23 листопада 2024

субота · 10 листопада ст. ст.

Сьогодні
Сщмчч. Прокопія (Титова), архієп. Херсонського, та Іоанна Скадовського пресвітера (1937)СосипатраСщмч. Милія, єп. Персидського, та двох учнів його (341)Мч. Константина, кн. Грузинського (842)мч. Олександра Медема (1931)Петра Павлушкова пресвітерів (1937)сщмчч. Августина (Бєляєва), архієп. Калузькогопрмчч. Іоанникія (Дмитрієва)сщмч. Бориса Семенова дияконаАпп. від 70-ти Ераста, Олімпа, РодіонаМч. Ореста лікаря (304)

Cедмиця 22-га після П’ятидесятниці · Глас 4 · Посту немає

Апп. від 70-ти Ераста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Куарта (Кварта) і Тертія (I). Колесування вмч. Георгія (303) (Груз.). Мч. Ореста лікаря (304). Сщмч. Милія, єп. Персидського, та двох учнів його (341). Прп. Феостирикта, що в Символах. Мч. Константина, кн. Грузинського (842). Прмч. Нифонта (Виблова) і мч. Олександра Медема (1931). Сщмчч. Прокопія (Титова), архієп. Херсонського, та Іоанна Скадовського пресвітера (1937). Сщмчч. Діонісія Щеголева і Петра Павлушкова пресвітерів (1937); сщмчч. Августина (Бєляєва), архієп. Калузького, і з ним Іоанна Сперанського пресвітера, прмчч. Іоанникія (Дмитрієва) і Серафима (Гущина), мчч. Олексія Горбачова, Аполлона Бабичева, Михаїла Ареф’єва (1937); сщмч. Бориса Семенова диякона, мч. Миколая Смирнова, мц. Анни Остроглазової (1930-ті); мцц. Ольги Маcленникової (1941) і Феоктисти Ченцової (1942).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Кор. 5:1-10 (зач. 178)
ЄвангелієЛк. 9:37-43 (зач. 46)

Тропарі та кондаки

Апостоламглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столи святи́и,/ моли́те Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Яви́ся днесь апо́стол честно́е торжество́,/ подаю́щее я́ве всем прегреше́ний оставле́ние,// соверша́ющим их па́мять.

Інший кондак, глас 2

Боже́ственным све́том ум озари́вше,/ вити́йская плете́ния му́дре разори́сте,/ и язы́ки вся улови́вше, апо́столи сла́внии,/ Влады́це приведо́сте,// Тро́ицу Боже́ственную сла́вити науча́юще.

Апостоламглас 3

Тропар, глас 3

Апо́столи святи́и,/ моли́те Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Кондак, глас 4

Яви́ся днесь апо́стол честно́е торжество́,/ подаю́щее я́ве всем прегреше́ний оставле́ние,// соверша́ющим их па́мять.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 9:37-43)
Після відходу з гори Преображення, Господь зцілює біснуватого юнака. Зціленню передував докір у невір'ї, як причині, через яку бідолашний не був зцілений учнями. Чиє б не було це невір'я - чи то батька, який привів сина, чи то присутніх, чи то народу, чи то, можливо, й апостолів, - видно тільки, що невір'я зачиняє двері милостивого заступництва Божого і допомоги, а віра відчиняє їх. Господь і сказав батькові: скільки можеш вірувати, на стільки й отримаєш. Віра не справа однієї думки і розуму, коли відноситься до особи, а обіймає все єство людини. Вона укладає взаємні зобов'язання того, хто вірує, і Того, Кому він вірує, хоч би вони не були виражені буквально. Хто вірує, той на того в усьому покладається і відмови собі від нього ні в чому не очікує; тому звертається до нього з нероздільною думкою, як до батька, іде до нього, як у свою скарбницю, в упевненості, що не повернеться без дару. Така налаштованість схиляє без слів і того, до кого вона спрямована. Так буває між людьми. Але в істинному вигляді є сила налаштованостей, коли вони звернені до Господа, всемогутнього, всезнаючого, що бажає подати нам усяке благо, і істинно віруючий ніколи не буває розчарованим у своїх очікуваннях. Якщо ми чогось не маємо і, просячи того, не отримуємо, то це тому, що немає у нас належної віри. Насамперед треба знайти й оселити в серці повну віру в Господа, знайти й вимолити її в Нього, бо й вона не від нас, а Божий дар (Еф.2:8). Батько юнака на вимогу вірувати молився: "Вірую, Господи, допоможи моєму невір'ю" (Мк.9:24). Вірував слабо, вагаючись, і молився про зміцнення віри. А хто похвалиться досконалістю віри і кому, відповідно, не потрібно молитися: "допоможи, Господи, моєму невір'ю?". Коли б віра була в силі в нас, то і думки були б чисті, і почуття святі, і справи богоугодні. Тоді Господь слухав би нас, як батько дітей; і що не спало б нам на серце, - а спасти могло б при цьому тільки одне приємне Господу, - все те отримували б ми без відмови і відстрочки.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter