Священномученик Володимир Моринський, пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 2-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Священномученик Володимир Олександрович Моринський народився 24 червня 1883 року в Санкт-Петербурзі. Батько Володимира був півчим у церковних хорах. Хлопчик рано осиротів, і його віддали на виховання до патронажного приватного церковного хору.

У 1912 році Володимир отримав місце вчителя співу в місті Клині Московської губернії. Одночасно протягом пів року він був регентом соборного хору. Потім Володимир переїхав до села Спас-Квашонки Калязинського повіту Тверської губернії. Там він викладав спів у місцевій школі, очолював церковний хор.

У 1916 році Володимир Моринський був призваний до армії, служив рядовим у 238 запасному стрілецькому піхотному полку в Орлі. 1917 року він повернувся до Москви, викладав спів у школах. З 1924 року Володимир працював у різних радянських установах, співав у церковному хорі і готувався до прийняття священного сану. Володимир і його дружина не мали дітей та взяли на виховання хлопчика-сироту.

27 липня 1934 року Володимир Моринський був висвячений на диякона, а в серпні був рукопокладений на священника до храму мучеників Адріана і Наталії в місті Лосиноостровську під Москвою, нині в межах Москви.

Отець Володимир ревно виконував обов’язки пастиря, невдовзі став відомий як старанний молитовник і подвижник. Пізніше на слідстві у справі отця Володимира свідки розповідали, що по молитвам священника відбувалися зцілення.

1 квітня 1935 року отця Володимира Моринського заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці. Його звинувачували в тому, що він “систематично проводив антирадянську агітацію, займався клікушеством, поширював провокаційні чутки про гоніння на Православну Церкву в СРСР”. Священник з обвинуваченням не погодився.

8 червня Особлива нарада при НКВС СРСР засудила священномученика на три роки виправно-трудових таборів. Він відбував строк у Бурминському відділенні Карагандинського табору, де працював завідувачем фуражного складу.

1 вересня 1937 року отця Володимира заарештували в таборі під час слідства у груповій справі єпископа священномученика Дамаскіна (Цедрика). Обвинувачення стверджувало, що він “будучи ув’язненим і відбуваючи покарання в Карлазі НКВС… продовжував свою контрреволюційну діяльність, яка виражалася в тому, що збиралися… Цедрик, Моринський і Лілов та влаштовували спів молитов у будівлі поштової експедиції, з Горячевим неодноразово влаштовували читання вечірніх молитов, а також переконували в’язня не відмовлятися від священного сану”. Винним у “контрреволюційній діяльності” священник себе не визнав. 10 вересня трійка Управління НКВС у Карагандинській області засудила його на розстріл.

Священномученик Володимир Моринський був розстріляний 15 вересня 1937 року, в один день зі священномучениками єпископом Дамаскіним (Цедриком), протоієреєм Євфимієм (Горячевим) та іншими.

У 2000 році він був прославлений в лику святих.