Місяця серпня на 16-й день Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Іісуса Христа відбулося в 944 році. Передання свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгар. Він був уражений по всьому тілу проказою. Слух про великі чудеса, які творив Господь, поширився Сирією (Мф. 4:24) і дійшов до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував у Нього як у Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Учителя. Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике скупчення людей,…

Місяця серпня на 15-й день Сурдезька ікона Божої Матері перебувала у Свято-Духовому чоловічому монастирі, який також називається Сурдезьким, розташованому в селі Сурдеги недалеко від міста Паневежиса. Найранніші історичні відомості про Сурдезький монастир відносяться до 1510 року, коли завдяки турботам знатного православного християнина поміщика Богдана Шиш-Ставицького було збудовано в цьому краї церкву. 1530 року, над ключем, неподалік від застарілої вже церкви відбулося дивовижне з’явлення ікони Пресвятої Богородиці. Невдовзі після цього на місці знайдення святого образу місцевий поміщик Олексій Феодорович збудував дерев’яну церкву в ім’я Святої Живоначальної Трійці. Через 20 років, у 1550 році, біля цієї церкви завдяки сприянню власниці сурдезького маєтку Анни Шишанка-Ставицької було засновано монастир. Сурдезька обитель упродовж усієї історії…

Місяця серпня на 15-й день Назва цієї ікони Божої Матері пов’язана з Гелатським, або Гаєнатським, монастирем, розташованим поблизу міста Кутаїсі. Монастир заснував у 1106 році грузинський цар Давид IV Будівничий. Після смерті царя обитель стала його усипальницею. Тривалий час Гелатський монастир був центром церковного і культурного життя Грузії, а з другої половини XVI століття до 1814 року був резиденцією католикоса. З 1994 року він є пам’яткою Всесвітньої спадщини. Давнішою назвою монастиря є Генаті, нині Гелаті. Стародавня назва Гелатського монастиря (Генаті) походить від грецького «genathlakon» (народження) і пов’язана з головним храмом монастирського комплексу, освяченого на честь Різдва Пресвятої Богородиці. За переданням, Гаєнатська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці належала святій цариці Тамарі. У…

Місяця серпня на 15-й день Семигородня, або Семигородська, ікона Успіння Пресвятої Богородиці написана в XV столітті преподобним Діонісієм Глушицьким, засновником Глушицької обителі, що розташована в Кадниковському повіті Вологодської губернії, на північ від Вологди, на річці Глушиці. Як вважають, із заснованої ним обителі цю ікону Богородиці було перенесено деякими пустельниками на відстань двадцяти верст від обителі, в непрохідні ліси за річкою Двінцою, до Семиградської волості. У тому ж столітті Вологодську землю спіткало жахливе нещастя: швидко поширилася страшна чума, від якої вимерли всі жителі Семиградської волості. Парафіяльна церква після цього майже півтораста років стояла в запустінні. Тільки наприкінці XVI століття почалося її відродження. Цьому посприяв наступний випадок. У Московському Новодівичому монастирі лежала…

Місяця серпня на 15-й день У невеликому місті Печери, на захід від Пскова, розташований монастир, також званий Печерським. Як місто, так і монастир отримали свою назву від вирубаної невідомо коли і ким у горі стародавньої печери. Її випадково знайшов у XV столітті один селянин, який рубав дрова на горі. Через деякий час до гори прийшов священник на ім’я Іоанн і влаштував у ній церкву. З благословення Новгородського архієпископа Феофіла цю церкву було освячено в ім’я Успіння Божої Матері, після чого від головної храмової ікони отримала зцілення одна жінка. Ікона ця відтоді стала відома під ім’ям «Успіння» Псково-Печерської. Перше дивовижне зцілення від Псково-Печерського образу сталося в 1473 році. Священник Іоанн невдовзі…

