15 грудня 2027

середа · 2 грудня ст. ст.

Сьогодні
Прпп. Афанасія, затворника Печерського, в Ближніх печерах (близько 1176)Ісе (Ієссея), єп. ЦілканськогоПрор. від 12-ти Авакума (VII ст. до Р. Х.)Св. Стефана Уроша, царя Сербського (1367)сщмч. Димитрія Благовєщенського пресвітерасщмч. Олексія (Бєльковського), архієп. ВеликоустюзькогоСергія КудрявцеваВолодимира ПроферансоваІоанна ДержавінаІоанна ДніпровськогоСергія Феліцина пресвітерівпрмчч. Данакта (Калашникова)прмцц. Маргарити (Закачуріної)Марії Журавльовоїпрмц. Марії (Цейтлін) (1938)

Седмиця 26-та після П’ятидесятниці · Глас 8 · Різдвяний піст

Їжа з олією

Прор. від 12-ти Авакума (VII ст. до Р. Х.). Мц. Миропії (близько 251). Прпп. Іоанна, Іраклемона, Андрія та Феофіла (IV). Прп. Ісе (Ієссея), єп. Цілканського (VI) (Груз.). Прпп. Афанасія, затворника Печерського, в Ближніх печерах (близько 1176), та іншого Афанасія, затворника Печерського, в Дальніх печерах (XIII). Св. Стефана Уроша, царя Сербського (1367). Сщмч. Матфея Александрова пресвітера, Запорізького (1921). Сщмч. Димитрія Благовєщенського пресвітера і прп. Віри Графової спов. (1932); сщмч. Олексія (Бєльковського), архієп. Великоустюзького, сщмчч. Константина Некрасова, Миколая Заболотського, Сергія Кудрявцева, Володимира Проферансова, Іоанна Державіна, Феодора Алексинського, Миколая Виноградського, Іоанна Дніпровського, Миколая Сафонова, Павла Понятського і Сергія Феліцина пресвітерів, прмчч. Данакта (Калашникова), Косми (Магди), прмцц. Маргарити (Закачуріної), Тамари (Проворкіної), Антоніни (Степанової) і Марії Журавльової, мц. Матрони Конюхової (1937); прмц. Марії (Цейтлін) (1938); мч. Бориса Успенського (1942).

Читання Святого Письма

На літургії

Апостол1Тим. 1:18-20,2:8-15 (зач. 281)
ЄвангелієЛк. 20:1-8 (зач. 99)

Тропарі та кондаки

Пророку Авакумуглас 2

Тропар, глас 2

Проро́ка Твоего́ Авваку́ма па́мять, Го́споди, пра́зднующе,/ тем Тя мо́лим:// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 8

Возгласи́вый вселе́нней от ю́га прише́ствие Бо́жие от Де́вы, Авваку́ме богоглаго́ливе,/ и на Боже́ственней стра́жи предстоя́нием/ слы́шания от светоно́сна а́нгела/ Христо́во Воскресе́ние возвести́л еси́ ми́ру,/ сего́ ра́ди ве́село зове́м ти:// ра́дуйся, проро́ков све́тлая добро́то.

Преподобному Афанасію, в Ближніх печерахглас 3

Тропар, глас 3

Блаже́нство пла́чущих получи́ти жела́я,/день и нощь непреста́нно пла́кал еси́,/ име́я во уме́ час Су́дный,/ тем по кончи́не твое́й обре́л еси́ утеше́ние на Небеси́,/ преподо́бне Афана́сие./ Пода́ждь и нам пла́катися зде грехо́в на́ших вы́ну,/ я́ко да пла́ча безконе́чнаго избы́вше,// та́мо прии́мем ве́чное утеше́ние.

Кондак, глас 5

Я́ко безсме́ртия тезоимени́т,/ по уме́ртвии свое́м воста́л еси́ жив,/ показу́я же, я́ко зело́ лю́та есть смерть, пла́кался еси́ го́рько./ Ны́не обре́тши неконча́емую ра́дость,// моли́ся о нас, я́ко да пла́ча ве́чнаго избу́дем.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Лк. 20:1-8)
[Іудейські] священники, книжники і старці не вірили в Господа. Щоб привести їх до віри, Він запропонував їм запитання: "Хрещення Іоаннове з небес було чи від людей?" (Лк. 20:4). Поміркуйте про це неупереджено, і міркування ваше приведе вас до віри. Що сказано про явлення Іоанна, то можна сказати про всяку подію, що супроводжувала пришестя Господа у плоті, і про саме пришестя, з усіма його супутніми обставинами. Поміркуй будь-хто про все це, — висновок буде один: "воістину Він був Син Божий" (Мф. 27:54). Можуть приходити різні думки, народжуватися сумніви, зустрічатися начебто неузгодженості, але наприкінці всіх досліджень вийде одне всебічне переконання, що не можна інакше думати, як так, як зображено в Євангеліях і апостольських писаннях. "Велика таємниця благочестя: Бог з'явився у плоті" (1Тим. 3:16), залишаючись таємницею сама в собі, буде зрозуміла для розуму через моральну необхідність, яку накладе на нього власне його дослідження, сповідувати так, а не інакше. Невіри або зовсім не досліджують усього як треба, або досліджують поверхнево, чужим розумом, або приймають нещасний настрій, протилежний до вимог віри, і, щоб виправдати своє невір'я, задовольняються найменшим для відкидання віри. І віруючих хитають промови невірів з тієї причини, що віруючі, задовольняючись простою вірою, не роз'яснюють для себе підстав віри. Промови ті застають їх зненацька, тому вони й хитаються.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter