27 серпня 2025
середа · 14 серпня ст. ст.
Передсвято Успіння Пресвятої Богородиці. Прор. від 12-ти Михея (VIII ст. до Р. Х.). Сщмч. Маркела, єп. Апамейського (близько 389). Перенесення мощей прп. Феодосія Печерського (1091). Прп. Аркадія Новоторзького (ХI). Сщмч. Василія (Богоявленського), архієп. Чернігівського, та з ним прмч. Матфея (Померанцева) і мч. Олексія Звєрєва (1918). Сщмч. Володимира Цедринського пресвітера (1920); сщмчч. Володимира Cмирнова і Миколая Толгського пресвітерів, прмч. Єлевферія (Печеннікова), прмцц. Єви (Павлової) ігумені, Євдокії (Перевозникової) і мч. Феодора Захарова (1937); прп. Олександра Уродова спов. (1961). Йменованої «Бесідна» (1383) та Нарвської (1558) ікон Божої Матері.
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Передсвята Успінняглас 4
Тропар, глас 4
Лю́дие, предыгра́йте,/ рука́ми пле́щуще ве́рно,/ и любо́вию собери́теся,/ днесь ра́дующеся/ и све́тло восклица́юще вси весе́лием:/ Бо́жия бо Ма́ти и́мать от земны́х к Вы́шним прейти́ сла́вно,// Ю́же пе́сньми при́сно я́ко Богоро́дицу сла́вим.
Кондак, глас 4
В сла́вней па́мяти Твое́й/ вселе́нная, невеще́ственным Ду́хом испещре́на,/ у́мно с весе́лием зове́т Тебе́:/ ра́дуйся, Де́во,// христиа́н похвало́.
Преподобному Феодосіюглас 8
Тропар, глас 8
Правосла́вия наста́вниче,/ благоче́стия учи́телю и чистоты́,/ вселе́нныя свети́льниче,/ архиере́ев богодухнове́нное удобре́ние,/ Феодо́сие прему́дре,/ уче́ньми твои́ми вся просвети́л еси́, цевни́це духо́вная,/ моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Насле́дник отце́в был еси́, преподо́бне,/ тех после́дуя жити́ю и уче́нию,/ обы́чаю и воздержа́нию,/ моли́тве же и предстоя́нию./ С ни́миже, име́я дерзнове́ние ко Го́споду,/ проще́ние согреше́ний и спасе́ние испроси́ вопи́ющим ти:/ ра́дуйся, о́тче Феодо́сие.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter