Священномученик Димитрій Куклін, пресвітер

Місяця листопада на 19-й день

Дмитро Костянтинович Куклін народився 1870 року у Вологді. Після закінчення Духовної семінарії він приймає священний сан і відправляється служити в місто Великий Устюг Вологодської області. Через деякий час отець Димитрій був зведений у сан протоієрея. У Великому Устюзі майбутній священномученик служить аж до 1936 року, коли його заарештували разом з архієпископом Великоустюзьким Миколою (Климентьєвим).

Звинувачений в “участі в контрреволюційному угрупованні церковників у м. Устюзі”, отець Димитрій був засуджений до 5 років заслання в Казахстан. Заслання йому довелося відбувати у важких умовах у селі Бородулиха Семипалатинської області. Духовне підкріплення для перенесення негараздів протоієрей отримує в обміні листами з архієпископом Миколою (Климентьєвим), якого заслали до м. Чимкент, і богослужіннях, які влаштовувало заслане духовенство. Це не могло залишитися непоміченим богоборчою владою. 22 листопада 1937 року знову слідує арешт. Сформовано групову “Справу протоієрея Дмитра Кукліна та ін. м. Семипалатинськ, 1937 р.”. В обвинувальному висновку протоієрею Димитрію поставлено в провину “проведення релігійних обрядів і нелегальних збіговиськ, де обговорювали питання про оформлення груп вірян і відкриття церкви, розповсюдження а/з агітації проти колгоспного ладу”.

Протоієрей Димитрій Куклін винним себе в антирадянській агітації не визнав і на допиті дав такі свідчення:

– Місцеві жителі звернулися за порадою щодо оформлення групи вірян. Я говорив, що для цього треба зібрати певну групу вірян і звернутися до райвиконкому, і тоді я, або хто інший, за їхнім вибором, проводитимуть релігійні обряди.

Отець Димитрій також показав, що “єдиний раз хрестив дитину, але при цьому нікого зі священнослужителів, крім нього, не було”.

27 листопада 1937 року священномученик Димитрій був засуджений до розстрілу. 2 грудня він прийняв мученицьку смерть у місті Семипалатинську. Місце поховання його невідоме.