Місяця серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів Святитель Спиридон, патріарх Сербський (1382–1388 рр.), багато піклувався про чернечі обителі у важкі роки громадянського і церковного негаразду. Його висвятив святитель Єфрем II, патріарх Сербський (1376–1382 рр.; † 1388), який віддалився до відокремленої Архангельської обителі церкви Душана. Церковні піснеспіви називають святителя Спиридона “цевницею духовною”; вочевидь, він писав священні пісні для Сербської Церкви. Помер святитель майже в один час з блаженним князем Лазарем (1389 р.; пам’ять 15 червня), який загинув у битві з турками на Косовому полі. Після смерті святителя Спиридона управління Сербською Церквою було знову покладено на святителя Єфрема II.

Місяця вересня на 3-й день / серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів Святитель Іоанникій ІІ, патріарх Сербський, був родом із міста Призрен. Відомо, що спочатку він був секретарем при королі Карлі Сербському, а потім, з 1339 року, керував Церквою в сані архієпископа. 1346 року Собор усіх сербських архіпастирів, на якому був присутній і патріарх Болгарський, за бажанням короля Душана обрав архієпископа Іоаникія патріархом Сербської Православної Церкви. Патріарх Іоаникій преставився 3 вересня 1349 року і був похований у Печській обителі.

Місяця серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів Про життя святителя Якова відомостей майже не збереглося. У доповненому варіанті “Житій королів і архієпископів сербських” архієпископа Печського Даниїла II повідомляється, що святитель Яків успадкував престол Сербської Церкви в січні четвертого року правління короля Мілутіна (1282–1321 рр.), тобто 1286 року, і був архієпископом упродовж шести років, до своєї кончини. Імовірно, 1290 року він переніс кафедру Сербської архієпископії із монастиря Жича до монастиря Печ, а 1292 року переніс туди ж мощі святителя Євстафія I. Особливо він дбав про монастир Студениця, забезпечивши обитель богослужбовими книгами і сосудами. Святитель Яків вирізнявся завзяттям у вірі та в набутті чеснот. Помер він 3 лютого 1292 року.…

Місяця серпня на 30-й день Преподобний Фантин чудотворець народився в Калабрії від батьків Георгія і Врієни. У вісім років він був відданий в монастир і з дитинства звик до подвигів. З юності він поневірявся пустелями, залишаючись часто без їжі по двадцять днів і не маючи одягу. У таких подвигах преподобний прожив шістдесят років. Під кінець життя, уникаючи переслідування сарацинів, він пішов зі своїми учнями Віталієм і Никифором до Пелопоннесу. Проповідуючи шляхи спасіння, преподобний відвідав Коринф, Афіни, Ларису і Солунь, де вклонився мощам святого великомученика Димитрія (пам’ять 26 жовтня). Святий Фантин помер мирно в глибокій старості наприкінці IХ або на початку Х століття.

Місяця серпня на 30-й день Преподобний Христофор Римлянин жив у VI столітті. Він постригся в чернецтво в монастирі преподобного Феодосія (пам’ять 11 січня) в Палестині, поблизу Єрусалима. Розповіді авви Феодула про преподобного Христофора передають у книзі «Лимонар» Іоанн і Софроній. Одного разу преподобний Христофор пішов до Єрусалима, щоб вклонитися святому гробу Господньому і Животворящому Хресту. Біля воріт храму він побачив ченця, який не рухався з місця. Два ворони літали перед обличчям його. Преподобний Христофор зрозумів, що це біси, які не дозволяють йому увійти до церкви. Він запитав брата: «Чому ти стоїш посеред воріт і не входиш?» — «Прости, отче, — відповів брат, — у мені борються два помисли; один каже:…

Місяця серпня на 30-й день Святителі Олександр, Іоанн і Павло Новий, патріархи Константинопольські, жили в різний час, але всім їм довелося зіткнутися з діями єретиків, які спотворювали вчення Церкви. Святий Олександр (325–340 рр.) був хор’єпископом, тобто вікарієм, за першого патріарха Константинопольського, святителя Митрофана (315–325 рр.). Через старість патріарха Митрофана він заміщав його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї проти аріан (325 р.). Перед смертю святитель Митрофан заповів обрати на Константинопольський престол свого вікарія. У той час патріарху Олександру доводилося боротися з аріанами і з язичниками. Одного разу в суперечці з язичницьким філософом святитель сказав йому: «Іменем Господа нашого Іісуса Христа наказую тобі замовкнути!» — і язичник раптово став німим. Коли…

Місяця серпня на 29-й день Про мученицьку кончину Предтечі Господнього в 32 році після Різдва Христового оповідають Євангелія від Матфея (Мф. 14:1-12) і Марка (Мк. 6:14-29). Однак Святе Передання Апостольської Церкви зберегло деякі подробиці цих подій, які відбувалися незадовго до Розп’яття і Воскресіння Христового. Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини і в кожній зробили правителем свого ставленика. Ірод Антипа отримав від імператора Августа в управління Галілею. У нього була законна дружина, дочка аравійського царя Арефи. Ірод залишив її і співмешкав з Іродіадою, дружиною свого брата. Пророк Іоанн неодноразово викривав його, але цар не наважився заподіяти йому зла, бо шанував Іоанна Хрестителя як пророка і боявся…

Місяця серпня на 28-й день Священномученик Василій Петрович Сокольський народився 30 січня 1878 року в селі Біле Озеро Сенгілеєвського повіту Симбірської губернії в сім’ї священика. Після закінчення 1902 року Казанської Духовної академії зі ступенем кандидата богослов’я одружився і був висвячений на ієрея. У 1905 році удостоєний ступеня магістра богослов’я за твір “Євангельський ідеал християнського пастиря” (Казань, 1905 рік). Викладав Святе Письмо в Астраханській, пізніше Чернігівській Духовних семінаріях. Згодом служив у церкві Благовіщення на Василівському острові (Петроград), парафія якої зберегла вірність канонічній Церкві в період захоплення Петроградського єпархіального управління обновленцями. (За титулом Петергофського єпископа Миколая (Ярушевича), який у серпні 1922 року очолив боротьбу з обновленчеством у Петроградській єпархії, православні парафії єпархії,…

Місяця серпня на 28-й день Архімандрит Сергій (в миру Іоанн Зайцев), народився 1863 року в м. Гатчина, у сім’ї чиновника. Закінчивши курс наук у Гатчинському Імператорському Миколаївському Інституті та спонукуваний прагненням до відокремленого життя й чернечого подвигу, Іоанн визначається у вересні 1891 року послушником Нілової пустелі Тверської єпархії з послухом бути помічником учителя Нілової церковно-парафіяльної школи. Цей послух Іоанн виконує до вересня 1893 року, коли 25 числа приймає чернечий постриг з ім’ям Сергій. У сан ієродиякона Сергія висвятили в червні 1894 року, а ще за два роки – 24 травня 1896 р. – у сан ієромонаха. Єпископ Димитрій (Самбікін), видатний церковний діяч, історик і духовний письменник, який прибув 1896 року…