами священнослужителі співають стихиру, глас 6-й: «Воскrніе твоE, хrтE сп7се …». Стихира співається тричі: зазвичай, перший раз вона співається тихо за закритими Царськими вратами і завісою, другий раз — голосніше при відкритій катапітасмі, третій раз — гучно при відкритих Царських вратах, які після цього залишаються відкритими до кінця Світлої седмиці. Під час співу стихири предстоятель у супроводі диякона зі свічкою звершує кадіння навколо престолу. Третій раз стихира співається духовенством до половини: «Воскrніе твоE, хrтE сп7се, ѓгGли пою1тъ на нб7сёхъ …». Хор, який стоїть на середині храму, закінчує: «и3 нaсъ на земли2 спод0би …».
Починається хресний хід , під час якого хор безперервно співає ту ж стихиру. В хресному ході попереду несуть ліхтар, за ним несуть парою запрестольний Хрест — справа, та запрестольний образ Божої Матері — зліва (так, як вони розміщені у вівтарі), далі йдуть двома рядами, попарно, хоругвоносці, хористи, свічконосці зі свічками, диякони зі своїми свічками і кадилами і за ними священники, молодші попереду. В останній парі священників той, хто праворуч, несе Євангеліє, а той, хто ліворуч — ікону Воскресіння. Завершує шестя предстоятель із трисвічником і Хрестом. Там, де один священник, допускається мирянам нести ікони Воскресіння Христового і Євангеліє. Артос на цьому хресному ході не несуть, оскільки він ще не освячений.
Хресний хід у звичайному порядку йде навколо храму за безперервного тридзвону.
Хресний хід зупиняється перед закритими західними дверима храму. Ті, що несли святині, зупиняються біля дверей обличчям до заходу в наступному порядку: ліхтар (безпосередньо перед дверима), потім (від південної сторони до північної) запрестольний Хрест, Євангеліє, ікона Воскресіння, запрестольний образ Божої Матері, а хоругвоносці та свічконосці стають по обидві сторони. Предстоятель та духовенство стають перед святинями за чином. Тридзвін зупиняється.
Настоятель, взявши від диякона кадило, у повній тиші звершує кадіння святинь, духовенства, хору і присутніх та, на завершення, диякона. Диякон забирає кадило, кадить предстоятеля і повертає йому кадильницю.
Предстоятель, тричі (а не один раз) хрестообразно осінивши кадилом закриті церковні двері, виголошує в увесь голос: «Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй, и3 животворsщей, и3 нераздёльнэй трbцэ, всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ». Хор: «Ґми1нь ».
Пасхальний початок , яким починається вечірня, утреня і Літургія у всі дні Світлої седмиці.
Священнослужителі співають: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ, и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ » (тричі).
Хор повторює «со сладкопёніемъ » те саме (тричі).
Предстоятель виголошує стихи:
«Да воскrнетъ бGъ, и3 расточaтсz врази2 є3гw2, и3 да бэжaтъ t лицA є3гw2 ненави1дzщіи є3го2 ».
«Ћкw и3счезaетъ дhмъ, да и3счeзнутъ, ћкw тaетъ в0скъ t лицA nгнS ».
«Тaкw да поги1бнутъ грBшницы t лицA б9іz, ґ првdницы да возвеселsтсz ».
«Сeй дeнь є3г0же сотвори2 гDь, возрaдуемсz и3 возвесели1мсz в0нь ».
«Слaва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у ».
«И# нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь ».
На кожен стих хор співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз).
На завершення предстоятель або всі священнослужителі співають гучно: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ ».
Хор: «и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ».
Відкриваються церковні двері (за Уставом, самим настоятелем) і хресний хід заходить у храм.
Велика єктенія. Возглас: «Ћкw подобaетъ …».
Пасхальний канон — створений прп. Іоанном Дамаскіним, глас 1-й: «Воскrніz дeнь …» (див. у Квітній Тріоді).
За Уставом «Твори1тъ же начaло канHна на кyюждо пёснь всегдA предстоsтель », зазвичай перший раз ірмос кожної пісні співають усі священнослужителі.
Ірмоси співаються на 4, тропарі на 12, із приспівом до кожного: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ ». Богородичні пасхального канону в перший день Пасхи не співаються.
Катавасія — ті самі ірмоси (тричі), та після катавасії тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі, зазвичай швидким розспівом).
На кожній пісні канону звершується кадіння. За Типіконом, настоятель «кади1тъ въ начaлэ канHна с™ы6z їкw6ны, и3 џба ли1ки, и3 брaтію по чи1ну ». Це — вказівка на повне кадіння всього храму, яке має звершуватись тільки один раз — на 1-й пісні каноні. Але, за встановленим давнім звичаєм, повне кадіння звершується на кожній пісні. За соборної служби кадіння звершують всі ієреї по черзі (а за великої кількості ієреїв — попарно). Під час кадінні людей виголошується привітання: «Хrт0съ воскRсе! ».
