Священномученик Іоанн Мельниченко, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 2-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця вересня на 1-й день — Собор Вінницьких святих

Священномученик Іоанн Мельниченко народився 26 вересня 1889 року в селі Устя Бершадського району Вінницької області. З 1917 до 1922 року він працював учителем у сільській школі. У 1922 році Іоанн був висвячений в сан ієрея і розпочав пастирське служіння в одній із церков Вінницької області.

5 вересня 1935 року отця Іоанна заарештували і звинуватили в “контрреволюційній агітації пораженського характеру”. Було винесено вирок: сім років виправно-трудового табору. Спочатку священника утримували у в’язниці міста Вінниці, а потім переправили етапом до Бурминського відділення Карагандинського табору НКВС в селищі Бурма Карагандинської області Казахстану.

У таборі на отця Іоанна чекав ще один арешт. 14 серпня 1937 року його заарештували як “активного прихильника групи Цедрика” (священномученика Дамаскіна (Цедрика) — ред.). Як і іншим членам групи, йому закидали “к/р (контреволюційну — ред.) діяльність у таборі” та “участь у нелегальних збіговиськах і богослужіннях”.

У витягу із обвинувального висновку зазначено: “Був знайомий з іншими служителями культу, у своїй канцелярії влаштовував спів церковних пісень зі служителем релігійного культу Басовим. Окрім того, будучи незадоволеним радянською владою, висловлював низку антирадянських поглядів щодо революційних свят і порядків”.

На допиті отець Іоанн заявив: “Визнаю себе винним тільки в тому, що співав церковні піснеспіви, а інші звинувачення не визнаю”.

10 вересня 1937 року, разом з іншими священнослужителями, ієрей Іоанн Мельниченко був засуджений на найвищу міру покарання. 15 вересня 1937 року вирок був приведений у виконання. Батюшка Іоанн прийняв мученицький вінець через розстріл.