Преподобний Іларіон Грузинський, ієромонах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 19-й день

Преподобний Іларіон чудотворець народився 816 року в Кахетії (Східна Грузія). Він походив із роду грузинських князів Вачнадзе (Донаурі).

Хлопчик дуже рано виявив схильність до подвижництва. У дев’ять років він знав напам’ять Євангеліє, а в дванадцять років був пострижений в чернецтво в обителі, заснованій його батьком.

У шістнадцять років юнак переселився до Давидо-Гареджійської пустелі. Тут преподобний Іларіон провів як пустельник десять років. Невпинними молитвами, сльозами, безмовністю і постництвом він став відомий всій Грузії. Але слава була далека від преподобного. Прийнявши сан ієрея, він ухилився від запропонованої йому в Грузії єпископської кафедри в Сагареджо (в Кахетії) і пішов у Святу Землю на поклоніння Гробу Господньому.

Сімнадцять років святий Іларіон провів у Йорданській пустелі. Він жив у печері святого пророка Ілії Фесвитянина, яка колись служила житлом і святому Іоанну Хрестителю. Тут йому уві сні з’явився ангел Господній і закликав преподобного поспішити до Грузії, щоб застати у живих свого батька.

Святий Іларіон вирушив на батьківщину. Там після смерті батька він влаштував із батьківського дому монастир. Преподобний постриг у чернецтво матір та сестру і залишався при цьому монастирі до смерті матері. Потім він віддав половину свого маєтку Давидо-Гареджійському монастиреві, а іншу половину розділив між жебраками. Сам преподобний вирушив до Константинополя.

Поклонившись святиням Царгорода, святий Іларіон пішов на гору Олімп, у Малій Азії. Там близько 864 року він заснував грузинську обитель. У ній він пробув п’ять років. За цей час стало відомо про багато зцілень, звершених преподобним силою молитви, хресного знамення і Миропомазання.

Уникаючи слави, святий Іларіон вирушив до Рима на поклоніння гробам святих первоверховних апостолів Петра та Павла. Дорогою він відвідав Константинополь і Фессалоніки, звершивши декілька зцілень (садівника та юнака, які мали “сухі” ноги). На шляху назад преподобний Іларіон знову зупинився у Фессалоніках, де провів три роки. Відоме диво, коли полонений скіфами диякон із церкви в ім’я святого великомученика Димитрія Солунського звільнився від уз, молитовно прикликавши на допомогу святого Іларіона.

Преподобний Іларіон був сповіщений про свою смерть за сорок днів. За три дні до смерті він причастився Святих Тайн, попрощався з братією і зачинився у своїй келії. Святий мирно відійшов до Господа 19 листопада 875 року.

Його чесні мощі були опущені в кам’яний склеп. Коли пройшли сорок днів, вони прославилися зціленнями тих, хто приходив до них з вірою.

За розпорядженням імператора Василія Македонянина (866–886) мощі святого Іларіона 882 року було перенесено із Фессалонік до Константинополя. Імператор мав намір покласти їх у царські палати. Але святий Іларіон з’явився йому уві сні і вказав, щоб мощі його були покладені в нововлаштованому храмі на честь святих апостолів поблизу Босфору Фракійського.

У ІХ столітті Грузинська Церква причислила преподобного Іларіона до лику святих і встановила йому пам’ять 19 листопада.