Преподобний Аркадій Новоторзький, В’яземський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 14-й день / грудня на 13-й день

Преподобний Аркадій Новоторзький, В’яземський, походив із міста В’язьми від простих благочестивих батьків, які з дитинства навчили його молитви та послуху. Кроткий, проникливий, добрий і ціломудрений юнак вибрав своїм подвигом юродство Христа заради. Він харчувався милостинею, спав де доведеться: у лісі, на церковній паперті.

Блаженна безтурботність і близькість до природи надавали образу молодого Аркадія особливої одухотвореності і відчуженості від життєвої суєти. У церкві, заглибившись у молитву, святий Аркадій часто плакав сльозами розчулення та духовної радості. Його поради були точні, передбачення збувалися, викриття напоумлювали. Досвідчений наставник, преподобний Єфрем, Новоторзький чудотворець, допомагав юному подвижнику уникати духовних небезпек у проходженні важкого та рідкісного на той час подвигу юродства.

Після того, як в’язьмичі стали свідками декількох чудес, що відбулися по молитвам святого Аркадія, він, уникаючи людської слави, пішов у верхів’я річки Тверці. Тут преподобний розділив труди свого духовного наставника преподобного Єфрема Новоторзького, беручи участь разом з ним у заснуванні храму та обителі на честь святих благовірних князів-страстотерпців Бориса і Гліба.

Вступивши до нововлаштованого монастиря, преподобний Аркадій прийняв чернецтво і взяв на себе подвиг повного послуху духовному отцю, преподобному Єфрему. Святий Аркадій ніколи не пропускав Літургію і приходив на заутреню першим разом зі своїм наставником.

Після преставлення преподобного Єфрема 28 січня 1053 року преподобний Аркадій продовжував подвизатися за заповітами свого старця, перебуваючи в молитві, пості та мовчанні. Через кілька років (за деякими даними, 13 грудня 1077 року) він також мирно відійшов до Господа.

У 1594 році в одній із церков міста В’язьми було влаштовано боковий вівтар на честь преподобного Аркадія. Спільне святкування преподобним Аркадію та Єфрему Новоторзькому було встановлено за митрополита Діонісія у 1584–1587 роках.

Мощі преподобного Аркадія, уславлені дивовижними зціленнями, були знайдені 11 липня 1677 року в кам’яному склепі Борисоглібського собору міста Торжка. 14 серпня 1798 року їх поклали під спудом, у кам’яному гробі, який раніше служив місцем упокоєння преподобному Єфрему. У 1841 році на лівому боці Борисоглібського соборного храму з’явився боковий вівтар на честь преподобного Аркадія.

Тропарі, кондаки, молитви та величання