-
Ікона Божої Матері «Не ридай Мене, Мати»
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. «Не ридай Мене, Мати» є іконографічною композицією, іменованою за першими словами ірмосу дев’ятої пісні канону на Велику Суботу преподобного Косми Маюмського. Вона відома в двох основних іконографічних варіантах, ідейний зміст яких напряму пов’язаний з подіями Страсної седмиці. Сюжетну основу композиції становить мотив оплакування Богоматір’ю мертвого Сина. Іконографія сформувалася під впливом композицій євангельського циклу, перш за все зображень «Зняття з Хреста» і «Оплакування — покладення у гроб». Підсумком символічного переосмислення цих композицій стала поява самостійного образа мертвого Спасителя, представленого поза реальною обстановкою страти. Така іконографія відома як у православній, так і в католицькій традиціях. Іконографія Христа у гробі виникла у Візантії не пізніше ХІІ…
-
Дубовицька ікона Божої Матері
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. Дубовицька ікона Божої Матері була знайдена у другій половині XVI століття. За переданням, вона була знайдена на березі річки Реті, за два кілометри від села Дубовичі на Сумщині. Припускають, що ікона випала тут із військового обозу, який віз церковне начиння. Пастух, який переганяв отару, змахнув батогом і випадково зачепив ним ікону. Незвичайне світло, що виходило від неї, засліпило пастуха. Його знайшли непритомним і принесли до священника. Отямившись, він розповів про те, що сталося. Священник з парафіянами вирушили на вказане місце і знайшли у траві образ Богородиці. На місці з’явлення було побудовано каплицю, куди помістили знайдену ікону. Деякий час потому її перенесли до села…
-
Бежівська ікона Божої Матері
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. Однією із найдавніших святинь Житомирщини є ікона Божої Матері «Бежівська». Зображення належить до типу поясної Одигітрії з Немовлям Христом. Ікона написана на темному тлі, її ширина становить 71,12 см, а висота становить 88,92 см. На жаль, не збереглося докладних описів благодатної допомоги, одержуваної від чудотворного образа. Лише після припинення володарювання на цих землях католиків стали записувати факти зцілення від ікони. Ось один із них. Житель села Киселівка Гаврило Іванович Тишкевич страждав на божевілля. Надії на одужання не було ніякої. Але коли він відвідав церкву в селі Бежів, то одразу «просвітлішав розумом». Цим та іншими такими зціленнями Пресвята Богородиця привабила до Себе безліч людей.…
-
Мохнатинська ікона Божої Матері
Перехідне святкування в Неділю десяту після Пасхи. На початку ХХ століття в Покровській церкві села Мохнатин на Чернігівщині було знайдено пожовклий рукопис під назвою «Дива Пресвятої Богородиці Мохнатинської, які звершуються від образа Її чудотворного». Усього в давньому літопису зазначено 635 чудес від Мохнатинської ікони Богоматері. Вони охоплюють час від 1691 до 1781 року. Ось найперше свідчення, наведене в рукописі: «1691 р. У день Покрову Пресвятої Богородиці одержала зцілення від Мохнатинського образа Пресвятої Богородиці жителька с. Мохнатина Анна Кондратова Носка. Понад пів року в неї була вивихнута ліва нога і вона зовсім не могла нею діяти. Після старанної молитви перед цим образом Богоматері вона одержала зцілення і стала ходити й хвалити…
-
Собор святих, які в землях Іспанії та Португалії просіяли
Перехідне святкування в неділю перед 29 вересня. Святкування Собору святих, які в землях Іспанії та Португалії просіяли, звершується у неділю перед 29 вересня. Саме 29 вересня (12 жовтня за новим стилем) в Іспанії відзначають свято Пресвятої Богородиці Пілар, тобто “На Стовпі”. 20 квітня 2018 року Асамблея православних єпископів Іспанії і Португалії ухвалила рішення про місцеве прославлення Іберійських святих. До місяцеслова увійшло понад двісті імен давніх святих. 7 жовтня того ж року за Божественною літургією на парафії Успіння Пресвятої Богородиці в Сарагосі (Румунська Православна Церква) відбувся урочистий чин прославлення Собору святих, які в землях Іспанії та Португалії просіяли. Невдовзі після того свято Собору святих, які в землях Іспанії та Португалії просіяли,…
-
Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших
Перехідне святкування в Неділю другу після П’ятидесятниці. Кожного року в Неділю другу після П’ятидесятниці, наступну після Неділі Всіх святих, коли в церквах ми чуємо євангельське читання із Євангелія від Матфея про покликання Христом перших Його учнів, звершується святкування пам’яті всіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших. Афонські святі сприйняли це Божественне покликання й досягнути висоти доброчесного життя. Згідно з книгою вченого ченця Мойсея Агіорита, кількість святих отців Святої Гори становить до чотирьохсот п’ятдесяти осіб, але водночас існує і декілька тисяч безвісних та прихованих святих подвижників, які освятили землю Афону. Спільне свято всім Афонським святим було встановлене після створення богослужбового послідування в ХІХ столітті преподобним Никодимом Святогорцем, плідним…
-
Неділя всіх святих, у землі Руській просіявших
Перехідне святкування у Неділю другу після П’ятидесятниці. У Неділю другу після П’ятидесятниці Церква вшановує пам’ять всіх святих, у землі Руській просіявших. Задум соборного святкування пам’яті руських святих виникнув у середині XVI століття після прославлення сонму святих Русі на Московських Соборах 1547 і 1549 років. Перша служба на честь нових Руських чудовторців була складена Григорієм, іноком суздальського Спасо-Євфимієвого монастиря, і призначалася для співу 17 липня. Цей день став першим днем святкування Собору руських святих. Близько 1643 року ієромонах Мелетій Сириг, протосинкел Константинопольського патріарха, на прохання митрополита Петра (Могили) написав службу преподобним отцям Києво-Печерським і всім святим української землі. Вона складена за зразком служби на честь Всіх преподобних отців у Сиропусну суботу.…
-
Собор Черкаських святих
Перехідне святкування в неділю перед святом Покрову Божої Матері. З благословення митрополита Черкаського і Канівського Феодосія на підставі рішення Священного Синоду УПЦ від 23 листопада 2022 року у всіх храмах і монастирях Черкаської єпархії встановили святкування Собору всіх Черкаських святих. Собор Черкаських святих відзначатиметься у неділю перед святом Покрови Божої Матері. Водночас пам’ять новомучеників та сповідників Черкаської землі, яка раніше об’єднувалася з днем пам’яті святого преподобномученика Макарія Канівського 13 (26) травня, більше звершуватись цього дня не буде. Пам’ять новомучеників і сповідників, що входять до Собору Черкаських святих, тепер святкуватиметься як єдине ціле із Собором (з днем пам’яті Собору Черкаських святих).
-
Ікона Божої Матері, іменована «Пристанище»
Перехідне святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту Недалеко від Києва, на землях правобережного Дніпра, розташоване село Тарасівка (колишня назва — Боярка). Розташувалося воно в мальовничій лісовій місцевості всього за 20 кілометрів від столиці України. У стародавні часи посеред села протікала річка-струмок Храмка (притока Вети), сьогодні від неї залишилося лише вузьке пересохле русло. До революції і недавнього часу в околицях Боярки розташовувалася санаторна зона. Тут потопали в зелені безліч оздоровчих закладів, пансіонатів і дач. Просторі вулиці, парки та алеї переходили в лісову зону і в недільні дні наповнювалися світською публікою із довколишнього Києва. Змішані та хвойні ліси з реліктовими соснами живили повітря цілющими ароматами. Мир, спокій і натхнення душі дарували…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Аз есмь с Вами и Никтоже на Вы»
Перехідне святкування в суботу 5-ї седмиці Великого посту У 1997 році Свято-Георгіївський монастир став хранителем новоявленої ікони Божої Матері «Азъ есмь с Вами и Никтоже на Вы», тобто «Я з вами, отже, ніхто не зможе вам протистояти». Ікону написали сестри Леушинського монастиря наприкінці ХІХ століття. Тепер ця ікона є головною святинею Свято-Георгіївської обителі. Цю ікону вони подарували праведному Іоанну Кронштадтському. Отець Іоанн багато молився перед цією іконою, а перед своєю смертю вирішив передати її іншому майбутньому угодникові Божому преподобному Серафиму Вирицькому. Отець Іоанн благословив тоді ще купця Василія Муравйова прийняти чернецтво і, подібно до преподобного Серафима Саровського, молитися перед цією іконою Цариці Небесній протягом тисячі днів і ночей. Що й…
-
Собор усіх преподобних отців, у подвигу просіявших
Перехідне святкування в суботу Сирної седмиці. На масляній у Сирну суботу звершується спомин усіх святих мужів і жон, які в пості просіяли та які преподобно жили. Як полководці заохочують своїх воїнів перед битвою спогадом про хоробрих і доблесних предків, котрі воювали, так і Церква прикладом святих подвижників зміцнює нас на подвиг духовний, щоб ми, дивлячись на їхнє гідне життя, наслідували їх у різних чеснотах і свідомо ухилялися від несправедливих діл та вчинків. Церква пропонує нам певний зразок: якщо і ми докладемо з преподобними старанність, то зможемо безперешкодно зробити все, що вони зробили, адже і святі були одного з нами єства. Цього дня згадуються житія святих різних країн і народів,…
-
Преподобний Пахомій Кенський
Перехідне святкування в суботу після Богоявлення Святий Пахомій був учнем і співмолитвеником преподобного Олександра Ошевенського. Після смерті свого духовного батька він пішов із обителі та багато років провів на самоті на березі Кенозера, неподалік від Каргополя, у суворому пості та молитві. Згодом на місце його подвигів за порадою і благословенням стали приходити місцеві жителі. Деякі просили старця стати їхнім духовним керівником. Згодом біля келії преподобного виник цілий монастир. Тут було побудовано церкву на честь Преображення Господнього, що стала головним храмом Спасо-Преображенської Кенської обителі. Це сталося не пізніше початку XVI століття, а можливо, наприкінці XV. У монастирі святий Пахомій влаштував лікарню для немічних старців. Братія самі разом із настоятелем працювали на…
