Мученик Вікентій Августопольський (Сарагоський), Валенсійський, диякон

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 11-й день

Святий мученик Вікентій з дитинства був учнем мудрого пастиря, єпископа міста Августополя (нині Сарагоса, що в Іспанії), блаженного Валерія. Коли настав час повноліття, єпископ Валерій висвятив доброчесного, освіченого і красномовного Вікентія на диякона. Оскільки сам єпископ був недорікуватим, то він благословив проповідувати Слово Боже і в храмі, і в народі своєму диякону, прекрасному оратору.

За наказом Діоклетіана (284–305) до Іспанії, до міста Валенсії, прибув правитель Даціан з повноваженнями розшукувати і страчувати християн. Правителеві донесли про мудрого єпископа і його диякона-проповідника. Скутих старця і його учня воїни-вершники потягли за собою із Августополя до Валенсії. Побитих і змучених, їх кинули в темницю. Там їм не давали ні їжі, ні води.

Першим допиту піддали єпископа. Старець говорив тихо, недорікувато і, як здавалося, невпевнено. Тоді вперед вийшов святий Вікентій. Найпрекраснішу проповідь у своєму житті виголосив святий перед суддями і народом, що зібрався, сповідуючи і прославляючи Бога, у Трійці славимого, — Отця, і Сина, і Святого Духа.

Відправивши єпископа назад до в’язниці, гонитель наказав мучити святого диякона. Багато тортур пройшов мученик. Його, розіп’ятого на хресті, били і палили розпеченими прутами. Коли він зірвався з хреста, то сам з радістю зійшов на нього, просячи катів знову прибити себе, щоб випробувати хресні муки Спасителя.

Після тортур мученика кинули в темницю. Сторожа вночі з подивом чула, як він співав псалми, бачила в темниці неземне променисте світло. На ранок святого мученика спалили. Це сталося 304 року.