Преподобномученик Іоасаф (Кримзін), ігумен

Місяця листопада на 19-й день

Преподобномученик Іоасаф (в миру Іван Павлович Кримзін) народився 7 вересня 1880 року в селі Рум’янцеве Нижньогородського повіту Нижегородської губернії в селянській сім’ї Павла Івановича і Людмили Іванівни Кримзіних. У селі Румянцеве Іван Павлович закінчив початкову школу і 1904 року вступив до Катерининської пустині Московської єпархії. У монастирі, за його власним визнанням, він здобув духовну освіту, надихаючись монастирським богослужінням, слухаючи слово Боже, навчаючись виконувати євангельські заповіді.

Проходити шлях чернечого життя в Катерининській пустині в ті роки було нелегко. Обитель, заснована 1658 року на місці явлення святої великомучениці Катерини цареві Олексію Михайловичу, на початку XX століття стала місцем, куди з різних монастирів переводилися на виправлення ченці, які не виконували чернечих обітниць. Єпитимійці становили половину її насельників.

6 квітня 1909 року послушника Івана Кримзіна визначили серед братії, 9 січня 1912 року – постригли в мантію з ім’ям Іоасаф, а 30 липня 1912 року висвятили на ієродиякона, і незабаром його призначили завідувачем монастирського подвір’я в Москві. 19 березня 1917 року його висвятили на ієромонаха, а 20 лютого 1918 року Катерининську пустель передали евакуйованому з Гродненської єпархії в Першу світову війну Красностоцькому жіночому монастирю, а братію Катерининської пустелі перевели в Серпуховський Висоцький монастир. Ієромонах Іоасаф виявив бажання перейти на проживання в Спасо-Преображенський Гуслицький монастир. У 1919 році він проходив у монастирі священицький і кліросний послух, а з 1921 року – послух економа. У 1929 році Гуслицький монастир влада закрила, і отець Іоасаф із 1931 року став служити в Микитській церкві в селі Бивалине Павлово-Посадського району. 24 вересня 1935 року отець Іоасаф був зведений у сан ігумена.

Другим священиком у Нікітській парафії був також колишній насельник Гуслицького монастиря ієромонах Петро (Мамонтов).

18 листопада 1937 року отця Іоасафа заарештували, ув’язнили у в’язниці міста Ногінська і 21 листопада допитали.

– Вас заарештовано за систематичне ведення контрреволюційної агітації, спрямованої врозріз із заходами, що проводяться партією і урядом. Визнаєте себе в цьому винним? – запитав слідчий.

– Ні, я ніколи ніякою антирадянською агітацією не займався і винним себе не визнаю, – відповів отець Іоасаф.

Також і на всі інші запитання, які ставив слідчий, отець Іоасаф відповів, що винним себе не визнає.

25 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Іоасафа до розстрілу. Ігумен Іоасаф (Кримзін) був розстріляний 2 грудня 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.