-
Друге знайдення Малочернеччинського образа Христа Спасителя «Хліб Життя»
Місяця вересня на 12-й день Малочернеччинський образ Христа Спасителя “Хліб Життя” було втрачено під час Громадянської війни, що спалахнула після революції 1917 року. За деякими спогадами, ікону бачили в секті обновленців на Пришибі, на той час околиці Сум. Однак, найімовірніше, це був місцевошанований список з чудотворної ікони. Аж до нашого часу доля образа “Спас Малочернеччинський” залишалася невідомою. 1996 року клуб, побудований із церковної цегли, було передано православній громаді села Токарі. Відновилися богослужіння, люди приходять, аби сповідувати свою віру. Уже в ХХІ столітті з’явилися відомості про те, що в зібранні донецького колекціонера О. М. Здановича є давній образ Спасителя. Було одержано експертний висновок щодо цієї ікони. У ньому зазначено, що за…
-
Новокайдацька (Самарська) ікона Божої Матері
Перехідне святкування в суботу після 18 серпня. Новокайдацька (Самарська) ікона Божої Матері є головною святинею Самарського Пустинно-Миколаївського чоловічого монастиря міста Новомосковська. У 1736 році запорозькі козаки привезли зі Сходу ікону Божої Матері «Всіх скорботних Радість». Як великий скарб зберігалася вона в Січовій церкві. З Запорізької Січі близько 1770 року ікона була перенесена до містечка Нові Кайдаки поблизу Катеринослава і стала іменуватися Новокайдацькою. Після будівництва храму на річці Самара ікона отримала назву «Самарська». Влітку 1804 року святиню перенесли до Катеринослава, а в 1807 році з благословення архієпископа Платона перенесли до Самарського монастиря, заснований 1672 року. 1927 року монастир був закритий і перетворений на будинок-інтернат, а розписи печерного храму були знищені. Святу…
-
Ладанська (Прилуцька) ікона Божої Матері
Місяця липня на 29-й день На початку XVII століття на землях князів Вишневецьких біля села Ладин, нині селище Ладан Прилуцького району в Ніжинській єпархії, було засновано Покровський Ладанський жіночий монастир. Спочатку він називався Підгорним та існував як чоловічий. У 1735 році після пожежі обитель була відновлена за активної участі ігумені Олександри. Обитель прославилася своєю святинею, чудотворною Ладанською іконою Божої Матері, до якої звідусіль йшли прочани. Монастир був відомий і цілющою водою з давнього монастирського колодязя, яка давала зцілення хворим по їхній вірі і молитві. Згідно з давнім переданням, саме біля цілющого джерела вперше з’явилася Ладанська ікона Божої Матері.
-
«Ікона Божої Матері, іменована “Воронінська”»
Місяця липня на 28-й день Воронінська ікона Богородиці була явлена 15 червня (28 червня за н. ст.) 1518 року в лісі недалеко від міста Череповця. Її, як промінь сонця, що світиться, побачив на величезній липі паламар. Гаряче помолившись Владичиці, він із благоговінням зняв ікону з дерева, відніс у село Іллінське і поставив у церкві Архангела Михаїла, де прислуговував. Але ікона чудесним чином повернулася на колишнє місце, на липу. Те ж саме повторилося і наступного дня. Тоді скликав паламар парафіян, розповів їм про диво, і весь народ із запаленими свічками, лампадами і молебним співом вирушив на місце знаходження ікони. Була серед людей сліпа від народження дівчина, яка зцілилася біля новоявленого образу…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Пристанище»
Перехідне святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту Недалеко від Києва, на землях правобережного Дніпра, розташоване село Тарасівка (колишня назва — Боярка). Розташувалося воно в мальовничій лісовій місцевості всього за 20 кілометрів від столиці України. У стародавні часи посеред села протікала річка-струмок Храмка (притока Вети), сьогодні від неї залишилося лише вузьке пересохле русло. До революції і недавнього часу в околицях Боярки розташовувалася санаторна зона. Тут потопали в зелені безліч оздоровчих закладів, пансіонатів і дач. Просторі вулиці, парки та алеї переходили в лісову зону і в недільні дні наповнювалися світською публікою із довколишнього Києва. Змішані та хвойні ліси з реліктовими соснами живили повітря цілющими ароматами. Мир, спокій і натхнення душі дарували…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Аз есмь с Вами и Никтоже на Вы»
Перехідне святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту У 1997 році Свято-Георгіївський монастир став хранителем новоявленої ікони Божої Матері «Азъ есмь с Вами и Никтоже на Вы», тобто «Я з вами, отже, ніхто не зможе вам протистояти». Ікону написали сестри Леушинського монастиря наприкінці ХІХ століття. Тепер ця ікона є головною святинею Свято-Георгіївської обителі. Цю ікону вони подарували праведному Іоанну Кронштадтському. Отець Іоанн багато молився перед цією іконою, а перед своєю смертю вирішив передати її іншому майбутньому угодникові Божому преподобному Серафиму Вирицькому. Отець Іоанн благословив тоді ще купця Василія Муравйова прийняти чернецтво і, подібно до преподобного Серафима Саровського, молитися перед цією іконою Цариці Небесній протягом тисячі днів і ночей. Що й…
-
