-
Священномученик Олександр Балануца, ієрей
Місяця серпня на 14-й день Священномученик Олександр Балануца закінчив Одеське духовне училище. У грудні 1913 року його було призначено настоятелем Михайлівського храму села Іванівка Онуфріївського округу (нині село Вишнівці) на землях нинішньої Кіровоградщини. 27 серпня / 9 вересня 1919 року ієрей Олександр прийняв мученицьку кончину від рук більшовиків. Його було поспіхом поховано вночі. Понівечене тіло пастиря свідчило про страшні муки, яким він був підданий. 9 грудня 2020 року, у відповідь на рапорт керуючого Олександрійською єпархією, Священний Синод Української Православної Церкви благословив місцеве шанування священномученика Олександра Балануци. Прославлення новомученика відбулося 21 червня 2021 року, в День Святого Духа. Канонізацію в Покровському кафедральному соборі міста Олександрія очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї…
-
Святитель Євменій (Хорольський), архієпископ Житомирський
Місяця серпня на 12-й день Святитель Євменій, у миру Євгеній Миколайович Хорольський, народився 13 грудня 1886 року в селі Бого-Рождєственка Херсонської губернії. У 1905 році був прийнятий послушником до Троїцького монастиря Києва. З 1907 року святий відбував військову повинність. Наступного року був прийнятий на послух до Троїцького монастиря в Саратові. У 1912 році вікарій Саратовської єпархії єпископ Петровський Діонісій (Прозоровський) благословив його на послух як особистого секретаря. У 1918 році Євгеній вступив до Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря. 7 грудня того ж року прийняв чернечий постриг з ім’ям Євменій. Невдовзі отець Євменій був висвячений на ієродиякона, згодом був возведений в сан архідиякона. Після захоплення Михайлівського монастиря обновленцями, у 1924 році, отець…
-
Преподобний Антоній (Ноздрін), схиархімандрит
Місяця серпня на 9-й день Преподобний Антоній (Ноздрін) народився 17 березня 1876 року в селі Хохловка Чернігівської губернії в заможній селянській сім’ї. У Хрещенні був наречений Олексієм. Закінчивши три класи школи, він займався хліборобством. У 30 років Олексій вступив до щойно відкритого Покровського Балтсько-Феодосіївського чоловічого монастиря. Володіючи прекрасним слухом і голосом, він ніс послух на кліросі. У 1909 році преподобний прийняв чернечий постриг з нареченням імені Антоній, на честь преподобного Антонія Печерського. Святий був висвячений на ієродиякона, через три роки був рукопокладений на ієромонаха. У жовтні 1921 року отець Антоній був призначений настоятелем Хрестовоздвиженського скиту Балтського монастиря в селі Луполово, де ревно протидіяв обновленцям. У 1925 році святий був возведений…
-
Безсрібники Косма і Даміан, що в Римі постраждали
Місяця липня на 1-й день Святі мученики, чудотворці й безсрібники Косма і Даміан були рідними братами й походили із Рима. Виховані батьками-християнами в правилах благочестя, вони вели суворе, ціломудрене життя. Святі брати, лікарі за фахом, були удостоєні від Бога благодатного дару зцілення хвороб. Своїм добрим і безкорисливим ставленням до люей, поєднаним з винятковим милосердям, брати багатьох навертали до Христа. Святі зазвичай казали хворим: “Не своєю силою ми лікуємо хвороби, а силою Христа, Істинного Бога. Віруйте в нього — і будете здорові”. За безкорисливе лікування недужих святих Косму і Даміана називали “безмездними лікарями”. Дієве служіння ближньому, духовний вплив на навколишніх людей, який багатьох приводив до Церкви, привабив увагу до братів римської…
-
Преподобні Тихон, Василій і Никон Соколовські
Перехідне святкування в першу неділю після 29 червня. Преподобні Тихон, Василій і Никон Соколовські, брати по плоті, жили і подвизалися в XVI столітті. На стародавній іконі в церкві села Соколово в Підмосков’ї вони зображені в схимницькому одязі. Поховані святі брати в Соколовому гаю.
-
Преподобномученики Неофіт, Іона, Неофіт, Іона і Парфеній Ліпсійські
Перехідне святкування в неділю після 27 червня. Святі Неофіт, Іона, Неофіт, Іона і Парфеній прийняли мученицьку кончину на острові Ліпсі. Ченці Неофіт з острову Аморгос († 6 квітня 1558 р.), Іона з острову Лерос († 28 лютого 1561 р.), Іона Гарбіс з острову Нісірос († квітень 1635 р.) і Парфеній із Філіпополя (нині Пловдів, Болгарія) († 1696 р.) постраждали від турків. Чернець Неофіт († 8 грудня 1609 р.) був убитий піратами.
-
Ікона Божої Матері «Не ридай Мене, Мати»
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. «Не ридай Мене, Мати» є іконографічною композицією, іменованою за першими словами ірмосу дев’ятої пісні канону на Велику Суботу преподобного Косми Маюмського. Вона відома в двох основних іконографічних варіантах, ідейний зміст яких напряму пов’язаний з подіями Страсної седмиці. Сюжетну основу композиції становить мотив оплакування Богоматір’ю мертвого Сина. Іконографія сформувалася під впливом композицій євангельського циклу, перш за все зображень «Зняття з Хреста» і «Оплакування — покладення у гроб». Підсумком символічного переосмислення цих композицій стала поява самостійного образа мертвого Спасителя, представленого поза реальною обстановкою страти. Така іконографія відома як у православній, так і в католицькій традиціях. Іконографія Христа у гробі виникла у Візантії не пізніше ХІІ…
-
Дубовицька ікона Божої Матері
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. Дубовицька ікона Божої Матері була знайдена у другій половині XVI століття. За переданням, вона була знайдена на березі річки Реті, за два кілометри від села Дубовичі на Сумщині. Припускають, що ікона випала тут із військового обозу, який віз церковне начиння. Пастух, який переганяв отару, змахнув батогом і випадково зачепив ним ікону. Незвичайне світло, що виходило від неї, засліпило пастуха. Його знайшли непритомним і принесли до священника. Отямившись, він розповів про те, що сталося. Священник з парафіянами вирушили на вказане місце і знайшли у траві образ Богородиці. На місці з’явлення було побудовано каплицю, куди помістили знайдену ікону. Деякий час потому її перенесли до села…
-
Бежівська ікона Божої Матері
Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи. Однією із найдавніших святинь Житомирщини є ікона Божої Матері «Бежівська». Зображення належить до типу поясної Одигітрії з Немовлям Христом. Ікона написана на темному тлі, її ширина становить 71,12 см, а висота становить 88,92 см. На жаль, не збереглося докладних описів благодатної допомоги, одержуваної від чудотворного образа. Лише після припинення володарювання на цих землях католиків стали записувати факти зцілення від ікони. Ось один із них. Житель села Киселівка Гаврило Іванович Тишкевич страждав на божевілля. Надії на одужання не було ніякої. Але коли він відвідав церкву в селі Бежів, то одразу «просвітлішав розумом». Цим та іншими такими зціленнями Пресвята Богородиця привабила до Себе безліч людей.…
-
Мохнатинська ікона Божої Матері
Перехідне святкування в Неділю десяту після Пасхи. На початку ХХ століття в Покровській церкві села Мохнатин на Чернігівщині було знайдено пожовклий рукопис під назвою «Дива Пресвятої Богородиці Мохнатинської, які звершуються від образа Її чудотворного». Усього в давньому літопису зазначено 635 чудес від Мохнатинської ікони Богоматері. Вони охоплюють час від 1691 до 1781 року. Ось найперше свідчення, наведене в рукописі: «1691 р. У день Покрову Пресвятої Богородиці одержала зцілення від Мохнатинського образа Пресвятої Богородиці жителька с. Мохнатина Анна Кондратова Носка. Понад пів року в неї була вивихнута ліва нога і вона зовсім не могла нею діяти. Після старанної молитви перед цим образом Богоматері вона одержала зцілення і стала ходити й хвалити…
-
Святитель Іоанникій (Руднєв), митрополит Київський
Місяця червня на 7-й день Святитель Іоанникій, у миру Іван Максимович Руднєв, народився в 1826 році в Тульській єпархії в незаможній сім’ї сільського диякона. З 1840 по 1845 роки навчався в Тульській духовній семінарії. Після цього, до 1849 року, навчався в Київській духовній академії, закінчивши курс наук з зарахуванням до першого розряду вихованців. Перші одинадцять років служіння святого Господу і Церкві були пов’язані з Києво-Печерською Лаврою і Київською духовною академією. 11 жовтня 1849 року, за власним проханням, він був пострижений у чернецтво з ім’ям Іоанникій і призначений учителем Святого Письма в Академії. 21 грудня 1854 році в нагороду за відмінну службу отець Іоанникій був возведений в сан архімандрита з присвоєнням…
-
Священномученик Миколай Виноградов, пресвітер
Місяця червня на 2-й день Священномученик Миколай Васильович Виноградов народився 1 / 14 серпня 1868 року в сім’ї священнослужителя. Дитячі роки майбутнього мученика проходили в атмосфері церковного духу і домашньої праці. Закінчивши церковно-парафіяльну школу, у 1878 році Миколай вступив до Кишинівського духовного чоловічого училища. Після його закінчення в 1883 році він продовжив освіту в Кишинівській духовній семінарії. За роки навчання він показав себе дисциплінованим і відповідальним студентом. У червні 1889 року двадцятидворічний Миколай, випускник семінарії, одружився з благочестивою дівицею Олександрою Іванівною Фіалковською, донькою священника. Їхній сімейний союз Господь благословив п’ятьма дітьми. 3 / 16 червня 1890 року диякон Миколай Виноградов був висвячений в сан пресвітера. Ієрей Миколай почав своє служіння…