Після кожної пісні — мала єктенія, яку диякон виголошує не з вівтаря. (Якщо богослужіння звершує один священник, то він усі єктенії виголошує у вівтарі.)
Для виголошення єктеній і звершення кадінь диякон (зі свічкою в руці) в усіх випадках виходить із вівтаря Царськими вратами (в період Світлої седмиці).
Возгласи ієрея (після малих єктеній):
Після 1-ї пісні — «Ћкw твоS держaва, и3 твоE є4сть цrтво, и3 си1ла, слaва nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 3-ї пісні — «Ћкw ты2 є3си2 бGъ нaшъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 4-ї пісні — «Ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 5-ї пісні — «Ћкw с™и1сz и3 прослaвисz пречcтн0е и3 великолёпое и4мz твоE, nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 6-ї пісні — «Тh бо є3си2 цRь ми1ра, и3 сп7съ дyшъ нaшихъ, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 7-ї пісні — «Бyди держaва цrтвіz твоегw2 бlгословeнна и3 препрослaвленна, nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 8-ї пісні — «Ћкw бlгослови1сz и4мz твоE, и3 прослaвисz цrтво твоE, nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, во вёки вэкHвъ ».
Після 9-ї пісні — «Ћкw тS хвaлzтъ вс‰ си6лы нбcныz, nц7A и3 сн7а и3 с™aго д¦а, и3 тебЁ слaву возсылaютъ, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ ».
Після 3-ї пісні — іпакої Пасхи, глас 4-й: «Предвари1вшыz ќтро …».
Після 6-ї пісні — кондак, глас 8-й: «Ѓще и3 во гр0бъ …», та ікос: «Е$же прeжде с0лнца …». «Воскrніе хrт0во ви1дэвше …» (тричі). «ВоскRсъ їи7съ t гр0ба …» (тричі).
На 8-й пісні є Троїчний. Він співається із приспівом: «Прес™az трbце, б9е нaшъ, слaва тебЁ ».
На 9-й пісні приспів «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ » не співається, а до ірмосу і тропарів — особливі приспіви.
9-а пісня в 1-й день Пасхи співається в наступному порядку:
Диякон: «Вели1читъ душA моS воскrшаго …»;
1-й хор ірмос: «Свэти1сz, свэти1сz …»;
2-й хор — повторює той же приспів та ірмос;
1-й хор: «Вели1читъ душA моS в0лею страдaвша …», «Свэти1сz, свэти1сz …»;
2-й хор — той же приспів та ірмос;
1-й хор: «Хrт0съ н0ваz пaсха …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор — той же приспів і тропар;
1-й хор: «ЃгGлъ вопіsше …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор — той же приспів і тропар;
1-й хор: «Возбуди1лъ є3си …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор: «Магдали1на марjа …», «Q бжcтвеннагw …»;
1-й хор: «ЃгGлъ њблистazй …», «Q пaсха вeліz …»;
2-й хор: «Хrт0съ воскRсе …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «Днeсь всsка твaрь …», «Q пaсха вeліz …»;
2-й хор: «Днeсь вLка …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «Вели1читъ душA моS тріmпостaснагw …», «Q пaсха вeліz …»;
2-й хор: «Рaдуйсz дв7о …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «Вели1читъ душA моS воскrшаго …», «Свэти1сz, свэти1сz …»;
2-й хор: «Вели1читъ душA моS в0лею страдaвша …», «Свэти1сz, свэти1сz …».
Потім обидва хори разом співають ірмос: «Свэти1сz, свэти1сz …» та тропар: «Хrт0съ воскRсе …» (тричі).
Після 9-ї пісні екзапостиларій: «Пл0тію ўснyвъ …» (тричі).
«Всsкое дыхaніе …» і хвалитні псалми.
На хвалитніх стихири воскресні на 4, глас 1-й (див. у Тріоді Квітній).
Потім стихири Пасхи зі стихами, глас 5-й: «Да воскrнетъ бGъ …». Остання стихира закінчується тропарем: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …», який входить в склад стихири, після чого, в якості заключного тропаря, «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» швидким наспівом співається ще три рази. Так закінчується спів стихир Пасхи в період Світлої седмиці на вечірні та утрені.
Під час співу стихир Пасхи священнослужителі починають вітати один одного у вівтарі. За Уставом: «Цэловaніе же настоsтелz съ пр0чими їерeи и3 діaконы, во с™0мъ nлтарЁ бывaетъ си1це: глаг0летъ приходsй: Хrт0съ воскRсе. Џному же tвэщaвшу: Вои1стинну воскRсе ».
Після трикратного виголошення предстоятелем «Хrт0съ воскRсе! » хор тричі не поспішаючи, співають весь тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …», щоб предстоятель мав можливість віднести святий Хрест у вівтар, покласти його на престол і вийти на амвон для читання Огласительного слова свт. Іоанна Златоуста .
На амвоні ставиться аналой, як для проповіді. Предстоятель, вийшовши з вівтаря і ставши біля аналоя, каже: «Хrт0съ воскRсе! » і потім читає слово, починаючи, за Уставом, із заголовка: «И$же во с™hхъ nтцA нaшегw їwaнна ґрхіепcкпа кwнстантіноп0льскагw, златоyстагw сл0во њгласи1тельное во с™hй и3 свэтон0сный дeнь преслaвнагw и3 сп7си1тельнагw хrтA бGа нaшегw воскrніz ».
Після закінчення читання хор співає тропар свт. Іоанну Златоусту, глас 8-й: «Ќстъ твои1хъ …», і виголошуються єктенії: «Поми1луй нaсъ б9е …» та «И#сп0лнимъ ќтреннюю мlтву …».
Після возгласу: «Твоe бо є4сть є4же ми1ловати …», диякон: «Премyдрость ». Хор: «Бlгослови2 ». Ієрей: «Сhй бlгословeнъ …». Хор: «Ґми1нь. Ўтверди2 б9е …».
Ієрей, тримаючи Хрест і трисвічник, замість: «Слaва тебЁ, хrтE б9е …» співає разом із духовенством: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ », а хор: «И# сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ».
Усі священники виходять із вівтаря, молодші попереду, і стають за чином на солеї. Предстоятель із Хрестом та, як зазвичай, трисвічником у руках до народу виголошує пасхальний відпуст :
«Хrт0съ воскRсhй и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвый, и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвый: и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 сп7сeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ » (спомин святих та окремих імен Уставом не встановлено) і осіняє вірян Хрестом і трисвічником на три сторони, гучно вітаючи за кожного осінення: «Хrт0съ воскRсе! ». Парафіяни відповідають: «Вои1стинну воскRсе! » і, за древнім звичаєм, осіняють себе хресним знаменням (як і завжди за осінення Хрестом). Хор співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі, швидко) та останнє — «И# нaмъ даровA жив0тъ вёчный, покланsемсz є3гw2 триднeвному воскrнію ». Співається многоліття.
Примітка. За встановленою практикою, на Пасху та протягом Світлої седмиці відпуст утрені, Літургії, великої вечірні (й пасхального молебна) звершується із Хрестом і трисвічником, а відпуст малих служб — із Хрестом без трисвічника.
Проте Устав не згадує про трисвічник на пасхальному відпусті: Типікон вказує в цей період відпуст великих служб виголошувати з Хрестом, а малих — без Хреста.
Після відпусту утрені, за Типіконом, «цэлyемъ чcтнhй кrтъ держи1мый въ рукY настоsтелz ». Але якщо безпосередньо після утрені будуть часи та Літургія, то цілування Хреста можна віднести до закінчення Літургії.
Пасхальні часи.
Після возгласу: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ …», хор: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі весь тропар). «Воскrніе хrт0во ви1дэвше …» (тричі), іпакої: «Предвари1вшыz ќтро …», кондак: «Ѓще и3 во гр0бъ …», тропар: «Во гр0бэ пл0тски …», «Слaва » — «Ћкw живон0сецъ …», «И# нhнэ » — Богородичний: «Вhшнzгw њсщ7eнное …», «ГDи, поми1луй » (40), «Слaва, и3 нhнэ » — «ЧCтнёйшую …», «И$менемъ гDнимъ …». Ієрей: «Мlтвами с™hхъ nтє1цъ …». Хор: «Ґми1нь », «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі). «Слaва, и3 нhнэ », «ГDи, поми1луй » (тричі), «Бlгослови2 ».
Ієрей виголошує звичайний малий воскресний відпуст із Хрестом: «ВоскRсhй и3з8 мeртвыхъ хrт0съ и4стинный бGъ нaшъ, мlтвами пречcтыz своеS м™ре и3 всёхъ с™hхъ, поми1луетъ и3 сп7сeтъ нaсъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ ».
Примітка. Такий чин піснеспівів прийнято звершувати замість 1-го, 3-го, 6-го і 9-го часів, полуношниці та повечір’я.
Під час співу часів перед Літургією (після закінчення проскомідії) диякон зі свічкою звершує звичайне кадіння вівтаря і всього храму.
Літургія свт. Іоанна Златоуста.
Перед початком Літургії в усі дні Світлої седмиці та до віддання Пасхи священнослужителі замість «ЦRю2 нбcный » читають: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі) та звичайні стихи: «Слaва въ вhшнихъ бGу …» (двічі) та «ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши …».
Після початкового возгласу Літургії ієрей, стоячи перед престолом із Хрестом і трисвічником в лівій руці та кадилом у правій, а диякон на горньому місці зі свічкою, співають тричі: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …». Хор повторює: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі). Ієрей — стихи: «Да воскrнетъ бGъ …», на кожен стих хор співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз). В кінці священнослужителі співають: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ », а хор: «и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ».
Під час співу стихів із тропарем Пасхи звершується кадіння вівтаря, іконостаса та присутніх; водночас ієрей вітає всіх виголошенням: «Хrт0съ воскRсе! ».
Стих: «Да воскrнетъ бGъ …» предстоятель співає, кадячи престол із передньої сторони; стих: «Ћкw и3счезaетъ дhмъ …» під час кадіння південної сторони престолу; стих: «Тaкw да поги1бнутъ …» під час кадіння східної сторони престолу; стих: «Сeй дeнь …» під час кадіння північної сторони престолу.
Примітка . Таким же чином починається вечірня, утреня та Літургія в усі дні Світлої седмиці.
Антифони Пасхи.
Вхідний стих: «Въ цRквахъ бlгослови1те бGа, гDа t и3стHчникъ їи7левыхъ ».
Примітка. Перед виголошенням вхідного стиха потрібно виголосити: «Премyдрость, пр0сти » (див. Примітка 6-го січня).
Після входу: тропар Пасхи, глас 5-й: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз). Іпакої, глас 4-й: «Предвари1вшыz ќтро …», «Слaва, и3 нhнэ » — кондак, глас 8-й: «Ѓще и3 во гр0б …».
Замість Трисвятого — «Е#ли1цы во хrтA крcти1стесz, во хrтA њблек0стесz: ґллилyіа ».
Примітка. Вказаний початок Літургії, тобто, «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» зі стихами, а також антифони Пасхи, «Е#ли1цы во хrтA крcти1стесz …» і причасний: «Тёло хrт0во пріими1те …» співаються в усі дні Світлої седмиці, як і в 1-й день Пасхи.
Прокімен, глас 8-й: «Сeй дeнь є3г0же сотвори2 гDь, возрaдуемсz и3 возвесели1мсz в0нь », стих: «И#сповёдайтесz гDеви …».
Апостол — Діян., зач. 1.
Ґллилyіа , глас 4-й, стих: «Ты2 воскRсъ ўщeдриши сіHна », стих: «ГDь съ нб7сE на зeмлю призрЁ ».
Євангеліє — Ін., зач. 1.
Примітка. За соборної служби Євангеліє читають різними мовами (церковнослов’янською, а також давніми (якими поширювалась апостольска проповідь — грецькою, латинською), сучасними мовами). Ієреї читають Євангеліє, стоячи біля престолу на своїх місцях, а предстоятель — на горньому, диякон — на амвоні, інші диякони — на різних місцях, «стaвше t с™aгw пrт0ла, и3 до зaпадныхъ врaтъ цRк0вныхъ є3ди1нъ по є3ди1ному ». Задля народу, який стоїть на храмовому подвір’ї, один з дияконів або священників може читати Євангеліє на паперті, обличчям до народу. Євангеліє зазвичай ділиться на 3 статії:
1-а статія — стихи 1–5;
2-а статія — стихи 6–13;
3-я статія — стихи 14–17.
Порядок читання пасхального Євангелія декількома мовами наступний. Протодиякон бере благословення: «Бlгослови2 владhко бlговэсти1телz …», предстоятель дає благословення: «БGъ мlтвами …» та виголошує: «Премyдрость, пр0сти, ўслhшимъ с™aгw є3ђліа ». Всі ієреї та диякони, закінчуючи протодияконом, по черзі повторюють це виголошення — кожен, по можливості, тією мовою, якою він буде читати Євангеліє. Потім предстоятель виголошує: «Ми1ръ всBмъ ». (Це виголошення ніхто зі священнослужителів не повторює.) Хор: «И# дyхови твоемY ». Предстоятель виголошує: «T їwaнна с™aгw є3ђліа чтeніе », після нього всі ієреї та диякони по черзі повторюють це, по можливості, тією мовою, якою будуть читати Євангеліє. Після того хор співає: «Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ ». Предстоятель: «В0нмемъ »; це саме — всі священнослужителі, закінчуючи протодияконом, кожен тією мовою, якою він буде читати Євангеліє. Предстоятель починає 1-у статію, за ним її повторюють ієреї та диякони, і останнім — протодиякон. В тій же послідовності читаються 2-а і 3-я статії.
