-
Пам’ять II Вселенського Собору
Місяця травня на 22-й день Другий Вселенський Собор відбувся 381 року і довершив перемогу православ’я, здобуту 325 року на Першому Вселенському Соборі. У важкі роки, що минули після прийняття Нікейського Символу віри, аріанська єресь дала нові пагони. Македоній під виглядом боротьби з єрессю савелліанів, які навчали про злиття іпостасі Отця і Сина, став вживати слово «подобосущний» стосовно Сина до Отця. Це формулювання було небезпечне ще й тим, що Македоній виставляв себе як борця з аріанами, які використовували поняття «подібний до Отця». Крім цього, македоніани — напіваріани, які схилялися залежно від обставин і вигоди то до православ’я, то до аріанства — хулили і Святого Духа, стверджуючи, що Він не має єдності…
-
День Святої Трійці. П’ятидесятниця
Перехідне свято на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. Цього дня ми згадуємо, як на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового на апостолів зійшов Святий Дух. Християнська П’ятидесятниця має свій старозавітний прообраз, а саме однойменне іудейське свято «Πεντηκοστή» — П’ятидесятниця. Примітно, що в канонічних старозавітних книгах і традиційному іудаїзмі використовується інша назва — свято Седмиць (єврейською «Шавуот»), пов’язана з тим, що це свято звершували через сім седмиць після Пасхи. І біблійна, і церковна назви мають однакове пояснення: свято отримало таку назву внаслідок того, що завжди припадало на п’ятдесятий день після святкування Пасхи. Змістом П’ятидесятниці є спомин Зішестя Святого Духа на апостолів і таємниче народження цього дня Церкви Христової. Окрім цього, християнське свято має…
-
Володимирська ікона Божої Матері, іменована «Оранська»
Місяця травня на 21-й день Оранська Володимирська ікона Божої Матері з’явилася 1634 року за таких обставин: нижньогородський вотчинник Петро Гладков мав глибоке благоговіння перед Володимирською іконою Божої Матері, яка перебувала в Московському Успенському соборі. Він попросив священника Успенського собору Кодрата, який любив займатися іконописом, за участю іншого іконописця, Григорія Чорного, зробити копію з цієї ікони і відвіз її до себе на батьківщину, у село Бочеєво. Через кілька років він отримав уві сні веління побудувати храм на честь Володимирської ікони на вказаній йому горі. Вирушивши на пошуки, Петро в непрохідній гущавині лісу натрапив на місце, над яким стояло незвичайне сяйво у вигляді сонячного стовпа. Гладков відразу ж упізнав гору, вказану йому…
-
Володимирська ікона Божої Матері, іменована «Красногірська» або «Чорногірська»
Місяця травня на 21-й день Красногірська (Чорногірська) Володимирська ікона Божої Матері відома з 1603 року. Ігумен Варлаам, який служив у храмі Воскресіння Христового в Кевролі, на річці Пінезі, мав у себе список з Володимирської ікони Божої Матері. У 1603 році він почув уві сні лагідний жіночий голос, який вказував йому передати Володимирську ікону священнику Мирону. Через деякий час до ігумена Варлаама прийшов для збору святительської данини священник села Юроли на ім’я Мирон. Ігумен повідав йому про свій сон і дізнався, що поблизу Юроли є пустельна гора, звана Чорною, яка була б зручною для влаштування обителі. Ігумен Варлаам передав свою ікону ієрею Мирону, який поставив святиню в місцевій церкві. Від принесеної…
-
Володимирська ікона Божої Матері, іменована «Заоникіївська»
Місяця травня на 21-й день / червня на 23-й день Ця Володимирська ікона явилася 1588 року в 12 верстах від Вологди вологодському селянину Іларіону — майбутньому преподобному Іосифу Заоникіївському — за таких обставин. Благочестивий житель села Обухова Вологодської єпархії Іларіон втратив зір, і після довгих молитов йому явилися святі безсрібники Косма та Даміан і обіцяли зцілення. Прийшовши на вказане святими місце, Іларіон раптово, незважаючи на свою сліпоту, побачив у незвичайному світлі Володимирську ікону Божої Матері. Приклавшись до неї, він прозрів і став бачити все навколо. На честь цієї ікони зцілений Іларіон спорудив за допомогою навколишніх жителів церкву. Згодом на цьому місці виникла обитель, яку назвали Заоникіївською, оскільки розташовувалася вона за…
-
Собор Уфимських святих
Місяця травня на 21-й день Святкування на честь Собору Уфимських святих було встановлене в 2008 році, а день святкування, 21 травня за старим стилем, приурочений до дня пам’яті преподобного Мойсея Уфимського. До складу Собору входять дванадцть подвижників, життя і служіння яких найтіснішим чином пов’язані з Уфимською єпархією: сщмч. Симон (Шлеєв), єпископ Охтенський. † 1921; сщмч. Євграф (Єварестов) пресвітер. † 1918; прп. Максим (Попов) спов., пресвітер. † 1934; сщмч. Аверкій (Сєвєровостоков) пресвітер. † 1918; сщмч. Олексій (Канцеров) пресвітер. † 1918; сщмч. Петро (Варламов) пресвітер. † 1930; сщмч. Тимофій (Петропавловський) пресвітер. † 1918; прмц. Маргарита (Гунаронуло), ігуменя Мензелінського Пророко-Іллінського монастиря. † 1918; прп. Зосима (Еннатська) схимонахиня. † 1935; мч. Кіпріан (Яценко) псаломщик.…
-
Собор Симбірських святих
Місяця травня на 21-й день Протягом більш ніж двох років священник Олексій Скала займався пошуком, вивченням і систематизацією матеріалів щодо прославлення Симбірських новомучеників і сповідників. Його робота посприяла тому, що в 2012 році відбулося встановлення святкування Собору Симбірських святих. До Собору входять: Священномученик Миколай Покровський пресвітер. Блаженний Андрій Симбірський (Огородников). Священномученик Неофіт Любимов пресвітер. Священномученик Олександр Телемаков пресвітер. Священномученик Олександр Гнєвушев пресвітер. Сповідник Гавриїл (Ігошкін) архімандрит. Священномученик Іоанн Іллінський, пресвітер. Преподобномучениця Катерина Декаліна послушниця.
