-
Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський
Місяця травня на 25-й день / липня на 5-й день — знайдення мощей / травня на 14-й день — Собор Старобєльських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Одеських святих (перехідне) / місяця липня на 15-й день — Собор Київських святих / серпня на 23-й день — Собор Херсонських святих / вересня на 4-й день — Собор Воронезьких святих / вересня на 10-й день — Собор Липецьких святих Святитель Інокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський (в миру Іван Олексійович Борисов), народився 15 грудня 1800 в місті Єльці в родині священника Успенської церкви Алексія Борисова. Батьки преосвященного Інокентія були людьми простими і доброчесними. Батько Олексій Борисов отримав домашню освіту. Із…
-
Священномученик Ферапонт, єпископ Кіпрський
Місяця травня на 25-й день Священномученик Ферапонт, єпископ Кіпрський, подвизався в чернецтві, а згодом ніс послух у сані єпископа на острові Кіпр. Під час гоніння Діоклітіана (284–305) святитель Ферапонт мужньо сповідав ім’я Христове і помер мученицькою смертю. Мощі священномученика спочатку перебували на Кіпрі і прославилися численними чудесами, а потім, 806 року, були перенесені до Константинополя. Причиною перенесення мощей послужила небезпека навали сарацинів. Знаменно, що в дорозі, коли корабель з мощами плив до Константинополя, від них стало витікати миро, і мандрівники, які перебували на кораблі, були чудесно врятовані під час бурі по молитвам святителя Ферапонта. Після прибуття до Константинополя мощі священномученика були покладені в храмі, побудованому на честь ікони Божої Матері…
-
Собор Уманських святих
Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Святкування Собору Уманських святих було встановлене Священним Синодом Української Православної Церкви 25 вересня 2018 року на прохання митрополита Уманського і Звенигородського Пантелеімона. До складу Собору входять новомученики, сповідники і святі, які просіяли в Уманській єпархії: сщмч. Даміан Бучинський; сщмч. Никита Ганжа; сщмч. Діомид Крижанівський; сщмч. Никон Когутівський; сщмч. Євстафій Дончевський; сщмч. Автоном Ганкевич; сщмч. Феодор Гусак; сщмч. Георгій Іваницький; сщмч. Феодосій Клепацький; сщмч. Петро Маркевич; сщмч. Георгій Скарженовський; сщмч. Варнава Солоненко; сщмч. Созонт Трегубчук; сщмч. Антоній Ілляшевич; сщмч. Василій Харченко; сщмч. Михаїл Загайкевич; сщмч. Карп Нечипоренко; сщмч. Володимир Татаров; сщмч. Іулій Дембовський; сщмч. Савва Діхтяр; сщмч. Леонтій Гримальський; сщмч. Созонт Решетилов; прмч.…
-
Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата»
Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Божої Матері «Непроходимая Врата» належить до досить рідкісних ікон Богородиці. Її написання відносять до XVII століття, тоді ж вона стала розповсюдженою в обителях на Русі. Найраніший список ікони, який вважається першообразом, був написаний в XVII столітті в місті Сольвичегорськ, а нині зберігається в Руському державному музеї Санкт-Петербурга. Основу іконографії образу становить вхідна молитва «Непроходимая двере тайно знаменана…», яка читається на початку літургії Іоанна Златоуста. Образ Богоматері «Непроходимая Врата» пов’язаний з тлумаченнями на Книгу пророка Єзекіїля (Єз. 44:2), і означає незмінне дівоцтво Богоматері. За своїм символічним змістом ця ікона близько до акафістного виду ікон, адже в ній відображено богословський догмат про те,…
-
Ікона Божої Матері, іменована «Зіновинська»
Перехідне святкування у вівторок першої седмиці після П’ятидесятниці. Ікона Пресвятої Богородиці «Зіновинська» була написана в XVII столітті і ще з тих давніх часів прославилася зціленням від різних хвороб. Особливо пам’ятним є чудо зцілення отрока Данила, яке відбулося в 1828 році. Вранці на новий рік п’ятирічного хлопчика раптово розбив параліч. Після молитви його батька, священника місцевої церкви протоієрея Константина Стрельбицького, перед чудотворним образом, хлопчик отримав чудесне зцілення. Після цього батько Данила пообіцяв Божій Матері, що майбутнє життя його сина буде повністю присвячене служінню Господу. Минуло багато років. В архієрейському сані єпископ Модест (таке чернече ім’я отримав Данило) прибув до рідного села, назва якого й стала основою назви ікони, і на знак…
-
Явлення чудотворного образа Спаса Нерукотворного в Ярославлі
Місяця травня на 24-й день Історія чудотворного образу Спасителя стосується подій подолання Смути в Московській державі в 1612 році. Народне ополчення на чолі з Козьмою Мініним і Димитрієм Пожарським прибуло до Ярославля на початку березня 1612 року для мобілізації сил і засобів, щоб за кілька місяців вирушити звільняти Москву від польських військ. Через велике скупчення військ у місті почалася морова виразка. Як ідеться в «Сказанні про ікону Господа нашого Іісуса Христа, нерукотворного образа, званого одноденним, що є в місті Ярославлі, на Ільїній вулиці, поблизу монастиря Афанасія і Кирила, патріархів Александрійських» — пам’ятці ярославської писемності, у якій закарбовано всі чудеса і знамення, пов’язані з явленням цієї святині, — щоб врятуватися від…