Ікона Божої Матері, іменована “Покриваюча”
Місяця березня на 6-й день Ікона Матері Божої «Покриваюча», або ще її називають «Домодєдовська», досить молода порівняно з іншими образами Пресвятої Богородиці. Вона з’явилася в кінці XIX століття, в Серафимо-Знам’янському скиті, який розташовувався в той час на південній околиці Москви. Свою назву образ отримав за місцем проживання скиту (село Бітягово, Домодєдовського району). Хто був іконописцем даного образу — невідомо, але, згідно з християнськими переказами, в основу ікони ліг сюжет картини П’єра Міньяні «Мадонна з виноградом», а автором сюжету була княгиня, преподобна мучениця за віру Христову Єлисавета Федорівна Романова, яка брала активну участь в її створенні. Перед образом Пресвятої Богородиці «Покриваюча» підносять молитви про зміцнення у вірі, прощення гріхів, заступництво від…
-
Ікона Божої Матері, іменована “Благодатне Небо”
Місяця березня на 6-й день Ікона Божої Матері, іменована “Благодатне Небо”, знаходиться в іконостасі Московського Архангельського собору Кремля. Відомо, що цей образ перебував раніше в Смоленську і був перевезений до Москви дочкою литовського князя Вітовта Софією, коли вона стала дружиною Московського князя Василія Дмитровича (1389 – 1425). На іконі Божа Матір зображена в повний зріст, на лівій руці Її — Богонемовля. Дехто цей образ Богоматері називає “Что Тя наречем”. У вівтарній частині Володимирського кафедрального патріаршого собору також знаходиться образ Пресвятої Богородиці “Благодатне Небо”. Тропарі, кондаки, молитви та величання
-
Ікона Божої Матері, іменована “Шестоковська”
Місяця березня на 6-й день Шестоковська, або Шелтомезька, ікона Божої Матері з’явилася в середині XVIII століття в Москві, в сім’ї Миколи Димитрійовича Скрипіцина. Одного разу служниця, яку називали блаженною, уві сні побачила, що в пічній трубі схована ікона Пресвятої Богородиці. Домашні не звернули уваги на її розповідь про цей дивовижний сон, доки наступного дня на жердину печі не впав згорток полотна. У ньому знаходився досить великий (приблизно 2 на 1,5 метра) образ Богоматері. На правій руці Матері Божої було видно слід опіку, який свідчить про те, що, побувавши у вогні, святиня дивом не згоріла. Дорогоцінну ікону, що отримала назву Шестоковська (від слова “шесток” (жердинка)), благоліпно прикрасили домочадці, її шанували з…
-
Ікона Божої Матері, іменована “Суморинська-Тотемська”
Місяця січня на 28-й день Місто Тотьма розташоване у Вологодській області. Неподалік від нього в XVI столітті подвизався преподобний Феодосій, прозваний, за місцем своїх подвигів, Тотемським. Жителі міста Тотьми ставилися з благоговінням до цього святого старця і допомагали йому своїми коштами. Коли прп. Феодосій вирішив побудувати монастир, вони написали до царя Іоанна Грозного чолобитну про те, щоб старцю Феодосію було дозволено побудувати монастир у їхньому місті. Прохання їхнє задовольнили: Ростовський архієпископ Нікандр 1554 року видав преподобному Феодосію грамоту на побудову храму і все необхідне для освячення його. Водночас ігумен Спасо-Прилуцького монастиря благословив прп. Феодосія іконою Богоматері на успішне влаштування нової обителі. З цією іконою св. старець і з’явився в Тотьму.…
-
«Новгородська ікона Божої Матері, іменована “Спасителька потопаючих”»
Місяця грудня на 20-й день Першообраз Новодворської ікони Божої Матері написав святитель Петро, митрополит Московський (пам’ять 21 грудня), імовірно 1320 року. Будучи ще ієромонахом монастиря на Волині і випросивши благословення ігумена, Петро залишив обитель у пошуках відокремленого місця. На річці Раті, поблизу урочища, яке називалося Новий Палац, він поставив келію і став подвизатися в безмовності. Згодом на місці його подвигів утворився монастир, названий Новодвірським. Після підписання Берестейської унії, під час гоніння уніатів, які розграбували Новодвірський монастир, святу ікону було перенесено якимось ієромонахом Яковом до Чернігівського Єлецького Свято-Успенського монастиря. Потім Чернігівський Преосвященний Антоній (Стаховський) благословив цією іконою Симеона, будівничого Суразької обителі (скасовано 1766 року). 14 серпня 1677 року, під час перенесення…
-
«Ікона Божої Матері “Знамення”, іменована “Царськосільська”»
Місяця листопада на 27-й день За переказами, Царськосільську ікону Божої Матері “Знамення” привіз до Москви святитель Афанасій, патріарх Константинопольський, як подарунок цареві Олексію Михайловичу наприкінці XIII або на початку XIV століття. Петро I переніс чудотворний образ до Петербурга і дорожив ним не менше, ніж Казанською іконою Божої Матері. У спадок образ “Знамення” перейшов до імператриці Єлизавети Петрівни, яка, закінчивши будівництво церкви в Царському Селі, веліла іменувати її Знам’янською. Ікона була прикрашена золотою ризою і дорогоцінним камінням, а на її полях приписано лики святих праведних Захарії та Єлизавети, святого Олексія, людини Божої, апостола Петра, святителя Миколи і мучениці Олександри. Перед цією іконою Богородиці любила молитися й імператриця Катерина II. За твердженням…
