Священномученик Анфім Іверянин, митрополит Волоський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця вересня на 27-й день
Святий Анфім народився близько 1650 року на півдні Грузії, в області Самцхе (Месхетії), і був охрещений на честь апостола Андрія. Разом з царем Арчілом він вирушив до Росії, де створив грузинську друкарню. На зворотному шляху він потрапив у полон до дагестанських розбійників, які продали його в рабство туркам.
Андрій провів багато років у Константинополі. Маючи виняткові здібності, він вивчив багато мов: грецьку, арабську, турецьку, церковнослов’янську і румунську. Через деякий час завдяки патріарху Єрусалимському Досифею Андрій був викуплений із рабства. Він оселився неподалік Патріархату і зайнявся шиттям хоругв та різьбою по дереву.
1690 року, у віці близько сорока років, Андрій був запрошений до Волощини святим мучеником князем Константином Бринковяну. Тут разом із єпископом Митрофаном Хушийським він знову зайнявся друкарством, а через рік прийняв постриг з ім’ям Анфім і священний сан.
Протягом чотирьох років святий Анфім завідував Бухарестською друкарнею. Після цього у 1694 році він створив нову друкарню у Снагівському монастирі на північ від Бухареста. Ставши ігуменом цієї обителі, він не припиняв жвавої видавничої діяльності. З 1701 до 1705 року він знову перебував на чолі княжої друкарні.
Потім святий Анфім був висвячений на єпископа Римницького, в області Вилча. Там він також відкрив друкарню, яка видала десять книг за три роки, що для православного друкарства того часу було зовсім не мало.
У 1708 році святий Анфім став митрополитом Волоським. Турботи високого архіпастирського сану він поєднував з письменницькими й видавничими трудами, відкрив ще декілька нових друкарень і видав дев’ятнадцять книг.
За все життя святий Анфім видав шістдесят чотири церковні книги румунською, церковнослов’янською, турецькою та арабською мовами. Тридцять вісім із них написав він сам.
Святитель Анфім був добрим і тихим пастирем. Він втішав християнський народ своїм словом, своїми літературними творами і ділами милосердя. По всій країні митрополит відкрив школи, де діти із бідних сімей могли навчатися безкоштовно. Окрім того, він заснував монастир у Бухаресті на честь Усіх святих, який згодом стали називати монастирем святого Анфіма (1715 р.).
1716 року турки звинуватили святого Анфіма у змові з метою приєднати Волощину до Австрійської імперії. Для святителя настав час прийняти мучеництво. Він був позбавлений кафедри, засліплений і засланий до Синайського монастиря. Дорогою він багато страждав від жорстокого ставлення конвойних, які після катування втопили його у річці Тундже.
Існують й інші припущення щодо мученицької кончини святого Анфіма. Зокрема, припускають, що він був утоплений в озері Снагов. Є також відомості, що мучителі порубали його тіло на маленькі частинки, після чого кинули їх у воду.
У 1992 році священномученик Анфім був прославлений в лику святих.