...

Священномученик Августин (Бєляєв), архієпископ Калузький

Місяця листопада на 10-й день

Священномученик Августин, у миру Олександр Олександрович Бєляєв, народився 1886 року в місті Камишин Саратовської губернії в багатодітній сім’ї священника. Олександр з дитинства був благочестивим і виявляв любов до храму, до церковних служб. Він закінчив Кінешемське духовне училище, Костромську духовну семінарію, а згодом Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я. Після її закінчення він викладав у пензенських чоловічих і жіночих навчальних закладах. 1913 року Олександр одружився, мав у шлюбі двох доньок.

Після революції Олександр Олександрович був захисником Православ’я проти розкольників. Наприкінці 1919 року він був заарештований за “участь у контрреволюційній діяльності Пензенського братства православних християн”, але через пів року звільнений за амністією. 1920 року Олександр Олександрович овдовів, залишився з малолітніми дітьми. Виховувати їх допомагала няня — неграмотна, але глибоко віруюча жінка.

28 серпня 1920 року Олександр Олександрович був висвячений у сан священника, служив у храмі на честь Різдва Христового міста Пензи. 1922 року вініз дітьми переїхав у місто Кінешму. Там він був возведений в сан протоієрея. Подвижницьке служіння зробило отця Олександра відомим серед православних не лише Кінешми, а й всієї єпархії.

Восени 1923 року протоієрей Олександр Бєляєв був пострижений в мантію з ім’ям Августин і висвячений на єпископа Іваново-Вознесенського, вікарія Володимирської єпархії.

В Іванові владика часто служив і після читання Євангелія завжди виголошував натхненну проповідь. Перед богослужіннями і після них його зустрічали й проводжали натовпи вірян. Багато обновленців під його впливом стали повертатися в православ’я.

Навесні 1926 року владику заарештували і вислали на три роки до Середньої Азії. 1931 року його знову заарештували за “протидію радвладі і Декларації митрополита Сергія (Страгородського)” і засудили на три роки концтабору в Ленінградській області.

Преосвященний Августин благодушно ніс хрест постійних поневірянь у в’язницях і засланнях. На співчуття оточення він спокійно відповідав: “Що ж тут дивного? Це наш шлях. Господь про це попереджав, а інакше ніколи не будеш з Христом”.

Після звільнення з 1934 року він став єпископом Калузьким і Боровським. 1936 року вдадика Августин був возведений у сан архієпископа.

20 вересня 1937 року владику Августина заарештували за звинуваченням у “контрреволюційній діяльності і керівництві нелегальною церковно-монархічною організацією”. Через два місяці виснажливих допитів його засудили на розстрілу. 23 листопада 1937 року архієпископ Августин був розстріляний разом з групою духовенства і мирян у місті Калузі. Він був похований у спільній безвісній могилі.

У 2000 році священномученик Августин (Бєляєв) був прославлений в лику святих.