...

Преподобномученик Гавриїл (Владимиров), ієромонах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 6-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Преподобномученик Гавриїл, у миру Григорій Петрович Владимиров, народився 14 січня 1873 року в селянській сім’ї. Закінчивши сільську школу, він вирушив на Афон. Там він подвизався в монастирі до 1914 року і був пострижений у чернецтво з ім’ям Гавриїл.

Після висвячення на ієромонаха отець Гавриїл служив полковим священником 438 Охтинського полку, який розташовувався наприкінці Першої світової війни в Новгороді.

1920 року ієромонах Гавриїл був заарештований за звинуваченням у незаконній видачі пропуску для проїзду до Петрограда, але судом був виправданий. З того ж року він працював лектором у губернському відділі народного господарства, читав лекції з сільського господарства.

1923 року духовних осіб стали з таких робіт звільняти. Пропозицію зняти з себе сан ієромонах Гавриїл категорично відкинув. Він був прийнятий до Сковородського чоловічого монастиря в ім’я Архангела Михаїла, який знаходився за чотири версти від Новгорода. Отець Гавриїл також служив на різних парафіях.

1924 року він був заарештований за нелегальний вхід на прикордонну смугу і висланий на проживання до Новгорода.  З 1928 року отець Гавриїл таємно служив на кладовищах, у будинках та квартирах вірян.

1929 року в Псковській області він обходив села, пропонуючи підписати заяву владі на відкриття молитовного будинку. Одночасно преподобномученик служив молебні і звершував треби. 6 грудня 1929 року його було заарештовано в Новгороді у справі «Ленінградської філії Істинно-Православної Церкви» і звинувачено у «зривах усіх культурних починань, розвалі колгоспів, масовому виході із кооперації, забороні батьками дітям відвідувати школу». 8 грудня отця Гавриїла перевели до в’язниці в Ленінграді.

3 серпня 1930 року колегія ОДПУ засудила ієромонаха Гавриїла на десять років ув’язнення в Соловецьких і Карело-Мурманських таборах (строк було скорочено на чотири роки через інвалідність). 24 вересня його доставили етапом до Кемського табірного відділення Соловецького виправно-трудового табору. З 24 вересня 1930 року до осені 1932 року він був ув’язнений у Соловецькому таборі, потім був засланий до Казахстану.

9 вересня 1937 року преподобномученик був заарештований разом з групою духовенства та мирян і ув’язнений у місті Чимкенті. Його звинуватили в участі в «контрреволюційній організації церковників, очолюваній митрополитами Кирилом (Смирновим), Іосифом (Петровим) і єпископом Євгенієм (Кобрановим)». Винним себе він не визнав.

19 листопада 1937 року за постановою Особливої ​​трійки УНКВС у Південно-Казахстанській області отець Гавриїл був розстріляний. Його поховали у безвісній спільній могилі на околицях Чимкента.

У 2000 році преподобномученик Гавриїл (Владимиров) був прославлений в лику святих.