Священномученик Серафим Василенко, протодиякон

Місяця вересня на 30-й день

Священномученик Серафим Вікторович Василенко народився 1905 року в місті Вітебську в багатодітній родині (дванадцять дітей) начальника залізниці. Глибоко віруюча мати виховувала дітей у вірі та благочесті. Серафим, одинадцята дитина, названий був на честь преподобного Серафима Саровського.

Після революції сім’я переїхала до Брянська. Серафим закінчив три класи гімназії і служив псаломщиком. У 1925 році він був висвячений на диякона і став служити у храмі в ім’я преподобного Серафима Саровського селища Фокино (нині місто) Дятьківського району Брянської області.

1929 року отця Серафима судили за перебільшення у відомостях кількості вірян з метою перешкодити закриттю храму. Переписуючи набіло списки парафіян, диякон записав двічі ім’я, якого не було в чернетці. Отець Серафим був оштрафований на сорок рублів.

Тоді ж отець Серафим організовував збір пожертвувань для допомоги засланим і нужденним священникам, сім’ям заарештованих. Люди його знали, парафіяни поважали і любили. З 1932 року він служив у Воскресенському храмі в Брянську, був возведений в сан протодиякона.

З початку 1930-х років отець Серафим жив окремо від сім’ї, при храмі, турбуючись про безпеку рідних. У 1935 році повернувся із ув’язнення його старший брат, протоієрей Леонід, і вони жили разом.

28 серпня 1937 року отець Серафим був заарештований за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та поміщений у Брянську в’язницю. Його засудили на розстріл з конфіскацією особистого майна. 13 жовтня 1937 року він був страчений.

У 2005 році священномученик Серафим Василенко був прославлений в лику святих.