Мученик Феодор Захаров

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 14-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Мученик Феодор, Федір Дмитрович Захаров, народився 13 квітня 1874 року в селищі Углицьке Челябінського повіту Оренбурзької губернії в потомственій козачій родині. У 1919 році його заарештували білі офіцери, проте наступного дня відпустили. До 1920 року Федір Дмитрович проживав у Владивостоці. Того року в місті Верхньоудинську він був заарештований за перехід із Владивостока через смугу білих, але через тридцять два дні був звільнений.

1937 року Федора Захарова заарештували у груповій справі «архієпископа Олексія (Орлова) та ін. м. Чимкент, 1937 р.». В архівній слідчій справі є довідка: «Захаров Ф. Д., ведучи мандрівний спосіб життя, буває в різних місцевостях Казахстану і проводить серед населення а/р (антирадянську — ред.) агітацію наклепницького характеру на адресу вождів партії та радгоспу. Крім того, є безпосереднім виконавцем к/р (контрреволюційної — ред.) діяльності Ташкентського митрополита та місцевих а/р архієреїв, тобто виконує роль зв’язківця між окремими к/р угрупованнями церковників та їхніх керівників».

23 серпня 1937 року у справі за обвинуваченням митрополита Кирила (Смирнова), митрополита Іосифа (Петрових), архієпископа Олексія (Орлова) та інших був винесений обвинувальний висновок. У ньому, серед іншого, ішлося: «Захаров Федір — зв’язківець між центром і к/р осередками його на території Казахстану, Узбекистану і Киргизії. Серед населення проводив к/р агітацію. Займався викладанням закону Божого».

На допиті Федір Дмитрович заявив, що «до жодної к/р організації <…> не належав і жодної к/р роботи <…> не вів».

У серпні 1937 року трійка при Управлінні НКВС у Південно-Казахстанській області засудила Федора Захарова на найвищу міру покарання. 27 серпня 1937 року він був розстріляний в Лисячій балці міста Чимкента в Південно-Казахстанській області.