10 жовтня 2027

(Мф. 25:14-30)
Притча про таланти дає думку, що життя - час торгу. Треба, значить, поспішати скористатися цим часом, як на торгу всякий поспішає виторгувати, що може. Хоч тільки постоли хто привіз або лико, і той не сидить склавши руки, але примудряється зазвати покупців, щоб продати своє і купити потім собі потрібне. З тих, хто отримав від Господа життя, ніхто не може сказати, що в нього немає жодного таланту; усякий має що-небудь, та не одне ще: усякому, отже, є чим торгувати і робити прибуток. Не озирайся на всі боки і не рахуй, що здобули інші, а до себе придивися гарненько і точніше визнач, що в тобі є і що можеш придбати на те, що маєш, а потім дій за цим планом не лінуючись. На суді не питатимуть, чому не придбав ти десять талантів, коли мав тільки один, і навіть не спитають, чому ти на свій один талант придбав тільки один, а скажуть, що ти придбав талант, півталанту чи десяту його частину. І нагорода буде не тому, що ти отримав, а тому, що придбав. Нічим не можна буде виправдатися - ні знатністю, ні бідністю, ні неосвіченістю. Коли цього не дано і питання про те не буде. Але в тебе були руки й ноги, скажи ж, запитають, що ти придбав ними? Був язик, що ним придбав? Так-то на суді Божому зрівнюється нерівність земних станів.