Нарвська ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 14-й день

Нарвська ікона Богоматері прославилася 1558 року, коли війська Московського царства брали в облогу місто Нарву. Під час цієї облоги п’яні нарвські німці знайшли в одному будинку, де колись жили руські купці, ікону Богоматері з Предвічним Немовлям на руках. Господар цього будинку, а разом з ним і його нетверезі гості стали глумитися над святим образом. Цього словесного знущання й лайки їм здалося замало, і скоро вони перейшли до дії. Господар будинку зробив зухвалу пропозицію, яку прийняли всі п’яні та збожеволілі від злоби гості. «Ця потворна дошка, — говорив він, — поставлена була для руських купців; нам же вона не потрібна, тому киньмо її у вогонь».

Одразу ікону зняли зі стіни і зі злістю кинули у вогонь під котли, у яких варилося пиво. Але полум’я замість того, щоб спалити образ Богоматері, кинулося догори і запалило дах будинку. Це було в неділю. Повітря було чистим і тихим, однак щойно з’явилося полум’я на даху будинку, раптово здійнялася сильна буря. Вітер роздмухував полум’я, швидко перекидав його з одного будинку на інший, і невдовзі майже все місто було охоплено жахливим вогняним потоком.

Бачачи це згарище, німці розгубилися. Користуючись їхнім сум’яттям, московські війська зробили приступ до міста і взяли його. Поблизу Нарви перебувало німецьке військо, але воно через якесь дивне засліплення не хотіло надати допомоги своїм обложеним одноплемінникам.

Коли пожежа вщухла й місто очистили від німців, тоді в попелі були знайдені дві ікони: Божої Матері і Миколая Чудотворця. Обидва святі образи збереглися цілковито неушкодженими, анітрохи не постраждавши від вогню.

Після взяття міста цар Іоанн Васильович послав до Нарви Юр’ївського архімандрита і Софійського протоієрея, щоб вони побудували одну церкву в замку, а іншу в місті на честь чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

До 1940 року Нарвський образ перебував в Івангородській Успенській кріпосній церкві. Коли почалася Друга світова війна, церкву закрили, а ікону перенесли до храму Іверської чернечої громади поблизу Івангорода.

1944 року, під час наступу радянських військ, церковні цінності Нарви та Івангорода, зокрема Нарвську ікону Богородиці, відправили до Пюхтицького монастиря. Подальша їхня доля невідома.

Нині в нарвському Воскресенському соборі перебуває шанований список чудотворної ікони.