19 листопада 2022

субота · 6 листопада ст. ст.

Сьогодні

Cедмиця 23-тя після П’ятидесятниці · Глас 5 · Посту немає

Свт. Павла, патр. Константинопольського, спов. (350). Мцц. Текуси, Олександри, Полактії, Клавдії, Євфросинії, Афанасії та Матрони (III). Прп. Луки Тавроменійського (близько 800–820). Прп. Варлаама Хутинського (1192). Прп. Луки, економа Печерського, в Ближніх печерах (XIII). Свт. Германа, архієп. Казанського (1567). Прп. Варлаама Керетського (ХVI). Сщмчч. Василія Вахніна, Іосифа Чехранова та Феодора Романовського ієреїв. Сщмчч. Никити (Делекторського), єп. Орєхово-Зуєвського, Анатолія Бержицького, Арсенія Троїцького, Миколая Дворицького, Миколая Протасова, Константина Любомудрова пресвітерів, прмчч. Варлаама (Нікольського), Гавриїла (Владимирова), Гавриїла (Гура), прмцц. Ніни (Шувалової) і Серафими (Горшкової) (1937); сщмч. Василія Крилова пресвітера (1938).

Читання Святого Письма

На літургії

Рядове

Апостол2Кор. 8:1-5 (зач. 185)
ЄвангелієЛк. 9:1-6 (зач. 40)

Святителю

АпостолЄвр. 8:3-6 (зач. 318 від полу)
ЄвангелієЛк. 12:8-12 (зач. 64)

Тропарі та кондаки

Святителю Павлу Константинопольськомуглас 3

Тропар, глас 3

Боже́ственныя ве́ры испове́данием/ друга́го Па́вла тя Це́рковь, ревни́теля во свяще́нницех, показа́,/ свозопие́т ти и А́вель ко Го́споду,/ и Заха́риина кровь пра́ведная./ О́тче преподо́бне, Христа́ Бо́га моли́// дарова́тися нам ве́лией ми́лости.

Кондак, глас 2

Облиста́вый на земли́, я́ко звезда́ Небосве́тлая,/ Кафоли́ческую просвеща́еши Це́рковь ны́не,/ о не́йже и страда́льчествовал еси́,/ ду́шу твою́, Па́вле, предложи́в,/ и, я́коже Заха́риина и А́велева,// я́сно вопие́т твоя́ кровь ко Го́споду.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 9:1-6)
«І послав їх (святих апостолів) проповідувати Царство Боже» (Лк. 9:2). Цього разу тільки по Палестині, а потім і по всьому світу. Проповідь, розпочата тоді, не припиняється досі. Щодня чуємо ми передане святими апостолами від імені Господа у Святому Євангелії та посланнях апостольських. Час не робить різниці: ми чуємо святих апостолів і Самого Господа так, наче б вони були перед нами, і сила, що діяла в них, діє досі в Церкві Божій. Ні в чому і нікого з віруючих не позбавляє Господь: що мали перші, те мають і останні. Віра завжди так містила це і містить. Але прийшла зарозумілість* і розділила між теперішнім і первинним. Зарозумілості здалася тут прірва велика, голова запаморочилася, очі затьмарилися, і Господь зі святими апостолами занурилися в неї в темряву, яка здається їй непроникною. І по заслузі їй: нехай пожинає плоди свого сіяння; в ній один тільки крах духу. Що вона точно загрузла в темряві й не бачить світла, зізнання в цьому не можна не визнавати щирим — але хто винен? Зарозумілість сама себе отуманила і продовжує туманити. Досі нічого ще не сказала вона такого, через що можна було б слова Письма новозавітного не вважати істинним словом святих апостолів і Самого Господа. Тільки безустанно волає: «Я не бачу, я не бачу». — Віримо, віримо, що не бачиш! Але перестань випускати з себе туман — атмосфера біля тебе провітриться, світло Боже тоді, можливо, покажеться і побачиш що-небудь. — «Але ж це те саме, що перестати мені бути мною». — Яка біда! Ну, перестань; іншим спокійніше буде. — «Ні, не можна. Мені визначено бути до кінця віку, "щоб виявилися вмілі"».
*Святитель Феофан часто використовує слово «суемудрие», передане тут як «зарозумілість», коли має на увазі людей, які більше довіряють своїй розумності, ніж Божому Слову.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter