15 вересня 2025
понеділок · 2 вересня ст. ст.
Мч. Маманта (275), батька його Феодота і матері Руфіни (III). Прп. Іоанна посника, патр. Царгородського (595). Мчч. 3628-ми в Нікомідії (III–IV). Знайдення мощей прп. Феодосія Тотемського (1796). Сщмчч. Варсонофія (Лебедєва), єп. Кирилівського, і з ним Іоанна Іванова пресвітера, прмц. Серафими (Сулимової) ігумені і мчч. Анатолія Барашкова, Миколая Бурлакова, Михаїла Трубникова і Филипа Маришева (1918); сщмчч. Дамаскіна (Цедрика), єп. Глухівського, і з ним Євфимія Горячева, Іоанна Мельниченка, Іоанна Смоличева, Володимира Моринського, Віктора Басова, Феодота Шатохіна, Петра Новосельського, Стефана Ярошевича пресвітерів (1937); сщмчч. Германа (Ряшенцева), єп. В’язниківського, Стефана Єрмоліна пресвітера і мч. Павла Єлькіна (1937). Калузької ікони Божої Матері (1771).
Читання Святого Письма
На літургії
Мученику
Тропарі та кондаки
Мученику Мамантуглас 4
Тропар, глас 4
Му́ченик Тво́й, Го́споди, Ма́мант/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша
Кондак, глас 3
Жезло́м, свя́те, от Бо́га тебе́ да́нным,/ лю́ди твоя́ упаси́ на па́житех живоно́сных,/ зве́ри же неви́димыя и неукроти́мыя/ сокруши́ под но́ги тя пою́щих,/ я́ко вси, и́же в беда́х,// предста́теля тя те́пла, Ма́манте, и́мут.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
Щойно кровоточива доторкнулася з вірою до Господа і вийшла до неї сила від Господа, «зразу припинилась у неї кровотеча». Кровотеча — образ пристрасних думок і задумів, котрі безперестанно виходять із серця, яке ще не очистилося від усілякого співчуття до гріха; це наша гріховна недуга. Її відчувають ті, хто покаявся і постарався тримати себе чистим не лише зовні, а й внутрішньо. Такі бачать, що із серця безперестанно виходять помислі злі, і страждають від того та шукають лікування собі. Але лікування це не можна знайти ні в собі, ні в інших. Воно від Господа, а саме коли душа доторкнеться до Господа і від Господа вийде сила в душу. Іншими словами, коли відбудеться відчутне спілкування з Господом, про яке свідчать особлива теплота і горіння внутрішнє. Коли, кажу, це стається, одразу душа відчуває, «що зцілилася від недуги». Благо велике; але як його досягнути? Кровоточива протиснулася до Господа й одержала зцілення; і нам належить протискатися до Господа, іти без лінощів тіснотою подвигів внутрішніх і зовнішніх. Тому, хто так іде, все тісно, все тісно і Господа не видно — а потім раптом тут і є Господь. І радість! Царство Боже не приходить помітно...
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter