23 вересня 2026
середа · 10 вересня ст. ст.
Мцц. Минодори, Митродори та Німфодори (305–311). Апп. від 70-ти Апелія, Лукія та Климента (I). Мч. Варипсава (II). Блгв. цариці грецької Пульхерії (453). Свтт. Петра і Павла, єпископів Нікейських (IX). Прп. Пaвла Послушливого, Печерського, в Дальніх печерах (XIII–XIV). Прп. кн. Андрія, у чернецтві Іоасафа, Спасо-Кубенського (1453). Сщмчч. Ісмаїла Кудрявцева, Євгенія Попова, Іоанна Попова, Константина Колпецького, Петра Григор’єва, Василія Максимова, Гліба Апухтіна, Василія Малініна, Іоанна Софронова, Петра Юркова, Миколая Павлінова, Палладія Попова пресвітерів, прмчч. Мелетія (Федюнєва) і Гавриїла (Яцика), мч. Симеона Туркіна, мц. Татіани Грімбліт (1937); сщмч. Уара (Шмаріна), єп. Липецького (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Мученицямглас 4
Кондак, глас 4
За Тро́ицу терпели́вно страда́льчествовавшия,/ многоко́зненнаго врага́ победи́сте,/ бра́тски обле́кшеся Ду́хом;/ те́мже водвори́стеся с пятьми́ де́вами/ в Небе́сном, страстоте́рпицы, черто́зе,/ и со А́нгелы Всецарю́// в весе́лии непреста́нно предстоите́.
Преподобному Павлу Послушливому
Тропар, глас 3:
Послуша́нию Христо́ву подража́вый,/ и и́мени Его́ ра́ди во вся́ком послуша́нии,/ терпели́вне, да́же до сме́рти, Па́вле всече́стне, потруди́выйся,/ мзду же ны́не послуша́ния своего́ трудолю́бно от Го́спода прие́м,// к Нему́ всегда́ моли́ся о нас, пою́щих тя.
Кондак, глас 1:
Послу́шника и́стинна и преподо́бным равноче́стна,/ всеблаже́ннаго отца́ на́шего Па́вла,/ прииди́те, люби́мицы, усе́рдне ублажи́м,// я́ко моля́щася непреста́нно о всех нас.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мк. 11:23-26)
Якщо не простите іншим гріхів проти вас, то й Отець ваш Небесний не простить вам гріхів ваших, сказав Господь. Хто не прощає іншим? Праведник чи той, хто усвідомлює себе праведним. Такому нічого не залишається, окрім як судити і виголошувати тільки вироки й вимагати страти винним. Хто ж відчуває себе грішним, тому хіба до інших? Не повернеться у нього язик засудити іншого й зажадати від нього задоволення, коли совість самого безперестанно викриває і безперестанно погрожує праведним судом Божим. Отож чи не краще грішити, ніж праведничати? Ні, всіляко дбай про праведність. Але за всієї твоєї праведності усвідомлюй, що ти раб негідний, та усвідомлюй помислом нероздвоєним. Тобто не так, що попереду стоїть думка про свою негідність, а позаду ховається відчуття праведності, а повним усвідомленням і відчуттям себе негідним. Коли дійдеш до цього (а до цього треба доходити, бо воно не раптом набувається) — тоді, як би не згрішив проти тебе брат твій, прагнути відплати не станеш, тому що совість товкмачитиме: «І не того ще вартий, мало тобі цього», — і пробачиш; а пробачивши, сам удостоїшся прощення. Так усе життя: прощення за прощення, а на суді за це буде тоді всепрощення.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter










_thumb.jpg)








