9 вересня 2027
четвер · 27 серпня ст. ст.
Посту немає
Прп. Пимена Великого (близько 450). Свт. Осії спов., єп. Кордувійського (359). Свт. Ліверія спов., папи Римського (366). Прп. Пимена Палестинського (близько 602). Мц. Анфіси. Прп. Савви. Прпп. сщмч. Кукші та Пимена посника, Печерських, у Ближніх печерах (після 1114). Сщмч. Михаїла Воскресенського пресвітера і з ним 28-ми мучеників (1918); сщмч. Стефана Нємкова пресвітера і з ним 18-ти мучеників (1918); сщмч. Павла Фокіна пресвітера (1918); сщмчч. Іоанна Лебедєва, Іоанна Смирнова пресвітерів і прмч. Мефодія (Іванова) (1937); сщмч. Олександра Ціцерова пресвітера (1939); сщмч. Володимира Соколова пресвітера (1940); св. Димитрія Крючкова спов., пресвітера (1952).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Преподобному Пимену Великомуглас 8
Тропар, глас 8
Сле́з твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней,/ сия́я чудесы́, Пи́мене о́тче наш.// Моли́ Христа́ Бо́га, спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 4
Све́тлых по́двиг твои́х, преподо́бне о́тче,/ наста́ днесь свята́я па́мять твоя́,/ ду́ши благочести́вых веселя́щи,/ Пи́мене Богому́дре,// о́тче наш преподо́бне.
Преподобним Кукші та Пимену Печерськимглас 3
Тропар, глас 3
Му́ченическою кро́вию, свяще́нне Ку́кшо,/ в про́поведи Ева́нгелия со ученико́м ти блаже́нным, че́стне украси́выйся,/ и Пи́мене, в по́стничестве светоза́рне просия́вый,/ в еди́н день и час внидо́сте в свет незаходи́мый,/ иде́же моли́теся Го́сподеви,// да пода́ст нам ве́лию ми́лость.
Кондак, глас 4
Свети́ла разу́мная, соше́дшеся, хвала́ми воспое́м, лю́дие,/ просия́ли бо суть в ми́ре сем:/ Пи́мен мно́гими по́двиги,/ Ку́кша же со ученико́м, про́поведию Сло́ва,/ и си́и трие́, единоу́мно предстоя́ще Святе́й Тро́ице,/ я́ко со́лнце сия́ют и просвеща́ют// любо́вию па́мять их восхваля́ющих.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)
У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.
До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю — будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.
Ще 2 думки
(Мк. 1:29-35)
"А вранці, вставши вдосвіта, [Господь] вийшов і пішов у безлюдне місце, і там молився" (Мк. 1:35). Ось урок рано вставати і перші години дня присвячувати на молитву, на самоті. Душа, оновлена сном, буває свіжою, легкою і здатною до проникнення, як свіже ранкове повітря; тому сама собою проситься, щоб пустили її туди, де вся її відрада, перед лице Отця Небесного, в співтовариство ангелів і святих. У цей час зручніше їй це робити, ніж після, коли вже наляжуть на неї турботи дня. Усе Господь влаштовує. Треба від Нього прийняти благословення на справи, напоумлення потрібне і підкріплення необхідне. І поспішай раніше, поки ніщо не заважає наодинці піднестися до Господа розумом і серцем, і висловити Йому потреби свої, наміри свої, і випросити Його допомоги. Налаштувавшись молитвою і богомисленням з перших хвилин дня, цілий день потім проведеш у благоговійності та страху Божому з думками зібраними. Звідси — обачність, статечність і лад у справах і стосунках. Це нагорода за працю, на яку спонукаєш себе в ранковій самоті. Отже, це і для мирських людей міра розсудливості, а не що-небудь чуже їхнім цілям.
(Гал. 5:22-6:2)
"Ті, котрі Христові, плоть свою розп'яли з пристрастями й похотями" (Гал. 5:24). Нині перевернувся цей порядок: розпинають плоть, але не з пристрастями і похотями, а пристрастями і похотями. Скільки мучать нині тіло обжерливістю, пияцтвом, блудними справами, танцями та гуляннями! Найжорстокіший господар не мучить так свою ледачу тварину. Якби дати нашій плоті свободу і розум, то перший голос її був би проти хазяйки своєї — душі, що вона незаконно втрутилася в її справи, внесла в неї пристрасті, їй чужі, і, виконуючи їх у ній, мучить її. По суті, потреби тіла нашого прості й без пристрастей. Подивіться на тварин: не об'їдаються, зайвого не сплять, задовольнивши тілесні потреби своєчасно, потім цілий рік залишаються спокійними. Це лише душа, забувши свої найкращі прагнення, налаштувала собі з простих потреб тіла безліч протиприродних прагнень, які через безмірність свою стали протиприродними і тілу. Усіляко, однак, щоб відсікти від душі прищеплені нею до себе пристрасті плотські, необхідно розпинати плоть, тільки зовсім у протилежному розумінні, тобто не даючи їй вдосталь і необхідного, або задовольняючи її потреби незрівнянно меншою мірою, ніж скільки вимагає її природа.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter