24 листопада 2024
неділя · 11 листопада ст. ст.
Вмч. Мини (304). Мч. Віктора і мц. Стефаниди (II). Мч. Вікентія (304). Прп. Феодора Студита, спов. (826). Мч. Стефана Дечанського (близько 1336) (Серб.). Блж. Максима, Христа заради юродивого, Московського чудотворця (1434). Прп. Мартирія Зеленецького (1603). Сщмч. Євгенія Васильєва пресвітера (1937).
Читання Святого Письма
На утрені
На літургії
Тропарі та кондаки
Неділіглас 5
Тропар, глас 5
Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на кре́ст,/ и сме́рть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.
Кондак, глас 5
Ко а́ду, Спа́се мо́й, соше́л еси́,/ и врата́ сокруши́вый я́ко Всеси́лен,/ уме́рших я́ко Созда́тель совоскреси́л еси́,/ и сме́рти жа́ло сокруши́л еси́,/ и Ада́м от кля́твы изба́влен бы́сть,/ Человеколю́бче, те́мже вси́ зове́м:// спаси́ на́с, Го́споди.
Великомученику Миніглас 4
Тропар, глас 4
Я́ко Безпло́тным собесе́дника/ и страстоте́рпцем единовсе́льника,/ соше́дшеся ве́рою, Ми́но, восхваля́ем тя,/ ми́ра ми́рови испроси́// и душа́м на́шим ве́лия ми́лости.
Кондак, глас 4
Во́инства исхити́ привре́меннаго/ и нетле́ннаго показа́ тя Небе́снаго о́бщника,/ страстоте́рпче Ми́но, Христо́с, Бог наш,// И́же му́чеников нетле́нный вене́ц.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
Ще 3 думки
Свята Церква кожного дня вшановує пам'ять святих. Але оскільки були угодники Божі, які невідомо подвизалися, не явлені Церкві, то, щоб не залишити і їх без вшанування, свята Церква встановила день, у який прославляє всіх, хто від віків догодив Богові, щоб не залишилося нікого, кого б вона не прославляла. Творити ж це негайно після Зішестя Святого Духа узаконила вона тому, що всі святі стали і стають святими благодаттю Святого Духа.
Благодать Святого Духа приносить покаяння і відпущення гріхів, вона ж вводить у боротьбу з пристрастями і похотями і вінчає цей подвиг чистотою і безпристрасністю. І таким чином з'являється нове створіння, придатне для нового неба і нової землі.
Будьмо ревними ж і ми йти слідом святих Божих. Як це робити — вчить нинішнє Євангеліє: воно вимагає небоязливого сповідування віри в Господа, переважної любові до Нього, підняття хреста самозречення і сердечного від усього відсторонення. Покладімо ж початок за цією вказівкою.
(Лк. 10:25-37)
Тому, хто запитував про те, як спастися, Господь зі Свого боку дав запитання: "в законі що написано? як читаєш?" (Лк.10:26). Цим Він показав, що за вирішенням усіх непорозумінь треба звертатися до слова Божого. А щоб і самих непорозумінь не було, найкраще завжди читати Божественне Письмо з увагою, міркуванням, співчутливо, з додатком до свого життя і виконанням того, що стосується думок, — в думках, що стосується почуттів, — у почуттях і настроях, що стосується справ, — у справах. Той, хто прислухається до слова Божого, збирає світлі поняття про все, що в ньому, і що біля нього, і що вище за нього: з'ясовує свої обов'язкові стосунки в усіх випадках життя та святі правила, як дорогоцінні намистини, нанизує на нитку совісті, яка потім точно та виразно вказує, як коли вчинити на догоду Господу, приборкує пристрасті, на які читання слова Божого діє завжди заспокійливо. Яка б не хвилювала тебе пристрасть, почни читати слово Боже, і пристрасть буде ставати дедалі тихішою й тихішою, а врешті й зовсім вгамується. Той, хто багатий віданням слова Божого, має над собою стовп хмарний, що керував ізраїльтянами в пустелі (Вих.13:21-22).
(Еф. 6:10-17)
Апостол одягає християн у всеозброєння Боже. Доречно підійшло це слідом за попереднім уроком. Бо якщо хто, послухавши покликання Божого, сприйняв початок нового життя, за допомогою благодаті Божої, доклавши до того зі свого боку "все старання" (2 Пет. 1:5), то на нього після цього чекає не спочивання на лаврах, а боротьба. Він залишив світ — світ за це почне гнати його; він врятувався від влади диявола — диявол гнатиме слідом за ним і ставитиме йому пастки, щоб збити його з доброго шляху і знову повернути у свою сферу; він зрікся себе, відкинув самість з усією ордою пристрастей, але цей гріх, який живе в нас, не відразу розлучається зі своїм привільним життям у самодогоджанні і щохвилини буде зазіхати під різними приводами знову оселитися всередині тих самих порядків життя, які так багато живили й годували його колись. Три вороги — кожен з незліченним військом — але головнокомандувач — диявол, а найближчі помічники його — біси. Вони всім орудують у гріховному житті, противнику життя духовного. Тому Апостол проти них і озброює християнина, так ніби інших не було зовсім. Каже: "наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти властей, проти мироправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних" (Еф. 6:12). Бо якби не було їх, і битви, можливо, не було б. Так само якщо вони відбиті і переможені, то відбиття і поразка інших нічого вже не варті. Отже, дивись усякий, куди слід спрямовувати стріли або, принаймні, з якого особливо боку слід себе захищати. І захищай! Апостол прописав кілька знарядь, але всі вони сильні лише Господом. Тому досвідчені борці духовні й передали нам: іменем Господа Іісуса бий ворогів.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter





