Овинівська ікона Успіння Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 15-й день

Історія появи Овинівської ікони Успіння Божої Матері пов’язана з Паїсіївським чоловічим монастирем у Костромській області. Під час князювання Димитрія Донського якийсь боярин на ім’я Іван Овинов (або, за іншими джерелами, Іван Овин), який жив біля міста Галича-Костромського, побажав побудувати новий храм у Миколаївській обителі, що стояла на березі Галицького озера. В одну із неділь він вирушив оглядати те місце, де мав намір спорудити церкву. Коли боярин наблизився до монастирських воріт, то несподівано побачив перед собою двох прекрасних юнаків. Вони піднесли йому ікону Божої Матері і передали заповіт батьків його дружини побудувати церкву в ім’я Її та святителя Миколая Мирлікійського.

Боярин Овинов простягся ниць перед святою іконою і з благоговінням прийняв її від юнаків. Образ Богородиці він вніс у монастирську огорожу і поставив на тому місці, де хотів влаштувати храм. Про те, як він отримав святу ікону Божої Матері, боярин негайно розповів ігумену обителі та братії. Вважають, що ця подія сталася близько 1425 року.

Невдовзі після цього боярин Іван Овинов здійснив свій благий намір і освятив храм на честь Успіння Богоматері. У цьому храмі й було поміщено святу ікону, яка відтоді стала відома під ім’ям Овинівської. Миколаївська обитель була перейменована на Успенську.

1433 року Московський князь Василій Темний під час війни проти свого рідного дядька Георгія Дмитровича Галицького взяв місто Галич. Ікону Успіння Богоматері він переніс до Москви і поставив у соборній церкві. Князь Василій наказав охороняти образ, однак тієї самої ночі невидимою силою його було перенесено до Галицького Успенського монастиря. Ця дивовижна подія прославила ікону і зробила її предметом особливого шанування для вірян.