Під час читання Євангелія на початку кожної статії, за вказівкою з храму, на дзвіниці робиться так званий «перебір», тобто вдаряють по одному разу в усі дзвони, від меншого до більшого. Після закінчення Євангелія — короткий тридзвін. Коли протодиякон закінчить 3-ю статію, хор співає: «Слaва тебЁ, гDи, слaва тебЁ ».
Протодиякон віддає Євангеліє предстоятелю. Інші диякони за ним заходять у вівтар з Євангеліями і відносять їх на свої місця.
Далі Літургія свт. Іоанна Златоуста звершується як зазвичай.
На Літургії в сам день Пасхи та всієї Світлої седмиці священнослужителі виголошують привітання: «Хrт0съ воскRсе! » — «Вои1стинну воскRсе! » замість «Хrт0съ посредЁ нaсъ » — «И# є4сть, и3 бyдетъ ».
Замість «Дост0йно » — «ЃгGлъ вопіsше …» та ірмос: «Свэти1сz, свэти1сz …». Так до віддання Святої Пасхи, крім Преполовіння і його віддання.
Причасний: «Тёло хrт0во пріими1те, и3ст0чника безсмeртнагw вкуси1те ». «Ґллилyіа » (тричі).
Замість піснеспівів «Бlгословeнъ грzдhй …», «Ви1дэхомъ свётъ …» та «Да и3сп0лнzтсz …» співається по одному разу: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …».
Під час причастя народу замість «Тёло хrт0во …» співається «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …». Так само і всю седмицю Пасхи.
Після заамвонної молитви освячується Артос. На солеї, навпроти Царських врат, на підготовленому столі або аналої кладуть артос. Якщо приготовано декілька артосів, то всі вони одночасно освячуються. Звершується кадіння навколо аналоя.
Диякон: «ГDу пом0лимсz ». Хор: «ГDи, поми1луй ».
Священник читає молитву на освячення артоса потім окроплює артос святою водою, кажучи: «Бlгословлsетсz и3 њсщ7aетсz ѓртосъ сeй, њкроплeніемъ воды2 сеS сщ7eнныz, во и4мz nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а. Ґми1нь » (тричі). Аналой з артосом ставлять на солеї перед образом Спасителя, і на цьому місці артос залишається протягом всієї Світлої седмиці. Його носять на щоденних хресних ходах. Якщо освячено декілька артосів, то на аналої залишається тільки один артос, а інші зберігаються до Світлої Суботи в ризниці. На хресних ходах завжди носиться тільки один артос.
Після прочитання молитви хор замість «Бyди и4мz гDне …» співає: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі), а замість псалма 33-го той же тропар — 12 разів і «и3 мн0жае, д0ндеже ґнафHра (ґнтjдwръ) t настоsтелz раздaстсz ».
Священник: «Бlгословeніе гDне на вaсъ …», хор: «Ґми1нь ». Ієрей (замість «Слaва тебЁ хrтE б9е …») співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ », хор: «И# сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ». Інше все — як на утрені.
На відпусті не поминаються ні святий храму, ні святі дня, поминаються тільки свв. апостоли та упорядник Літургії. Так само всю Пасхальну седмицю.
Царські врата (головного вівтаря і всіх приділів) і вратниці залишаються відкритими всю Світлу седмицю, не закривають їх і під час причастя священнослужителів.
Примітка. «Вёдомо же бyди и3 сіE: Ћкw мsсъ правослaвніи хrтіaне къ цRкви [для благословіння. — Ред.] не прин0сzтъ, но въ д0мъ ко їерeю . Ћица же и3 сhръ принесє1нныz поставлsютсz въ притв0рэ, въ цRковь же tню1дъ не подобaетъ вноси1ти … [Молитву “во є4же бlгослови1ти бр†шна мsсъ ” і молитву “во є4же бlгослови1ти сhръ и3 ћица ” див. у Тріоді Квітній, Требнику.]
Вёстно же бyди: Ћкw сицевhй мsсъ и3 набёлу прин0съ, не є4сть пaсха, нижE ѓгнецъ, ћкоже нёцыи глаг0лютъ и3 пріeмлютъ, и3 є3мY со всsкимъ говёніемъ, ћкоже нёкоей с™hни причащaютсz: но прост0е приношeніе. не ѓки бо сіE въ жeртву бGу приноси1тисz и4мать, но т0кмw да начинaющымъ по постЁ мsсо и3 сhръ ћсти, t їерeа предложeнными мlтвами въ снёдь бlгословeно бyдетъ: пaсха бо сaмъ хrт0съ є4сть, и3 ѓгнецъ взeмлzй грэхи2 мjра, на nлтарЁ въ безкр0вной жeртвэ, въ пречcтыхъ тaйнахъ чcтнaгw тёла, и3 животворsщіz кр0ве своеS, t їерeа бGу и3 nц7Y приноси1мый, и3 томY дост0йнw причащaющіисz, и4стинную kдsтъ пaсху. И# сегw2 рaди џныz прин0сы, ћкw не сyть пaсха, во nлтaрь и3ли2 въ цRковь не дост0итъ вноси1ти, но внЁ цRкве, и3ли2 въ притв0рэ, мlтвою бlгослови1ти, по G-му прaвилу с™hхъ ґпcлъ, глаг0лющихъ: Ѓще кто2 є3пcкпъ и3ли2 пресвЂтеръ, кромЁ вчинeніz гDнz њ жeртвэ, и3н†z нBкаz ко nлтарю2 принесeтъ, мeдъ, и3ли2 млеко2, и3ли2 вмёстw вінA сікeру, сjесть, nловjну, и3ли2 медови1ну, и3ли2 пти6цы, и3ли2 к†z живHтнаz, и3ли2 сHчива, рaзвэ гр0здіz въ лётэ, и3 є3лeа на свёщники и3 fmміaма, во врeмz літургjи, да и3звeржетсz. И# по ѕ7-му соб0ру, и4же въ трyллэ, въ прaвилэ §f глаг0лющу. И# семY во ґрмeнстэй странЁ бывaти ўвёдэхомъ, ћкw нёцыи внyтрь во с™hхъ nлтарёхъ, ч†сти мsсъ варsще, прин0сzтъ сщ7eнникwмъ жид0вски раздэлsюще. Тёмже цRковь непор0чную хранsще, ўзак0нихомъ, ћкw не подобaетъ ни є3ди1ному же їерeю разли1чныхъ мsсъ частeй t приносsщихъ пріимaти: но тёми дов0льни да бyдутъ, ±же приносsщему возмнsтсz. Сицев0му приношeнію бывaему внЁ цRкве. Ѓще же кто2 сегw2 не сотвори1тъ, да tлучи1тсz ” (див.: Типікон, гл. 50, «Во с™yю и3 вели1кую недёлю пaсхи », 3-е и 4-е «зри»).
Богослужбові вказівки за 13 квітня 2026 року 31 березня / 13 квітня. Понеділок Світлої седмиці. Сщмч. Іпатія, єп. Гангрського.
9-й час пасхальним чином.
Велика вечірня в 1-й день Пасхи.
Після закінчення 9-го часу ієрей, у повному облаченні (за соборного служіння — предстоятель), перед престолом із кадилом у правій руці, з Хрестом та трисвічником в лівій, хрестообразно кадить і виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ …» (див.: Типікон, гл. 50, «Во с™yю и3 вели1кую недёлю пaсхи вeчера »). Хор: «Ґми1нь ». Ієрей: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі), хор — той же тропар (тричі).
Ієрей — стихи: «Да воскrнетъ бGъ …» на кожен стих хор співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз). На завершення предстоятель або всі священнослужителі співають гучно: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ ». Хор закінчує: «и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ».
Велика єктенія.
На «ГDи, воззвaхъ » — стихири воскресні (див. у Тріоді Квітній), глас 2-й — 6. «Слaва » — Тріоді, глас той же: «Сп7си1тельную пёснь …», «И# нhнэ » — догматик, глас 2-й: «Прeйде сёнь …».
Вхід з Євангелієм. «Свёте ти1хій ». Прокімен великий, глас 7-й: «Кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ …», зі стихами.
Після прокімна ієрей, стоячи в Царських вратах обличчям до народу, читає Євангеліє. Читанню передує виголошення: «И# њ спод0битисz …» і т. д. Євангеліє — Ін., зач. 65: «Сyщу п0здэ въ дeнь т0й …».
Примітка. За Уставом, «чтeтъ є3ђліе настоsтель во nлтари2 » (див.: Типікон, гл. 50, «Во с™yю и3 вели1кую недёлю пaсхи вeчера »).
Після прочитання Євангелія єктенія сугуба: «Рцeмъ вси2 …». «Спод0би гDи …». Єктенія просительна: «И#сп0лнимъ вечeрнюю мlтву …».
На стиховні співається одна стихира воскресна, глас 2-й: «Воскrніе твоE хrтE сп7се …» (див. у Тріоді Квітній), далі стихири Пасхи, глас 5-й, зі стихами: «Да воскrнетъ бGъ …». «Слaва , и3 нhнэ » — Пасхи, глас 5-й: «Воскrніz дeнь …» — «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз, як закінчення стихири). І тричі тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …».
Після виконання стихир та тропарів — «Премyдрость ». Хор: «Бlгослови2 ». Ієрей: «Сhй бlгословeнъ …». Хор: «Ўтверди2 б9е …». Ієрей співає: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ, смeртію смeрть попрaвъ ». Хор: «И# сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвъ ».