-
Собор Карельських святих
Місяця травня на 21-й день У 1910 році преосвященний Никанор, єпископ Олонецький і Петрозаводський, благословив написання першої ікони Собору Карельських святих. Ікону було написано, і її знімок було оприлюднено в газеті «Олонецькі єпархіальні відомості». На іконі зображені чотирнадцять Олонецьких чудотворців. Є всі підстави припускати, що перша ікона збереглася до наших днів і перебуває в Катерининській церкві міста Петрозаводська. До Собору Карельських святих входять: Преподобний Іона Яшезерський Преподобний Геннадій Важеозерський Преподобний Никифор Важеозерський Преподобний Зосима Соловецький, ігумен Преподобний Аврамій (Авраамій) Палеостровський, ігумен Преподобний Діонісій Островський Преподобний Кирил Челмогорський, просвітитель чуді Преподобний Ферапонт Островський Преподобний Варлаам Пінежський, Важський, Шенкурський Преподобний Олександр Ошевенський, ігумен Преподобний Лазар Муромський (Мурманський), Олонецький, ігумен Святитель Филип Московський…
-
Блаженний Андрій Симбірський (Огородников)
Місяця листопада на 27-й день / травня на 21-й день — знайдення мощей Блаженний Андрій, у миру Андрій Ілліч Огородников, народився 17 липня 1763 року в Сімбірську в сім’ї міщан. З семи років він став юродствувати і взяв на себе подвиг посту (в їжу впродовж усього життя вживав лише хліб і розварені сухі ягоди, а у свята пив чай з медом) і подвиг мовчання («розмовляв» за допомогою жестів і окремих звуків, хоча не був позбавлений дару мови). Андрій рано осиротів і до 1813 року жив у брата. Після його смерті він оселився в овдовілої сестри, яка покинула заради нього монастир. Поміщиця Є. Мільгунова збудувала для святого Андрія будинок і призначила…
-
Преподобний Кассіан грек, Углицький чудотворець
Місяця травня на 21-й день / жовтня на 2-й день / травня на 23-й день — Собор Ростово-Ярославських святих Преподобний Кассіан Грек, Углицький чудотворець, в миру Константин, був нащадком грецьких князів Мангупських (Манукських). Константин здобув хорошу освіту. У 1478 році він прибув до Москви із Константинополя у складі посольства, яке супроводжувало царівну Софію — наречену великого князя московського Іоанна ІІІ Васильовича, котра була племінницею грецьких царів Іоанну і Константину Палеологам. Константин виявив бажання залишитися на Русі. Великий князь пропонував йому «міста й області на прокорм і землі на утримання», але він смиренно відмовився від цього, бо суєта придворного життя обтяжувала його серце, яке шукало усамітнення та чернечого служіння Богові. З…
-
Благовірний князь Константин (Ярослав) і чада його Михаїл і Феодор, Муромські чудотворці
Місяця травня на 21-й день / березня на 26-й день — Собор Володимирських святих / червня на 10-й день — Собор Рязанських святих Благовірний великий князь Константин Святославич походив із роду великого князя Володимира, який хрестив землю Руську. Він хотів мати своїм уділом місто Муром, населене язичниками, щоб просвітити цю країну світлом християнської віри. Родич князя Константина, син великого князя Володимира благовірний князь Гліб, який призначений був правити містом Муром, доклав чимало зусиль, щоб оволодіти ним та схилити його мешканців до прийняття Святого Хрещення, але не зміг цього зробити і два роки жив далеко від нього на відстані двох приріжків (дванадцяти верст) на річці Ішні. Після того як святий Гліб…
-
Володимирська (Києво-Вишгородська) ікона Божої Матері
Місяця травня на 21-й день / червня на 23-й день Образ Пречистої Богородиці «Володимирська», який має ще й іншу назву «Києво-Вишгородська», є найдавнішим серед сімнадцяти Богородичних ікон, згаданих у церковному календарі. У момент загострення боротьби між руськими містами і князівствами князь Андрій Юрійович, нащадок святого Володимира, в народі прозваний Боголюбським, розорив Київ. І в 1169 році силоміць вивіз із опального міста ікону Богородиці. Він відправився з нею в бік Володимира-на-Клязьмі, до далекої північно-східної частини Русі, де прагнув зміцнити власну столицю великого і незалежного князівства. Чи був цей вчинок проявом політичної далекоглядності, або ж він був наслідком особистої полум’яної віри — можна сперечатися. У ті часи майже ніяка людина не мислила…