-
Ржавська (Іржавська) ікона Божої Матері
Місяця травня на 24-й день Назву «Іржавська» («Іржавецька», «Ржавецька», «Ржавська») ікона одержала від села Іржавець (або Ржавиця в допетровські часи) Ічнянського району Чернігівської області (раніше – Прилуцького повіту Полтавської губернії). Воно розташоване на відстані вісімнадцяти кілометрів від залізничної станції Ічня і за вісімдесят кілометрів на схід від Кобижчі. У Чернігівській області, поруч з селом Казари є ще одне село з такою самою назвою, але до назви чудотворної ікони воно відношення не має, хоча в нашій історії і згадується. Історію цієї ікони викладено тут в основному за матеріалами досліджень мистецтвознавця Валентини Володимирівни Кузик, які були надруковані у журналі «Вітчизна» за 1999 рік №1–2 і газеті «Слово просвіти» за 9 листопада 2006…
-
Преподобний Никита, стовпник Переяславський
Місяця травня на 24-й день / травня на 23-й день – Собор Ростово-Ярославських святих / червня на 23-й день – Собор Володимирських святих Преподобний Никита, стовпник Переяславський, був уродженцем міста Переяславля-Залєського і завідував збором казенних податків. 1152 року князь Юрій Долгорукий переніс місто Переяславль і кам’яний храм в ім’я Всемилостивого Спаса на нове місце. У зв’язку з витратами на будівництво міста і храму було здійснено посилений збір податей з жителів міста. Никита, який керував цими зборами, нещадно грабував жителів, збираючи величезні суми грошей для себе. Так тривало багато років. Але милосердний Господь, Який бажає всіх грішників вспасти, і Никиту привів до покаяння. Одного разу він прийшов до церкви і почув…
-
Преподобний Вікентій Леринський
Місяця травня на 24-й день Святий Вікентій жив у V столітті і був родом, імовірно, з півночі Галлії. До постригу він обіймав важливі громадські пости. Зумівши вчасно звільнитися від мирської суєти, він пішов у Леринський монастир, заснований незадовго до цього святим Оноратом (пам’ять 16 січня). Там у безмовності Вікентій віддався старанному вивченню Священного Писання і творів святих отців та прославився як вченістю й красномовством, так і святістю. Близько 434 року, незабаром після III Вселенського Собору в Ефесі, відчуваючи наближення смертної години, він уклав «Нагадування» («Commonitorium»), де стисло виклав правила, яких потрібно дотримуватися, щоб відрізнити істинну віру від єресей. Правила ці зводяться до формули: «Вважати істинною вірою те, у що вірять…
-
Мученики Мелетій Стратилат, Стефан, Іоанн, Серапіон єгиптянин, Каліник волхв, Феодор, Фавст і з ними 1218 воїнів із жінками й дітьми
Місяця травня на 24-й день За царювання римського імператора Антоніна Геліогабала (218–222) святий мученик Мелетій був воєначальником Галатійської області. Він був християнином і старанно молився, щоб Господь поклав край язичницькій омані. Налякані його молитвою, біси, які мешкали в язичницьких капищах, увійшли в собак, котрі своїм виттям стали наводити страх на жителів області. Святий Мелетій разом зі своїми воїнами знищив оскаженілих собак і зруйнував капища. Пілся цього мученик був схоплений та приведений на суд правителя Максиміана. За відмову принести жертву ідолам святий Мелетій зазнав катувань і помер, не припиняючи сповідувати свою віру в Христа. Мученицьку кончину прийняли і трибуни його полку, святі Стефан та Іоанн, котрі були обезголовлені за своє сповідання…
-
Преподобний Симеон стовпник на Дивній горі
Місяця травня на 24-й день Його слід відрізняти від преподобного Симеона Стовпника († 459 р.; пам’ять 1/14 вересня), який подвизався також в околицях Антіохії Сирійської. Народився святий в 521 році в Антіохії Сирійській, випрошений матір’ю через молитву до святого Іоанна Предтечі з обітницею присвятити сина Богові. З дитинства він вирізнявся суворим посництвом. Уже в дитинстві преподобному Симеону кілька разів являвся Господь, пророкуючи йому майбутні подвиги і нагороду за них. У шість років святий пішов на одну пустельну гору, а потім оселився в обителі преподобного Іоанна Стовпника поблизу Селевкії Сирійської, де зійшов на стовп. За найсуворіші і надприродні подвиги посту і пильнування він удостоївся особливої благодаті Божої і дару зцілення недуг.…
-
День Святого Духа
Перехідне святкування наступного дня після свята П’ятидесятниці. Наступного після П’ятидесятниці дня, тобто в понеділок, звершується свято на честь Святого Духа (тому сам день іноді називається «понеділок Святого Духа»). Служба цього дня аналогічна службам «наутрій» (тобто наступних після свята днів) двох інших Господських двунадесятих свят найвищого статусу — Різдва Христового і Богоявлення. Особливо ж багато аналогій зі святом Собору Пресвятої Богородиці (26 грудня), тому що і тут у багатьох рисах повторюється служба вчорашнього двунадесятого свята (особливо багато відповідностей на утрені). До появи Студійського Уставу (тобто до IX століття) понеділок після П’ятидесятниці не мав зв’язку з прославленням Святого Духа. У стародавній Єрусалимській традиції (V–VIII століття) він ніяк не був позначений. У Статуті…