Преподобний Арсеній Комельський, Вологодський, ігумен
День пам'яті (н. ст.)
Місяця серпня на 24-й день / місяця липня на 6-й день — Собор Радонезьких святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Вологодських святих (перехідне)
Преподобний Арсеній Комельский походив із московського дворянського роду Сахарусових. У молодому віці він прийняв чернечий постриг у Троїце-Сергієвому монастирі. В обителі Арсеній ніс послух переписувача книг. Відоме Євангеліє, переписане їм у 1506 році. Протягом 1525–1527 років преподобний був ігуменом Троїце-Сергієвого монастиря.
Багато часу святий проводив у відокремленій Махриській обителі. Навіть будучи ігуменом, він не носив багатого одягу, що дуже здивувало Великого князя Василія IV під час їхньої першої зустрічі. Братія пояснила цареві: «Наставник наш — істинний раб Божий і живе в Бозі; він думає тільки про те, як би залишити нас і віддалитися в пустелю на безмовність».
Пішовши далеко в ліси зі своїм келійним старцем, святий обрав місце для сугубої молитви. Але місцеві жителі, які приходили в ліси для ловитви звірів, випадково вбили келійника, а самого Арсенія попросили піти до Шилегонського лісу. Однак і те місце він невдовзі змушений був залишити.
У 1530 році великий князь Василій видав Арсенію грамоту на землю в Комельському лісі на річці Кохтиш. Зі своїм учнем Герасимом преподобний став розчищати тут ліс. Коли до нього зібралося декілька ченців, він поставив храм на честь Покладення ризи Пресвятої Богородиці.
Провівши життя в пості, молитві і постійній праці, преподобний помер 24 серпня 1550 року. Відомості про життя святого були втрачені під час пожежі 1596 року в Комельскому монастирі. Короткі відомості про його життя були зібрані ченцем обителі Іоанном.
Через сто років святому був присвячений один із приділів нового кам’яного храму, зведеного в Комельській обителі.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Арсению Комельскому, глас 4
Удали́вся ми́ра, и водвори́вся в пусты́ню,/ и ту подвиза́вся до́брым по́двигом,/ посто́м, и моли́твами, и мно́гим терпе́нием,/ и жив показа́л еси́ мно́гая чудеса́,/ и по преставле́нии свое́м источа́еши разли́чная исцеле́ния/ с ве́рою приходя́щим к честно́му гро́бу твоему́,/ Арсе́ние, о́тче наш,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Арсению Комельскому, глас 8
Жите́йския молвы́ отбе́г,/ и в пусты́ню всели́лся еси́,/ и та́мо житие́м жесто́ким пожи́л еси́,/ и зве́ря свире́паго а́ркуда моли́твами укроти́л еси́,/ и мно́гим был еси́ наста́вник ко спасе́нию,/ и того́ ра́ди получи́л еси́ жизнь ве́чную на Небесе́х./ Всегда́ зря Святу́ю Тро́ицу,/ моли́ изба́витися нам от бед, да зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче наш Арсе́ние, пусты́нный жи́телю.
Ще в розробці