19 листопада 2029
понеділок · 6 листопада ст. ст.
Свт. Павла, патр. Константинопольського, спов. (350). Мцц. Текуси, Олександри, Полактії, Клавдії, Євфросинії, Афанасії та Матрони (III). Прп. Луки Тавроменійського (близько 800–820). Прп. Варлаама Хутинського (1192). Прп. Луки, економа Печерського, в Ближніх печерах (XIII). Свт. Германа, архієп. Казанського (1567). Прп. Варлаама Керетського (ХVI). Сщмчч. Василія Вахніна, Іосифа Чехранова та Феодора Романовського ієреїв. Сщмчч. Никити (Делекторського), єп. Орєхово-Зуєвського, Анатолія Бержицького, Арсенія Троїцького, Миколая Дворицького, Миколая Протасова, Константина Любомудрова пресвітерів, прмчч. Варлаама (Нікольського), Гавриїла (Владимирова), Гавриїла (Гура), прмцц. Ніни (Шувалової) і Серафими (Горшкової) (1937); сщмч. Василія Крилова пресвітера (1938).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Святителю Павлу Константинопольськомуглас 3
Тропар, глас 3
Боже́ственныя ве́ры испове́данием/ друга́го Па́вла тя Це́рковь, ревни́теля во свяще́нницех, показа́,/ свозопие́т ти и А́вель ко Го́споду,/ и Заха́риина кровь пра́ведная./ О́тче преподо́бне, Христа́ Бо́га моли́// дарова́тися нам ве́лией ми́лости.
Кондак, глас 2
Облиста́вый на земли́, я́ко звезда́ Небосве́тлая,/ Кафоли́ческую просвеща́еши Це́рковь ны́не,/ о не́йже и страда́льчествовал еси́,/ ду́шу твою́, Па́вле, предложи́в,/ и, я́коже Заха́риина и А́велева,// я́сно вопие́т твоя́ кровь ко Го́споду.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 12:13-15,22-31)
«Хто поставив Мене судити чи ділити вас?» (Лк. 12:14) — сказав Господь тому, хто просив про розподіл із братом своїм. Потім додав: «не турбуйтеся, що... їсти і пити і у що одягнутися» (Лк. 12:22,29). Раніше ж навчав: «залиште мертвим ховати своїх мерців» (Лк. 9:60); іншим разом переконував, що «краще не одружуватися» (Мф. 19:10-12). Отже, увага і серце християн, що відхиляються від усього житейського, і свобода від розмов і пут житейських становлять одну з рис духу християнства.
Те, що Господь благословляє шлюб і стверджує його нерозривність, що відновлює силу заповіді, яка визначає стосунки батьків і дітей, і залишає своє значення за державною владою і громадськими порядками, не викреслює цієї риси і не дає християнам права ухилятися від збереження її та закріплення в серці. Порівняй те й інше — і побачиш, що на тобі лежить обов'язок, за всього житейського ладу, тримати серце своє безжитейським.
Як же це? Виріши сам своїм життям; у цьому вся практична мудрість. Господь скеровує до вирішення цього таким правилом: «шукайте насамперед Царства Божого» (Мф. 6:33, Лк. 12:31). Зверни всю турботу на те, щоб запанував Бог у тобі, — і все житейське втратить для тебе в'яжучу і обтяжливу чарівність. Тоді будеш вести справи свої зовні, а внутрішнім твоїм, твоїм серцем, буде володіти щось інше. Але якщо, внаслідок цього, народиться рішучість припинити і це зовнішнє відношення до житейського — не будеш у збитку: станеш ближче до мети, яку дасть тобі віра Христова.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

_thumb.jpg)
_thumb.jpg)

_thumb.jpg)
_thumb.jpg)



_thumb.jpg)