Місяця серпня на 15-й день Історія появи Овинівської ікони Успіння Божої Матері пов’язана з Паїсіївським чоловічим монастирем у Костромській області. Під час князювання Димитрія Донського якийсь боярин на ім’я Іван Овинов (або, за іншими джерелами, Іван Овин), який жив біля міста Галича-Костромського, побажав побудувати новий храм у Миколаївській обителі, що стояла на березі Галицького озера. В одну із неділь він вирушив оглядати те місце, де мав намір спорудити церкву. Коли боярин наблизився до монастирських воріт, то несподівано побачив перед собою двох прекрасних юнаків. Вони піднесли йому ікону Божої Матері і передали заповіт батьків його дружини побудувати церкву в ім’я Її та святителя Миколая Мирлікійського. Боярин Овинов простягся ниць перед святою…

Місяця серпня на 15-й день Чудотворна ікона Божої Матері «Софія, Премудрість Божа» є вельми поширеною. Існують два її типи: Київський і Новгородський. Перша ікона Софії, Премудрості Божої з’явилася в Новгороді в XV столітті, хоча першу церкву на Русі, освячену на її честь, було збудовано 989 року в Новгороді, а наступну було споруджено 1037 року в Києві. Центральною постаттю ікони є Вседержитель у вигляді крилатого Вогняного Ангела, Який сидить на золотому престолі, підтримуваному сімома стовпами. Він одягнений у царський одяг (подир) і підперезаний дорогоцінним поясом, а на голові має царський вінець. У правій руці Він тримає скіпетр з хрестом нагорі, а лівою притискає до грудей сувій. По боках зображені Богоматір з Богонемовлям…

Місяця серпня на 14-й день Нарвська ікона Богоматері прославилася 1558 року, коли війська Московського царства брали в облогу місто Нарву. Під час цієї облоги п’яні нарвські німці знайшли в одному будинку, де колись жили руські купці, ікону Богоматері з Предвічним Немовлям на руках. Господар цього будинку, а разом з ним і його нетверезі гості стали глумитися над святим образом. Цього словесного знущання й лайки їм здалося замало, і скоро вони перейшли до дії. Господар будинку зробив зухвалу пропозицію, яку прийняли всі п’яні та збожеволілі від злоби гості. «Ця потворна дошка, — говорив він, — поставлена була для руських купців; нам же вона не потрібна, тому киньмо її у вогонь». Одразу…

Місяця серпня на 2-й день Ачаїрська ікона Божої Матері була написана з благословення митрополита Омського і Тарського Феодосія в 2002 році іконописцем Геннадієм Адаєвим. В основу іконографії покладено Охтирську ікону Божої Матері, якою благословив Ачаїрський жіночий монастир Чесного Хреста Господнього патріарх Олексій ІІ. Особливостями Ачаїрської ікони, які відрізняють її від Охтирської, є зображення по боках у повний зріст омських новомучеників Сильвестра, Іоанна, Михаїла й Олександра та зображення внизу панорами храмів Ачаїрської обителі. Іконографія Охтирської ікони сягає корінням зразків італо-грецького мистецтва: Божа Матір зображена зі складеними в молінні руками, а зліва від Неї зображений розіп’ятий на Голгофському Хресті Іісус Христос.

Місяця липня на 30-й день Воргольська ікона Божої Матері перебувала в церкві на честь Різдва Пресвятої Богородиці села Воргол Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Кролевецького району Сумської області). Ікона ця вельми давня і знаходилася у Воргольському храмі з незапам’ятних часів. Передання і народний поголос приписують їй численні дива. Для перевірки цього в 1850 році за розпорядженням духовної влади було проведено особливе розслідування, яке затвердило справжність чудотворної сили, яка виходила від святої Воргольської ікони Богоматері. Після цього Святіший Синод постановив: «Беручи до уваги викладені благодатні зцілення, які сходять від ікони Божої Матері, не перешкоджати шанувати місцево цю ікону по вірі тих, хто приходить до неї з молитвою». У різний час від…