27 серпня 2029

понеділок · 14 серпня ст. ст.

Сьогодні
Феодосія Печерського
Феодосія Печерського
Прор. від 12-ти Михея (VIII ст. до Р. Х.)
Прор. від 12-ти Михея (VIII ст. до Р. Х.)
Сщмч. Василія (Богоявленського), архієп. Чернігівського
Сщмч. Василія (Богоявленського), архієп. Чернігівського
Преподобний Аркадій Новоторзький, В'яземський
Преподобний Аркадій Новоторзький, В'яземський
мч. Олексія Звєрєва
мч. Олексія Звєрєва
Миколая Толгського пресвітерів
Миколая Толгського пресвітерів
прп. Олександра Уродова спов
прп. Олександра Уродова спов
«Бесідна»
«Бесідна»
Нарвської ікон Божої Матері
Нарвської ікон Божої Матері

Cедмиця 14-та після П’ятидесятниці · Глас 4 · Успенський піст

Передсвято Успіння Пресвятої Богородиці. Прор. від 12-ти Михея (VIII ст. до Р. Х.). Сщмч. Маркела, єп. Апамейського (близько 389). Перенесення мощей прп. Феодосія Печерського (1091). Прп. Аркадія Новоторзького (ХI). Сщмч. Василія (Богоявленського), архієп. Чернігівського, та з ним прмч. Матфея (Померанцева) і мч. Олексія Звєрєва (1918). Сщмч. Володимира Цедринського пресвітера (1920); сщмчч. Володимира Cмирнова і Миколая Толгського пресвітерів, прмч. Єлевферія (Печеннікова), прмцц. Єви (Павлової) ігумені, Євдокії (Перевозникової) і мч. Феодора Захарова (1937); прп. Олександра Уродова спов. (1961). Йменованої «Бесідна» (1383) та Нарвської (1558) ікон Божої Матері.

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол2Кор. 12:10-19 (зач. 195)
ЄвангелієМк. 4:10-23 (зач. 16)

Преподобному

АпостолЄвр. 13:7-16 (зач. 334)
ЄвангелієЛк. 6:17-23 (зач. 24)

Тропарі та кондаки

Передсвята Успінняглас 4

Тропар, глас 4

Лю́дие, предыгра́йте,/ рука́ми пле́щуще ве́рно,/ и любо́вию собери́теся,/ днесь ра́дующеся/ и све́тло восклица́юще вси весе́лием:/ Бо́жия бо Ма́ти и́мать от земны́х к Вы́шним прейти́ сла́вно,// Ю́же пе́сньми при́сно я́ко Богоро́дицу сла́вим.

Кондак, глас 4

В сла́вней па́мяти Твое́й/ вселе́нная, невеще́ственным Ду́хом испещре́на,/ у́мно с весе́лием зове́т Тебе́:/ ра́дуйся, Де́во,// христиа́н похвало́.

Преподобному Феодосіюглас 8

Тропар, глас 8

Правосла́вия наста́вниче,/ благоче́стия учи́телю и чистоты́,/ вселе́нныя свети́льниче,/ архиере́ев богодухнове́нное удобре́ние,/ Феодо́сие прему́дре,/ уче́ньми твои́ми вся просвети́л еси́, цевни́це духо́вная,/ моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 3

Насле́дник отце́в был еси́, преподо́бне,/ тех после́дуя жити́ю и уче́нию,/ обы́чаю и воздержа́нию,/ моли́тве же и предстоя́нию./ С ни́миже, име́я дерзнове́ние ко Го́споду,/ проще́ние согреше́ний и спасе́ние испроси́ вопи́ющим ти:/ ра́дуйся, о́тче Феодо́сие.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мк. 4:10-23)
Вдихнув Бог дух життя — і стала людина за образом Божим. Те саме і у відродженні: дуновінням Духа Божого, Який невідомо звідки і як приходить, закладаються початки нового життя і відновлюється образ. Це — точка відліку; звідси починається праця піднесення образу до досконалої подоби. Відроджений за образом Того, Хто створив, Господнім Духом преображається від слави до слави, але не без нас; наша праця і старання, а творить і відроджує подих Духа Божого, Який невідомо звідки. Ось ідеал і спосіб здійснення в собі образу і подоби Божої! А скільки пишуть і тлумачать про виховання! Тим часом, у слові Божому все воно визначено кількома словами. Візьмися тільки здійснити приписане — і виховання саме собою піде успішно до мети. Це Божий шлях; але він не виключає шляхів людських — навпаки, дає їм напрямок і вінчає успіх. Коли ж залишається одне людське, тоді виховання зазвичай буває недостатнім, зі збитком, а нерідко і зовсім викривляє тих, кого виховують; потім далі й життя все йде криво. Де множаться криво виховані, там і все суспільство дедалі більше починає кривитися, і в житті, і в поглядах своїх. Кінець — загальне викривлення: хто гне в один бік, хто в інший.

Ще 1 думка

(Лк. 6:17-23)

Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп'янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter