Священномученик Володимир Проферансов

Місяця грудня на 2-й день

Священномученик Володимир Олександрович Проферансов народився 1874 року в Москві в сім’ї псаломщика. Закінчив Московську духовну семінарію. Він був глибоко віруючою, простою і доброю людиною, багато читав і мав велику бібліотеку, любив природу. З дружиною отець Володимир жив дуже дружно і дуже ніжно ставився до дітей.

1916 року Володимира Олександровича було висвячено на диякона до Георгіївської церкви, а 1920 року – на священика до того ж храму.

З 1923 року отець Володимир був секретарем при Святішому Патріарху Тихоні. Виконуючи секретарську роботу, він установив порядок у діловодстві, налагодив облік. ВНК запропонувала священикові стежити, записувати і доповідати про те, що робить Патріарх, однак він відповів відмовою.

Отець Володимир був удостоєний звання митрофорного протоієрея.

У 1932 році влада запропонувала протоієрею Володимиру співпрацю з ОДПУ, але й цього разу він не дав згоди ні під впливом умовлянь, ні під натиском погроз.

У лютому 1932 року отця Володимира заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці за звинуваченням у створенні групи антирадянськи налаштованих церковників. На допитах отець Володимир абсолютно спокійно відвів від себе ці звинувачення. Його засудили до 3 років заслання в Казахстан. Відбуваючи термін у місті Семипалатинську, отець Володимир працював у лікарні і заслужив загальну симпатію і повагу.

У 1935 році священнослужитель повернувся із заслання й оселився в Можайську. До цього часу він був уже тяжко хворий. Влада знову запропонувала йому стати інформатором, але абсолютно марно. За це отця Володимира позбавили можливості служити. По неділях він співслужив в Іллінській церкві під Можайськом. Люди тягнулися до нього, як до людини духовної.

У 1937 році протоієрея Володимира повторно заарештували й ув’язнили в Можайську. Його звинуватили в тому, що він “…проводив приховану контрреволюційну діяльність”. На допитах отець Володимир виявив мужність і нікого не обмовив. Трійка НКВС по Московській області засудила протоієрея Володимира Проферансова до розстрілу. Вирок приведений у виконання 15 грудня 1937 року на полігоні Бутово.

Як заповіт звучать його слова, написані на єдиній фотографії, яка збереглася до нас: “Коли тобі важко, коли ти боїшся людей і себе, коли ти заплутаєшся в міркуваннях і справах, скажи собі: буду любити тих, з ким мене зводить життя, і старайся робити це, і побачиш, як усе минеться, полегшиться, розплутається, і тобі не буде чого ні бажати, ні боятися”.

Священномученик Володимир Проферансов зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.