Рівноапостольний Косма Етолійський, Афонський, Албанський, ієромонах

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 24-й день / у Неділю другу Великого посту — Собор усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)

Рівноапостольний Косма, в миру Константин, був родом із Етолії, що в західній частині середньої Греції. Він навчався спочатку на батьківщині під керівництвом архідиякона Ананії Дервішана, а потім завершив свою освіту у Ватопедському училищі на Святій Горі Афон. Константин навчався у таких найвідоміших на той час учителів, як Миколай Царцулія (із Мезови) та Євгеній Булгаріс (згодом, у 1775–1779 роках, архієпископ Катеринославський і Херсонський).

Залишившись на Афоні у Філофеївській обителі для зростання в духовних трудах, він був пострижений в чернечий чин з ім’ям Косма, а потім висвячений на ієромонаха. Прагнення направити на шлях спасіння й укріпити у вірі братів-християн спонукало святого Косму випросити благословення духовних отців і піти до Константинополя.

Там він опанував мистецтво красномовства і, отримавши письмовий дозвіл проповідувати Святе Євангеліє у патріарха Серафима II, а пізніше й у його наступника Софронія, став сповіщати його спочатку в церквах Константинополя і навколишніх селищах. Потім він проповідував у придунайських князівствах й у Фессалоніках, у Веррії, у Македонії, в областях Хімарі, Акарнанія, Етолія, на острові Святої Маври, на острові Кефалонія і в інших місцях. Його проповідь, сповнена благодаті Святого Духа, проста, спокійна і лагідна, приносила християнам велику духовну користь.

Як і святим Своїм апостолам, Сам Господь допомагав святому Космі й утверджував слово його знаменнями та чудесами. Проповідуючи в Албанії, в тих її віддалених місцях, де християнське благочестя було майже втрачено, серед здичавілих й огрубілих людей, загрузлих у гріхах, рівноапостольний Косма Словом Божим приводив їх до щирого покаяння і виправлення.

За його настановою в селах відкривалися церковні училища. Багаті жертвували свої кошти на благоустрій церков; на купівлю священних книг, які святий роздавав грамотним; покривал, якими він наділяв жінок, повчаючи їх ходити з покритими головами; вервиць і хрестів, які він роздавав простому народу. Оскільки церкви не вміщали всіх охочих послухати мудрого проповідника, святий Косма з собором ієреїв звершував бдіння в полях, на площах, де тисячі людей молилися за живих і спочилих та повчалися від рівноапостольного Косми. І скрізь, де зупинявся святий Косма й виголошував свою проповідь, вдячні слухачі споруджували великі дерев’яні хрести, які залишалися назавжди на згадку про це.

Апостольське служіння святого Косми завершилося мученицькою смертю 1779 року. У шістдесятип’ятирічному віці за наклепами іудеїв він був відданий туркам і задушений. Тіло його було кинуте в річку, а через три дні знайдене священеиком Марком і поховане поблизу селища Каліконтасі в Ардевузькому монастирі Введення до храму Пресвятої Богородиці. Згодом частки мощей священномученика були перенесені на благословення в різні місця.