-
Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата»
Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата» належить до досить рідкісних ікон Богородиці. Її написання відносять до XVII століття, тоді ж вона стала розповсюдженою в обителях на Русі. Найраніший список ікони, який вважається першообразом, був написаний в XVII столітті в місті Сольвичегорськ, а нині зберігається в Руському державному музеї Санкт-Петербурга. Основу іконографії образу становить вхідна молитва «Непроходимая двере тайно знаменана…», яка читається на початку літургії Іоанна Златоуста. Образ Богоматері «Непроходимая Врата» пов’язаний з тлумаченнями на Книгу пророка Єзекіїля (Єз. 44:2), і означає незмінне дівоцтво Богоматері. За своїм символічним змістом ця ікона близько до акафістного виду ікон, адже в ній відображено богословський догмат про те,…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Зіновинська»
Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Пресвятої Богородиці «Зіновинська» була написана в XVII столітті і ще з тих давніх часів прославилася зціленням від різних хвороб. Особливо пам’ятним є чудо зцілення отрока Данила, яке відбулося в 1828 році. Вранці на новий рік п’ятирічного хлопчика раптово розбив параліч. Після молитви його батька, священника місцевої церкви протоієрея Константина Стрельбицького, перед чудотворним образом, хлопчик отримав чудесне зцілення. Після цього батько Данила пообіцяв Божій Матері, що майбутнє життя його сина буде повністю присвячене служінню Господу. Минуло багато років. В архієрейському сані єпископ Модест (таке чернече ім’я отримав Данило) прибув до рідного села, назва якого й стала основою назви ікони, і на знак…
-
Явлення чудотворного образа Спаса Нерукотворного в Ярославлі
Місяця травня на 24-й день Історія чудотворного образу Спасителя стосується подій подолання Смути в Московській державі в 1612 році. Народне ополчення на чолі з Козьмою Мініним і Димитрієм Пожарським прибуло до Ярославля на початку березня 1612 року для мобілізації сил і засобів, щоб за кілька місяців вирушити звільняти Москву від польських військ. Через велике скупчення військ у місті почалася морова виразка. Як ідеться в «Сказанні про ікону Господа нашого Іісуса Христа, нерукотворного образа, званого одноденним, що є в місті Ярославлі, на Ільїній вулиці, поблизу монастиря Афанасія і Кирила, патріархів Александрійських» — пам’ятці ярославської писемності, у якій закарбовано всі чудеса і знамення, пов’язані з явленням цієї святині, — щоб врятуватися від…
-
Ржавська (Іржавська) ікона Божої Матері
Місяця травня на 24-й день Назву «Іржавська» («Іржавецька», «Ржавецька», «Ржавська») ікона одержала від села Іржавець (або Ржавиця в допетровські часи) Ічнянського району Чернігівської області (раніше – Прилуцького повіту Полтавської губернії). Воно розташоване на відстані вісімнадцяти кілометрів від залізничної станції Ічня і за вісімдесят кілометрів на схід від Кобижчі. У Чернігівській області, поруч з селом Казари є ще одне село з такою самою назвою, але до назви чудотворної ікони воно відношення не має, хоча в нашій історії і згадується. Історію цієї ікони викладено тут в основному за матеріалами досліджень мистецтвознавця Валентини Володимирівни Кузик, які були надруковані у журналі «Вітчизна» за 1999 рік №1–2 і газеті «Слово просвіти» за 9 листопада 2006…
-
Преподобний Никита, стовпник Переяславський
Місяця травня на 24-й день / травня на 23-й день – Собор Ростово-Ярославських святих / червня на 23-й день – Собор Володимирських святих Преподобний Никита, стовпник Переяславський, був уродженцем міста Переяславля-Залєського і завідував збором казенних податків. 1152 року князь Юрій Долгорукий переніс місто Переяславль і кам’яний храм в ім’я Всемилостивого Спаса на нове місце. У зв’язку з витратами на будівництво міста і храму було здійснено посилений збір податей з жителів міста. Никита, який керував цими зборами, нещадно грабував жителів, збираючи величезні суми грошей для себе. Так тривало багато років. Але милосердний Господь, Який бажає всіх грішників вспасти, і Никиту привів до покаяння. Одного разу він прийшов до церкви і почув…
-
Преподобний Вікентій Леринський
Місяця травня на 24-й день Святий Вікентій жив у V столітті і був родом, імовірно, з півночі Галлії. До постригу він обіймав важливі громадські пости. Зумівши вчасно звільнитися від мирської суєти, він пішов у Леринський монастир, заснований незадовго до цього святим Оноратом (пам’ять 16 січня). Там у безмовності Вікентій віддався старанному вивченню Священного Писання і творів святих отців та прославився як вченістю й красномовством, так і святістю. Близько 434 року, незабаром після III Вселенського Собору в Ефесі, відчуваючи наближення смертної години, він уклав «Нагадування» («Commonitorium»), де стисло виклав правила, яких потрібно дотримуватися, щоб відрізнити істинну віру від єресей. Правила ці зводяться до формули: «Вважати істинною вірою те, у що вірять…
-
Мученики Мелетій Стратилат, Стефан, Іоанн, Серапіон єгиптянин, Каліник волхв, Феодор, Фавст і з ними 1218 воїнів із жінками й дітьми
Місяця травня на 24-й день За царювання римського імператора Антоніна Геліогабала (218–222) святий мученик Мелетій був воєначальником Галатійської області. Він був християнином і старанно молився, щоб Господь поклав край язичницькій омані. Налякані його молитвою, біси, які мешкали в язичницьких капищах, увійшли в собак, котрі своїм виттям стали наводити страх на жителів області. Святий Мелетій разом зі своїми воїнами знищив оскаженілих собак і зруйнував капища. Пілся цього мученик був схоплений та приведений на суд правителя Максиміана. За відмову принести жертву ідолам святий Мелетій зазнав катувань і помер, не припиняючи сповідувати свою віру в Христа. Мученицьку кончину прийняли і трибуни його полку, святі Стефан та Іоанн, котрі були обезголовлені за своє сповідання…
-
Преподобний Симеон стовпник на Дивній горі
Місяця травня на 24-й день Його слід відрізняти від преподобного Симеона Стовпника († 459 р.; пам’ять 1/14 вересня), який подвизався також в околицях Антіохії Сирійської. Народився святий в 521 році в Антіохії Сирійській, випрошений матір’ю через молитву до святого Іоанна Предтечі з обітницею присвятити сина Богові. З дитинства він вирізнявся суворим посництвом. Уже в дитинстві преподобному Симеону кілька разів являвся Господь, пророкуючи йому майбутні подвиги і нагороду за них. У шість років святий пішов на одну пустельну гору, а потім оселився в обителі преподобного Іоанна Стовпника поблизу Селевкії Сирійської, де зійшов на стовп. За найсуворіші і надприродні подвиги посту і пильнування він удостоївся особливої благодаті Божої і дару зцілення недуг.…
-
День Святого Духа
Перехідне святкування наступного дня після свята П’ятидесятниці. Наступного після П’ятидесятниці дня, тобто в понеділок, звершується свято на честь Святого Духа (тому сам день іноді називається «понеділок Святого Духа»). Служба цього дня аналогічна службам «наутрій» (тобто наступних після свята днів) двох інших Господських двунадесятих свят найвищого статусу — Різдва Христового і Богоявлення. Особливо ж багато аналогій зі святом Собору Пресвятої Богородиці (26 грудня), тому що і тут у багатьох рисах повторюється служба вчорашнього двунадесятого свята (особливо багато відповідностей на утрені). До появи Студійського Уставу (тобто до IX століття) понеділок після П’ятидесятниці не мав зв’язку з прославленням Святого Духа. У стародавній Єрусалимській традиції (V–VIII століття) він ніяк не був позначений. У Статуті…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Рудосільська»
Перехідне святкування в День Святого Духа / місяця липня на 29-й день Перші відомості про цей образ з’явилися в кінці XVIII століття. У центрі села, в розкішному маєтку мешкав граф Станіслав Залесський, поляк за походженням і католик за віросповіданням. Він був багатою людиною, але страждав на тяжку хворобу — астму. Аби вилікуватися, граф часто їздив до міста Ченстохов, що в Польщі. Якось він купив на ярмарку ікону Божої Матері, оригінального письма, велику за розмірами. Кажуть, що він, знавець іконопису, вважав, що цей образ є роботою Галицької школи іконопису. Він часто молився перед цим образом, благаючи про зцілення. Невдовзі граф одужав і повернувся до маєтку. Однак зцілення від хвороби пан Станіслав…
-
Тупичевська ікона Божої Матері
Перехідне святкування в День Святого Духа / місяця серпня на 15-й день Тупичевська ікона Божої Матері була знайдена на початку XVII століття поблизу міста Мстиславля, що в нинішній Могилівській області Білорусі, в урочищі Тупичевщина. На цьому місці була побудована церква на честь Зішестя Святого Духа, а через декілька років був влаштований Тупичевський монастир. Іноді цю ікону називали ще «Семигородньою». У 1847 році було встановлено три хресні ходи з Тупичевською іконою Богоматері. Перший із них відбувався до Могилівського Микільського монастиря напередодні свята святителя Миколая. Другий проходив із Микільського монастиря до Мозолівського у день віддання свята Пасхи. Нарешті, третій хресний хід відбувався із Мозолівського монастиря до Мстиславської обителі, звідки 14 серпня ікону…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Кіпрська»
Місяця квітня на 20-й день / перехідне святкування в День Святого Духа Кіпрська ікона Божої Матері з’явилася 392 року на острові Кіпрі на місці, де поховали праведного Лазаря, і була поміщена в монастирі Ставруні, влаштованому на місці її чудесного знайдення. У IX столітті для ікони було побудовано церкву Панагії Ангелоктисти, що в перекладі означає «церква Богородиці, збудована ангелами». За переданням, будівництво храму почалося не зовсім на тому місці, де він розташований нині, а трохи осторонь. Наступного дня після закладення фундаменту несподівано виявилося, що він незрозумілим чином перемістився в те місце, де зараз і стоїть церква Божої Матері. Саме звідси й пішла її назва. У переданні, вміщеному в грецькому синаксарі на…