Ієрей з Хрестом у руці та, за традицією, із трисвічником виголошує відпуст: «Хrт0съ воскRсhй и3з8 мeртвыхъ …» і осіняє всіх Хрестом і трисвічником на три сторони, гучно виголошуючи за кожного осінення: «Хrт0съ воскRсе! ». Парафіяни відповідають: «Вои1стинну воскRсе! ». Хор співає тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі, швидко), і до останнього додає — «И# нaмъ даровA жив0тъ вёчный, покланsемсz є3гw2 триднeвному воскrнію ». Співається многоліття.
Потім ієрей виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ …», і співаємо пасхальний час замість малого повечір’я.
Перед утренею співаємо пасхальний час замість полуношниці.
Утреня .
Після відпусту полуношниці предстоятель із Хрестом, трисвічником та кадилом починає утреню возгласом: «Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй …». Співається тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» зі стихами.
Єктенія велика (шестипсалміє, «БGъ гDь », кафізм та сідальних немає, а одразу канон).
Канон Пасхи: «Воскrніz дeнь …» із Богородичними на 14 (ірмоси по двічі, тропарі на 10, на «Слaва » і на «И# нhнэ » — Богородичні). Приспів: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …».
Примітка. З понеділка в кінці кожної пісні канону співаються особливі Богородичні (творіння прпп. Феофана та Іосифа). У Квітній Тріоді вони розміщені в послідуванні Неділі жон-мироносиць. Про малі єктенії на каноні в Уставі не згадується, бо з понеділка Пасхи щодо єктеній порядок звершення утрені звичайний: єктенії виголошуються тільки після 3-ї, 6-ї і 9-ї пісень. Катавасія після кожної пісні — ірмос (один раз) і «Хrт0съ воскRсе …» (тричі, швидко). Кадіння на 1-й, 4-й, 7-й і 9-й піснях канону (всю Світлу седмицю).
Катавасія — «Воскrніz дeнь …» і тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі).
Після 3-ї пісні — іпакої Пасхи, глас 4-й.
Після 6-ї пісні — кондак Пасхи, глас 8-й: «Ѓще и3 во гр0б …», та ікос, глас той же. «Воскrніе хrт0во ви1дэвше …» (тричі) і «ВоскRсъ ї}съ t гр0ба …» (тричі).
У понеділок, вівторок, середу, четвер і суботу Світлої седмиці 9-а піснь співається в наступному порядку:
Диякон: «Вели1читъ душA моS воскrшаго …»;
1-й хор ірмос: «Свэти1сz, свэти1сz …»;
2-й хор — повторює той же приспів та ірмос;
1-й хор: «Вели1читъ душA моS в0лею страдaвша …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор: той же приспів і тропар.
1-й хор: «Хrт0съ н0ваz пaсха …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор — той же приспів і тропар;
1-й хор: «ЃгGлъ вопіsше …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор — той же приспів і тропар;
1-й хор: «Возбуди1лъ є3си …», «Q бжcтвеннагw …»;
2-й хор: «Магдали1на марjа …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «ЃгGлъ њблистazй …», «Q пaсха вeліz …»;
2-й хор: «Хrт0съ воскRсе …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «Днeсь всsка твaрь …», «Q пaсха вeліz …»;
2-й хор: «Днeсь вLка …», «Q пaсха вeліz …»;
1-й хор: «Вели1читъ душA моS тріmпостaснагw …», Богородичний: «Соглaснw дв7о …»,
2-й хор: «Рaдуйсz дв7о …», Богородичний: «Весели1сz и3 рaдуйсz …»,
Обидва хори разом: «Вели1читъ душA моS воскrшаго …», «Свэти1сz, свэти1сz …», і тропар: «Хrт0съ воскRсе …» (тричі, швидко).
Екзапостиларій: «Пл0тію ўснyвъ …» (тричі).
«Всsкое дыхaніе …» і хвалитні псалми.
На хвалитніх стихири воскресні (див. у Тріоді), глас 2-й — 4 і стихири Пасхи, глас 5-й (з приспівами своїми). «Слaва , и3 нhнэ » — Пасхи, глас 5-й: «Воскrніz дeнь …» — «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз, як закінчення стихири). І тричі тропар: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …».
Єктенії і відпуст пасхальний з Хрестом та трисвічником (цілування Хреста).
Часи Пасхи.
Примітка. У Світлу седмицю Пасхи за звичаєм, що сформувався в останній час, замість вечірніх та ранкових молитв співаються часи Пасхи.
