Священномученик Василій (Богоявленський), архієпископ Чернігівський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 14-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця листопада на 5-й день — пам’ять отців Помісного Собору Руської Православної Церкви 1917–1918 років

Священномученик Василій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський, в миру Василій Дмитрович Богоявленський, народився в лютому 1867 року в селі Старе Сеславино Тамбовської губернії в сім’ї священника.

У 1888 році він закінчив Тамбовську духовну семінарію. Після висвячення в сан ієрея в 1890 році отець Василій служив у церкві села Овсянки Тамбовської єпархії. У 1896 році він вступив до Казанської духовної академії, яку закінчив 1900 року. 1907 року отець Василій був удостоєний ступеня магістра богослов’я за дисертацію на тему: «Друга книга Маккавейська. Досвід ісагогічного дослідження».

1908 року, після смерті дружини, він прийняв чернечий постриг і невдовзі був призначений ректором Чернігівської духовної семінарії з возведенням у сан архімандрита. Наступного року відбулося його рукопокладення на єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

У березні 1911 року владика Василій став єпископом Новгород-Сіверським, вікарієм Чернігівської єпархії, а 12 травня того ж року був призначений єпископом Чернігівським і Ніжинським. 1916 року він був возведений в сан архієпископа.

Після Лютневої революції 1917 року за розпорядженням Чернігівського губернського виконавчого комітету єпископа Василія двічі заарештовували. 29 березня владику направили до Петрограда, закидаючи йому узурпацію влади і прагнення до наживи, проте його звільнили через недоведеність обвинувачень. 14 квітня того ж року указом Тимчасового уряду він був звільнений від присутності в Святішому Синоді, а 6 травня був почислений на спокій як такий, що «не відповідає революційному духу часу». Владику Василія направили до Тверської єпархії керувати Теребенською пустинню в ім’я святителя Миколая Чудотворця, а декілька місяців потому він був переведений до московського монастиря до честь Нерукотворного Образа Спасителя.

Святитель брав участь у діяльності Помісного Собору Руської Православної Церкви, звідки 1918 року його відрядили до Пермі розслідувати арешт і вбивство священномученика архієпископа Андроника (пам’ять 7 червня).

Після проведення слідства владика Василій з іншими членами комісії виїхав із Пермі, проте їхній потяг було зупинено між Перм’ю і В’яткою. До вагону увірвалися червоноармійці, членів комісії вбили, а тіла їхні викинули із поїзда. Самого владику скинули з Камського мосту в річку. Сталося це 14 / 27 серпня 1918 року.

Тіло владики поховали місцеві селяни, але коли до його могили почалися прощі, більшовики викопали тіло єпископа і спалили його.

У 2000 році священномученик Василій (Богоявленський) був прославлений в лику святих.