Преподобний Феодосій Тотемський (Суморин), ігумен

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 28-й день / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне) / місяця вересня на 2-й день — знайдення мощей

Преподобний Феодосій народився у Вологді близько 1530 року і був вихований у благочесті та страху Божому. Досягнувши повноліття, за наполяганням батьків святий одружився і мав дочку, але сімейне життя не відволікало його від діяльної любові до Бога. Він старанно відвідував церкву, багато молився вдома, особливо вночі. Після смерті батьків і дружини, віддавши всі свої статки родичам на виховання доньки, Феодосій пішов до Вологодського Спасо-Преображенського монастиря преподобного Димитрія Прилуцького. Прийнявши тут постриг, він смиренно ніс усі нелегкі монастирські послухи: колов дрова, випікав хліби, молов борошно, виконуючи все з ретельністю.

Відправившись за дорученням ігумена обителі до міста Тотьми наглядати за монастирськими солеварнями, він дбайливо ставився до робітників і був до них лагідний та милостивий. Управління його було таке, що ніколи раніше солеварні не приносили стільки доходу, як за нього.

Після того, як жителі Тотьми стали переселятися на нове місце, преподобний побажав заснувати в цих місцях монастир. Населення Тотьми і навколишніх сіл, яке знало й любило преподобного Феодосія ще на варницях, почувши про це, приходило до нього та приносило все необхідне для життя. У 1554 році він отримав царську несудиму грамоту і як благословення від Прилуцького монастиря ікону Богоматері, відому тепер під назвою Суморинська чудотворна. Потім преподобний Феодосій розпочав облаштування монастиря і впродовж одного року за допомогою сусідніх жителів поставив дерев’яну церкву, трапезу, келії та інші необхідні споруди.

Сам здобувши в юності гарну освіту, святий прагнув до духовної просвіти братії і з часом зібрав в обителі велику бібліотеку. Старанням преподобного було відновлено і запустілу Єфремову пустинь у тому самому Тотемському окрузі. Будучи настоятелем тепер уже двох обителей, преподобний Феодосій постійно перебував у молитві та трудах, подаючи приклад братії.

Передбачаючи скору кончину, святий залишив духовний заповіт. У ньому він, зокрема, наполегливо наголошував на необхідності церковної молитви за всіх спочилих. 28 січня 1568 року преподобний Феодосій мирно відійшов до Господа. Відомо близько ста п’ятдесяти його посмертних чудес.

2 вересня 1796 року під час перебудови храму було знайдено нетлінні мощі святого, які нині спочивають у соборі Різдва Христового міста Тотьми.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Феодосию Тотемскому, глас 1

От ю́ности, преподо́бне Феодо́сие,/ жела́ние твое́ ко Христу́ Бо́гу впери́л еси́,/ его́же ра́ди град и оте́чество оста́вль/ и сла́ву су́етную, я́ко прах вмени́в,/ после́довал еси́ преподо́бному Дими́трию/ и оби́тели его́ сожи́тель был еси́,/ пресели́вся ко гра́ду То́тьме/ и в междоре́чие всели́вся,/ посто́м и бде́нием, и власяны́м одея́нием,/ и вери́гами те́ло твое́ удручи́л еси́./ Сего́ ра́ди Бог, ви́дев твоя́ труды́,/ по преставле́нии твое́м чудесы́ обогати́ тя:/ бе́сы изгоня́еши и слепы́я просвеща́еши,/ от вся́ких неду́г и бед избавля́еши приходя́щия к тебе́ с ве́рою и вопию́щия:/ сла́ва Да́вшему ти кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Даю́щему тобо́ю всем исцеле́ния.

Ин тропарь преподобному Феодосию Тотемскому, глас 2

От мирска́го мяте́жа изше́д,/ преподо́бне о́тче наш Феодо́сие,/ и в ти́хое приста́нище дости́г,/ преподо́бному Дими́трию сожи́тель был еси́,/ и отту́ду, Бо́жиим Ду́хом направля́емь,/ во град То́тьму пресели́лся еси́,/ и во ото́цех водны́х оби́тель себе́ воздви́гл еси́,/ иде́же равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ после́довал еси́ Христу́,/ Его́же ра́ди влася́ну ри́зу и вери́ги на те́ле твое́м носи́л еси́./ Смире́нием и нищелю́бием украси́вся,/ сла́ву су́етную презре́л еси́/ и оте́ческое име́ние до́бре расточи́л еси́,/ моле́нием же к Бо́гу и сле́зными струя́ми бе́сы посрами́л еси́,/ те́мже по успе́нии твое́м Христо́с да́ром чуде́с обогати́ тя./ Име́я у́бо дерзнове́ние ко Го́споду,/ преподо́бне о́тче наш Феодо́сие,// моли́ Христа́ Бо́га, да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Феодосию Тотемскому, глас 8

Воздержа́нием плоть изнури́л еси́/ и непреста́нными моли́твами, я́ко А́нгел, возвы́сился еси́,/ струя́ми же сле́зными бесо́вския полки́ погрузи́л еси́./ И ны́не во Све́те невече́рнем лику́еши у Христа́ Бо́га/ и приходя́щим ко свято́му твоему́ гро́бу неоску́дно исцеле́ние подае́ши,/ ве́рою вопию́щим тебе́:// ра́дуйся, о́тче Феодо́сие, Богому́дре.

Молитва преподобному Феодосию Тотемскому

О, до́брый наш па́стырю и Богому́дрый наста́вниче, преподо́бне о́тче Феодо́сие! Услы́ши нас гре́шных, моля́щихся тебе́, и призыва́ющих в по́мощь ско́рое предста́тельство твое́: виждь нас гре́шных в толи́цех обстоя́ниих су́щих, виждь нас не́мощных отвсю́ду уловля́емых, вся́каго бла́га лише́нных и умо́м от малоду́шия помраче́нных; потщи́ся, уго́дниче Бо́жий, не оста́вити нас в грехо́внем плену́ бы́ти, да не бу́дем в ра́дость враго́м на́шым, и не у́мрем в лука́вых дея́ниих на́ших. Моли́ о нас недосто́йных Спа́са Го́спода, Ему́же ты со безпло́тными ли́ки предстои́ши. Ми́лостива к нам сотвори́ Соде́теля на́шего в ны́нешнем ве́це и в бу́дущем, да не возда́ст нам по дело́м на́шым, и по нечистоте́ серде́ц на́ших, но по Свое́й бла́гости возда́ст нам: на твое́ бо хода́тайство упова́юще, твои́м предста́тельством хва́лимся, твое́ заступле́ние на по́мощь призыва́ем и к цельбоно́сному гро́бу твоему́ припа́дающе недосто́йнии исцеле́ния про́сим: изба́ви нас, уго́дниче Христо́в, от злых находя́щих на нас, и укроти́ во́лны страсте́й и бед востаю́щих на нас, да ра́ди святы́х твои́х моли́тв не объи́мет нас на́пасть, и не погря́знем в пучи́не грехо́вней и в ти́не страсте́й на́ших. Моли́, преподо́бне о́тче Феодо́сие, Христа́ Бо́га на́шего: стра́ждущую страну́ нашу от лю́тых безбо́жник и вла́сти их Госпо́дь да свободи́т, и да возста́вит престо́л правосла́вных прави́телей; ве́рных рабо́в Его́, в ско́рби и печа́ли день и нощь вопию́щих к Нему́, многоболе́зный вопль да услы́шит и да изведе́т от поги́бели живо́т наш; да пода́ст нам ми́рное жи́тельство, оставле́ние грехо́в, душа́м на́шым спасе́ние и ве́лию ми́лость. Ами́нь.

Величание преподобному Феодосию Тотемскому

Ублажа́ем тя,/ преподо́бне о́тче Феодо́сие,/ и чтим святу́ю па́мять твою́,/ наста́вниче мона́хов// и собесе́дниче А́нгелов.

 

Ще в розробці