Преподобний Савватій Соловецький

День пам'яті (н. ст.)

Місяця серпня на 8-й день — перенесення мощей, друге перенесення мощей / вересня на 27-й день / травня на 21-й день — Собор Карельських святих / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Новгородських святих (перехідне) / місяця серпня на 9-й день — Собор Соловецьких святих

Преподобний Савватій у 1396 році прийшов до Кирило-Білозерського монастиря, де прийняв чернечий постриг. Дізнавшись про Валаамський монастир, у якому ченці ведуть суворіше життя, Савватій перебрався туди. Дивуючи братію своїм терпінням і смиренням, він шукав місце для цілковитого усамітнення й безмовної молитви. Савватій дізнався, що на відстані двох днів плавання від берега в Білому морі стоїть великий острів, ніким не населений, і пішов із Валаамського монастиря.

Спочатку він оселився у каплиці на річці Виг, де зустрів ченця Германа, який самотньо жив у лісі. Герман погодився супроводити Савватія на острів і залишитися з ним там. Обидва старці в 1429 року благополучно прибули на острів. Не доходячи тринадцять кілометрів до місця сучасного монастиря, вони біля озера встановили хрест і поставили намет. Потім вони вибрали для келії зручніше місце за одну милю від моря, на березі озера біля високої Секирної гори.

Через деякий час Герман покинув острів. За два роки після його від’їзду вирушив на Вигу і Савватій. Він причастився Святих Христових Таїн у ігумена Нафанаїла і спочив.

Поступово, вже після смерті Савватія, на острові оселилися інші пустельники і виник монастир, який отримав назву Соловецького.

Мощі преподобного Савватія були перенесені до Соловецької обителі в 1465 році за ігумена Зосими. Вони були покладені в землю за вівтарем Успенського собору, де знаходилися до 1566 року. 8 серпня того року їх разом з мощами преподобного Зосими було перенесено до бокового вівтаря Спасо-Преображенського собору, освяченого на честь цих соловецьких святих.

На Московському соборі 1547 року було постановлено відзначати пам’ять преподобного Савватія 27 вересня (за юліанським календарем).

Тропарі, кондаки, молитви та величання