Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа Iісуса Христа

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 16-й день

Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Іісуса Христа відбулося в 944 році. Передання свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгар. Він був уражений по всьому тілу проказою. Слух про великі чудеса, які творив Господь, поширився Сирією (Мф. 4:24) і дійшов до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував у Нього як у Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Учителя.

Ананія прийшов до Єрусалима і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через велике скупчення людей, які слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Господа Іісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав на ім’я і передав для Авгаря короткий лист, у якому, похваливши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази і наставлення до спасіння. Потім Господь попросив принести воду й убрус, тобто полотно, рушник. Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Лик.

Убрус і лист Спасителя Ананія приніс до Едеси. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Фадей, який проповідав Євангеліє і охрестив Авгаря й всіх жителів Едеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, всякий, уповаючи на Тебе, не посоромиться», Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами.

Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, проходячи через ворота. Але один із правнуків Авгаря, який правив Едесою, впав в ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь повелів у видінні Едеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду й заклав глиняною дошкою і цеглою.

Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли в 545 році перський цар Хозрой I обложив Едесу й становище міста здавалося безнадійним, єпископу Євлавію з’явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було таке саме зображення. Після звершення хресного ходу з Нерукотворним Образом стінами міста перське військо відступило.

630 року Едесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.

944 року візантійський імператор Константин Багрянородний (912–959 рр.) забажав перенести Образ до Константинополя і викупив його в еміра, правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгареві, були перенесені духовенством до Константинополя. 16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці.

Про подальшу долю Нерукотворного Образа існує кілька передань. За одним, його викрали хрестоносці під час їхнього панування в Константинополі (1204–1261 рр.), але корабель, на який було взято святиню, потонув у Мармуровому морі. За іншим переданням, Нерукотворний Образ було передано близько 1362 року до Генуї, де він зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.

Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один із них, так званий «на керамії», відбився, коли Ананія ховав образ біля стіни дорогою до Едеси; інший, відбившись на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що відмінність передань про первісний Нерукотворний Образ пов’язана з існуванням декількох точних відбитків.

За часів іконоборчої єресі захисники іконошанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинності іконошанування папа Григорій II (715–731 рр.) надіслав листа до східного імператора, в якому вказував на зцілення царя Авгаря і перебування Нерукотворного Образа в Едесі як на загальновідому обставину.

Тропарі, кондаки, молитви та величання