Послідування до Святого Причастя: пасхальний час, кінцеве «ГDи, поми1луй » (40), «Слaва, и3 нhнэ », «ЧCтнёйшую …», «Мlтвами с™hхъ nтє1цъ …», і одразу ірмос: «Грzди1те лю1діе …» та канон до причастя. Замість «Дост0йно » — «ЃгGлъ вопіsше …». «ХотS ћсти …» і далі молитви до причастя.
Молитви після Причастя: «Хrт0съ воскRсе …» (тричі), 5 молитв, «Хrт0съ воскRсе …» (тричі). Тропар свт. Іоанна Златоуста, глас 8-й, «Слaва » — кондак свт. Іоанна Златоуста, глас 6-й, «И# нhнэ » — кондак Пасхи. «ГDи, поми1луй » (12), «Хrт0съ воскRсе …» (тричі) та відпуст.
Вхідні молитви перед Літургією в Світлу седмицю прийнято звершувати наступним чином. Після звичайного возгласу: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ …» читається «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (тричі), іпакої і кондак Пасхи. Замість покаянних тропарів: «Поми1луй нaсъ гDи …» читаються тропарі пасхальних часів: «Во гр0бэ пл0тски …». «Слaва » — «Ћкw живон0сецъ …», «И# нhнэ » — Богородичний: «Вhшнzгw њсщ7eнное …». Потім: «Пречcтому твоемY џбразу …», «Млcрдіz сyщи и3ст0чникъ …». Молитва: «ГDи, низпосли2 рyку …»; замість псалма «Вни1ду въ д0мъ тв0й …» — тропар Пасхи.
На Літургії пасхальний початок.
Антифони Пасхи.
Вхідний стих: «Въ цRквахъ бlгослови1те бGа, гDа t и3стHчникъ їи7левыхъ ».
Після входу: тропар Пасхи, глас 5-й: «Хrт0съ воскRсе и3з8 мeртвыхъ …» (один раз). Іпакої, глас 4-й: «Предвари1вшыz ќтро …», «Слaва, и3 нhнэ » — кондак, глас 8-й: «Ѓще и3 во гр0б …».
Замість Трисвятого — «Е#ли1цы во хrтA …».
Прокімен, глас 8-й: «Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы2 вселeнныz глаг0лы и4хъ », стих: «Нб7сA повёдаютъ слaву б9ію …».
Апостол — Діян., зач. 2.
Ґллилyіа , глас 1-й, стих: «И#сповёдzтъ нб7сA …», стих: «БGъ прославлsемь …».
Євангеліє — Ін., зач. 2.
Задостойник — Пасхи.
Причасний Пасхи: «Тёло хrт0во …».
Відпуст — як у перший день Пасхи.
Примітка. «Подобaетъ вёдати: Ћкw твори1мъ и3схождeніе днeсь внЁ монастырS, предносsще хор{гви. Въ рукaхъ же держaще с™0е є3ђліе, чcтнhй кrтъ, и3 їкw6ны, воскrніz хrт0ва, и3 пречcтыz бцdы. Поeмъ канHнъ пaсхи съ бGор0дичны, на }, Катавaсіа, їрм0съ т0йже. По ѕ7-й пёсни, послэди2 є3ђліа глаг0лемъ: Воскrніе хrт0во: три1жды. Тaже, стіхи1ра: ВоскRсъ ї}съ t гр0ба: три1жды. Тaже з7-z, }-z и3 f7-z пBсни: и3 пр0чее молeбна [на Святую Пасху]» (див.: Типікон, гл. 50, «Въ понедёльникъ свётлыz седми1цы на ќтрени », «зри»).
У період Пасхальної седмиці після утрені та 1-го часу, за Уставом, звершується хресний хід . У багатьох храмах він звершується в кінці Літургії зі співом канону Пасхи і читанням воскресних утренніх Євангелій (по черзі). У разі звершення хресного ходу навколо храму дзвін тільки під час шестя, а під час зупинок дзвін зупиняється.
Якщо на Пасхальній седмиці буде храмове свято або місцеве святкування, то варто звершувати службу з полієлеем, як вказано в Типіконі під 23 квітня: «Ѓще ли случи1тсz великом§ника геHргіа во є3ди1нъ t днeй свётлыz недёли », тобто ввечері повинна бути одна вечірня без літії, на утрені — полієлей. Якщо необхідно звершувати напередодні таких днів всенічне бдіння, то в цьому випадку варто слідувати Марковій главі: «Ѓще случи1тсz бlговёщеніе прес™hz бцdы въ понедёльникъ, во вт0рникъ и3ли2 въ срeду свётлыz недёли ».
У період всієї Пасхальної седмиці богослужіння звершуються за чином, вказанному в понеділок Пасхи, але Євангеліє на вечірні не читається, та змінюються стихири та прокімни (див. у Тріоді).
