13 жовтня 2029
субота · 30 вересня ст. ст.
Сщмч. Григорія єп., просвітителя Великої Вірменії (близько 335). Мцц. Рипсимії, Гаїанії та з ними 35-ти святих дів (поч. IV). Свт. Михаїла, першого митр. Київського (992). Прп. Григорія Пельшемського, Вологодського чудотворця (1442). Сщмч. Прокопія Попова пресвітера (1918); сщмчч. Петра Соловйова, В’ячеслава Занкова, Петра Пушкінського, Симеона Лілеєва, Олександра Орлова, Василія Гур’єва пресвітерів, Серафима Василенка диякона, прмц. Олександри (Черв’якової), мчч. Олексія Серебренникова і Матфея Соловйова, мц. Аполлінарії Тупициної (1937). Сщспов. Філософа Зябрєва (1937).
Читання Святого Письма
Тропарі та кондаки
Святителю Михаїлу, митрополиту Київськомуглас 4
Тропар, глас 4
Днесь проро́чествие во апо́столех Первозва́ннаго испо́лнися:/ се бо на сих гора́х возсия́ благода́ть и ве́ра умно́жися./ И и́же неве́рием обветша́вшии/ Боже́ственною купе́лию отроди́шася/ и бы́ша лю́дие обновле́ния,/ ца́рское свяще́ние, язы́к свят, Христо́во ста́до,/ ему́же ты пе́рвый па́стырь яви́лся еси́,/ я́ко пе́рвее Креще́нием послужи́вый./ И ны́не, предстоя́ Влады́це Христу́ Бо́гу,/ моли́ всем сыно́м ру́сским спасти́ся:/ и́маши бо дерзнове́ние я́ко иера́рх Бо́жий и священнослужи́тель.
Кондак, глас 2
Моисе́й вторы́й Руси яви́лся еси́, о́тче,/ пренесы́й мы́сленный виногра́д от египе́тскаго идолослуже́ния/ в зе́млю проро́чествием предуви́дену./ Бу́дет, рече́, утвержде́ние ве́ры на земли́,/ и на ве́рсех гор Ки́евских превознесе́тся па́че Лива́на/ плод пита́ющ ми́ра всего́./ От него́же вкуси́вше,/ ублажа́ем тя, Михаи́ле, Бо́жий иера́рше.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
«Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, — сказав Він розслабленому: тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди в дім твій». Відпущення гріхів є чудо внутрішнє, духовне; зцілення від розслаблення — чудо зовнішнє, природна дія Божа на світ, а заразом і фізична. Цією подією виправдовується й утверджується приплив сили Божої і в ладу світу морального, і в плині явищ світу фізичного. Останнє є з огляду на перше, бо в ньому мета всього. Господь не насилує свободи, а напоумлює, збуджує, вражає. Найкращий для того засіб — чудо зовнішнє. Йому належить бути тоді, коли було покладено бути розумному створінню, керованому свободою. Цей звʼязок такий істотний, що ті, хто відкидає надприродну дію Божу на світ, водночас відкидають і свободу людини в усвідомленні, що остання неодмінно викликає перше. І навпаки: ті, хто сповідує істину дії Божої у світі, понад природний перебіг явищ, можуть сміливо їм заперечити: ми відчуваємо, що ми вільні. Усвідомлення свободи таке саме сильне і нездоланне, як усвідомлення буття. Свобода ж невідкладно потребує безпосередніх промислительних Божих дій: отже, і їхнє визнання так само твердо стоїть, як усвідомлення свободи.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter




_thumb.jpg)
_thumb.jpg)





_thumb.jpg)