Священномученик Миколай Павлінов, пресвітер

Місяця вересня на 10-й день

Священномученик Миколай народився 20 листопада 1881 року в селі Бологоє Бологовської волості Великолуцького повіту Псковської губернії в сім’ї псаломщика Олексія Павлінова. Закінчив школу у Великих Луках і духовне училище. У 1899 році Миколая Олексійовича було призначено псаломщиком до храму в селі Бологоє. У 1907 році він був переведений у Великі Лк. 24 травня 1911 року Миколай Олексійович був висвячений на диякона до Троїцького храму. У 1921 році диякона Миколая було переведено до храму Іоанна Предтечі в Твері.

У березні 1928 року митрополит Тверський Серафим (Александров) висвятив диякона Миколая в сан священника і призначив на посаду настоятеля Богоявленського храму в селі Нікітське недалеко від Твері. Цю парафію на той час захопили обновленці, і отця Миколая направили сюди, оскільки він був відомий священноначаллю як такий, що непохитно дотримується православ’я. Парафія приєдналася до патріаршої церкви, і отець Миколай прослужив тут пів року. Староста і псаломщик храму, які співчували обновленцям, були незадоволені таким підсумком справи і вважали за краще закрити за допомогою влади храм, після чого будівлю було віддано під школу.

15 вересня 1928 року отець Миколай подав прохання за штат і став мандрувати. Кілька разів він приїжджав до Москви і тут зупинявся при храмах у своїх церковних знайомих. Харчувався він у цей час милостинею. Приїхавши на початку березня 1930 року в Москву, він вранці 8 березня прийшов до дверей Мосторга на Рогозькій заставі і став просити милостиню. Через годину до цього місця, де зібрався народ, підійшов міліціонер. Він побачив, що серед натовпу стоїть священик і щось говорить, але слів не було чутно. Міліціонер зажадав, щоб священник пішов за ним, і доправив його до 43-го відділення міліції, де він сам служив помічником начальника.

Того ж дня священник був допитаний, підтвердивши під час допиту, що він дійсно живе милостинею. Наступного дня помічник начальника опервідділу Грундманд відправив службову записку до 6-го відділення секретного відділу ОДПУ, де писав, що священика затримано за жебрацтво і що навколо нього збирався натовп. У цей час отець Миколай утримувався при комендатурі ОДПУ. 10 березня його допитав слідчий ОДПУ Савельєв. Відповідаючи на запитання, отець Миколай сказав: “З 1928 року я є мандрівним священником, ходячи різними місцевостями міста Москви і околиць, збирав милостиню. 8 березня, коли я стояв і збирав милостиню біля магазину біля Рогозької застави, до мене підійшов міліціонер і відправив до відділку міліції, де мене і було заарештовано. Більше додати нічого не можу”.

20 березня слідство було закінчено, і обвинувачення свідчило: “Бродяжачи і збираючи милостиню, вів агітацію про гоніння на духовенство”. 23 березня 1930 року Особлива Нарада при Колегії ОДПУ засудила отця Миколая до трьох років заслання в Північний край. Наступного дня після вироку його перевели до Бутирської в’язниці, звідки з черговим етапом відправили на північ.

Після закінчення строку заслання отець Миколай приїхав до Твері, і архієпископ Тверський Тадей (Успенський) призначив його настоятелем храму в селі Березино Тургиновського району Тверської області. Тут отець Миколай служив до гонінь на Православну Церкву в 1937 році. 10 серпня цього року його заарештували й ув’язнили у в’язниці в Твері.
Лжесвідки, голова і секретар сільської ради, допитані 21 серпня, показали, що священник начебто підтримував фашистський режим у Німеччині, займався антирадянською і контрреволюційною діяльністю і під виглядом церковного служіння залякував населення потойбічним життям і тим самим змушував його боротися проти радянської влади. Священник говорив: “Брати-мужики, боріться проти антихристів-комуністів. Вони спрямовують вас до того, щоб усі на тому світі переживали страшні муки. Пам’ятайте, браття, що без святої Церкви немає дійсного життя. Церква — це те святе місце, де ви можете отримати полегшення душі, православна віра повинна спрямовувати вас на істинний шлях. Моліться Богу, і Він вам допоможе”.

10 вересня трійка НКВС засудила отця Миколая до розстрілу. Священника Миколай Павлінов був розстріляний 23 вересня 1937 року і був похований в загальній безвісній могилі на околиці Твері.