6 вересня 2028
середа · 24 серпня ст. ст.
Сщмч. Євтихія, учня ап. Іоанна Богослова (I). Мч. Татіона (305). Мц. Сіри, діви Персидської (558). Прп. Георгія Лімніота (близько 716). Перенесення мощей свт. Петра, митр. Київського (Московського) і всієї Русі, чудотворця (1479). Прп. Арсенія Комельського (1550). Рівноап. Косми Етолійського (1779). Сщмч. Максима Горлицького (1914). Прп. Аристоклія, старця Московського (1918). Прмч. Серафима (Шахмутя) (1946). Петрівської ікони Божої Матері (близько 1306).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Євтихіюглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евти́хие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Апо́столов сопресто́льник/ и святи́телей красота́ бы́в, Евти́хие,/ му́ченически просла́вился еси́,/ просия́л еси́, я́ко со́лнце, все́х просвеща́я,/ и разори́л еси́ безбо́жия но́щь глубо́кую,/ сего́ ра́ди тя́ почита́ем,// я́ко Боже́ственнаго вои́стинну священнотаи́нника Христо́ва.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Ще 2 думки
(Мк. 4:35-41)
Учні пливуть морем; здіймається буря і ставить їх у небезпечне становище, а Господь спить. Взивають до Нього: "Господи, спаси!" — і Він одним словом приборкує бурю. Інше фактичне виявлення порядку Божественного Промислу. І кожна людина, і народи, і Церква — пливуть морем життя самі, силами, в них вкладеними, природними і надприродними, за порядками, Богом заведеними. Господь спочиває, хоча й перебуває серед триваючих подій; Сам же діяти починає тоді, коли загрожує неминуче лихо, що може ухилити напрямок подій на противагу Божественним Його планам. Він усюди є, все зберігає, все зігріває віянням любові Своєї, але діяти дає Своїм створінням, силами Ним даними, за законами і порядками, Ним усюди заведеними і збереженими. Він не особисто вседіючий, хоча все від Нього і без Нього нічого не буває. Завжди готовий Він і Сам впливати, коли це потрібно за Його безмежною премудрістю і правдою. Молитва — приймач Божих дій. Але найкраща молитва: "Господи! Тобі все відомо, зроби зі мною, як зволиш!".
(Мк. 5:1-20)
"Легіон ім'я моє, бо нас багато" (Мк. 5:9). Духи не тілесні, тому місця собою не наповнюють і не займають, подібно до тіл. Цим пояснюється фізична можливість перебування багатьох духів в одній людині. Можливість моральна з боку духів зрозуміла з їхньої аморальності або відсутності будь-яких моральних засад, а з боку людини — з багатостороннього дотику душевним устроєм своїм до темної області нечистих сил. Але цим пояснюється тільки можливість; дійсність же вселення бісів підлягає умовам, яких визначити не маємо можливості. Можемо тільки сказати, що вселення духів не завжди буває видимим, не завжди виявляється відомими діями біснуватих. Є вселення духів невиявлене, потайне; є також влада духів над розумом, крім тіла, коли вони водять його, як хочуть, через пристрасті, які в ньому діють; люди ж думають, що вони всі самі діють, будучи посміховиськом нечистих сил. Як же бути? Будь справжнім християнином — і ніяка ворожа сила не здолає тебе.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter







