Святитель Філарет (Дроздов), митрополит Московський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 19-й день
Святитель Філарет, у миру Василь Михайлович Дроздов, народився 26 грудня 1782 року в сім’ї диякона Успенського кафедрального собору міста Коломни. Всі його предки з боку батька і з боку матері були духовного звання.
20 грудня 1791 року дев’ятирічний Василь був відданий на навчання до Коломенської семінарії. Після її закриття 1799 року Василь Дроздов за порадою батька склав іспит і в березні 1800 року був зарахований до філософського класу Троїцької Лаврської семінарії в Сергієвому Посаді.
Невдовзі, проявивши неабиякі здібності у вивченні мов і риторики, він звернув на себе увагу організатора й покровителя Семінарії митрополита Платона (Левшина). Владика виявляв до Василя благовоління і заступництво.
Закінчивши Семінарію в листопаді 1803 року, Василь Михайлович був призначений викладачем грецької і єврейської мов. 1806 року він став учителем поезії, а з 1808 року викладав вище красномовство і риторику.
1806 року митрополит Платон, вірний своєму звичаю схиляти учнів і наставників до прийняття чернецтва, порадив Василеві прийняти постриг. Він довго вагався, радився з батьком. Той відповів: “…Все залежить від здібностей і нахилів кожного. Їх можна знати самому…”
16 листопада 1808 року в трапезній церкві Троїце-Сергієвої лаври намісником Лаври архімандритом Симеоном Василь був пострижений в чернецтво з ім’ям Філарет, на честь праведного Філарета Милостивого. Декілька днів потому він був висвячений митрополитом Платоном в сан ієродиякона.
Наступного року ієродиякона Філарета перевели до Петербурга. 28 березня того ж року він був рукопокладений в сан ієромонаха. 8 липня 1811 року ієромонах Філарет був возведений в сан архімандрита.
11 березня 1812 року його було призначено ректором Санкт-Петербурзької духовної академії і професором богословських наук. Він перебував на цій посаді до 1819 року.
Того ж 1812 року отець Філарет став настоятелем новгородського Юр’єва монастиря. У березні 1816 року його призначили настоятелем московського Новоспаського монастиря з залишенням при Академії.
5 серпня 1817 року в Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври митрополитом Амвросієм (Подобєдовим) архімандрит Філарет був висвячений на єпископа. Він став єпископом Ревельським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії.
У березні 1819 року владика був призначений на Тверську кафедру в сані архієпископа.
Іменним царським указом від 26 вересня 1820 року «архієпископу Філарету наказано бути архієпископом Ярославським». Наступного року його було призначено на Московську кафедру.
Святитель Філарет брав участь у вінчанні на царство імператора Миколая І. Того самого дня він був возведений в сан митрополита. З Миколаєм І владика мав непрості відносини. Переважно це було пов’язано з численними донесеннями імператорові, в яких московського святителя звинувачували в політичній неблагонадійності.
Владика Філарет освятив десятки московських храмів, зведених і перебудованих з його благословення. Окрім того, у серпні 1837 року, в день двадцятип’ятиріччя Бородинської битви, він брав участь в урочистій закладці храму Христа Спасителя. Згодом святитель активно сприяв його побудові.
5 серпня 1867 року, в день п’ятдесятиріччя служіння в єпископському сані, царським рескриптом за багаторічну просвітницьку, благодійну і пастирську діяльність митрополиту Філарету надано право, за київським звичаєм, предносіння хреста в священнослужінні, носіння хреста на митрі і двох панагій.
За переданням, незадовго до смерті святителю уві сні з’явився батько. Він сказав йому: бережи 19-е число. Відтоді митрополит Філарет 19-го числа кожного місяця намагався обов’язково служити Літургію.
19 листопада 1867 року святитель Філарет (Дроздов) відійшов до Господа. Про його смерть сповістили дванадцять ударів великого дзвону Іоаннівської дзвіниці.
Відспівування митрополита Філарета відбулося 25 листопада в трапезній церкві Чудова монастиря. Похований він був у дорогій його серцю Троїце-Сергієвій лаврі.
У 1994 році святитель Філарет (Дроздов) був прославлений в лику святих.
9 червня 2004 року мощі митрополита Філарета було перенесено до храму Христа Спасителя в Москві, де вони нині і спочивають.
📚Твори:
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь , глас 4
Ду́ха Свята́го благода́ть стяжа́в,/ богому́дре святи́телю Филаре́те,/ и́стину и пра́вду ра́зумом просвеще́нным/ лю́дем пропове́дал еси́,/ мир и ми́лость се́рдцем умиле́нным/ стра́ждущим яви́л еси́,/ я́ко учи́тель ве́ры и страж неусы́пный/ па́ству русскую жезло́м пра́вости сохрани́л еси́./ Сего́ ра́ди ко Христу́ Бо́гу дерзнове́ние име́я,/ моли́ дарова́ти Це́ркве утвержде́ние,// и душа́м на́шим спасе́ние.
Кондак, глас 2
Яко и́стинный подража́тель преподо́бнаго Се́ргия,/ доброде́тель измла́да возлюби́л еси́,/ богоблаже́нне Филаре́те./ Я́ко па́стырь пра́ведный и испове́дник непоро́чный,/ по святе́м преставле́нии/ от безбо́жных поруга́ние и поноше́ния прия́л еси́,/ Бог же зна́меньми и чудесы́ тя просла́ви// и засту́пника Це́ркве на́шея яви́.
Текст очікується