6 вересня 2027
понеділок · 24 серпня ст. ст.
Посту немає
Седмиця 12-та після П’ятидесятниці. Сщмч. Євтихія, учня ап. Іоанна Богослова (I). Мч. Татіона (305). Мц. Сіри, діви Персидської (558). Прп. Георгія Лімніота (близько 716). Перенесення мощей свт. Петра, митр. Київського і всієї Русі, чудотворця (1479). Прп. Арсенія Комельського (1550). Рівноап. Косми Етолійського (1779). Сщмч. Максима Горлицького (1914). Прп. Аристоклія, старця (1918). Прмч. Серафима (Шахмутя) (1946). Петрівської ікони Божої Матері (близько 1306).
Читання Святого Письма
На літургії
Тропарі та кондаки
Священномученику Євтихіюглас 4
Тропар, глас 4
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евти́хие,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак, глас 3
Апо́столов сопресто́льник/ и святи́телей красота́ бы́в, Евти́хие,/ му́ченически просла́вился еси́,/ просия́л еси́, я́ко со́лнце, все́х просвеща́я,/ и разори́л еси́ безбо́жия но́щь глубо́кую,/ сего́ ра́ди тя́ почита́ем,// я́ко Боже́ственнаго вои́стинну священнотаи́нника Христо́ва.
Молитви на сьогодні
Думка дня
Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
"Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться" (Ін. 10:9). Це те саме, що в іншому місці говорить Господь: "ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене" (Ін. 14:6).
І ще ближче підтвердив Він те саме, коли сказав: "без Мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5).
Той і християнин, хто весь у Христі, і хто все, що має в собі цінного, все те від Христа має. Виправдання в нього Христове, і тіло його теж Христове. Той, хто спасається, тому спасається, що одягнений у Христа. У цьому тільки положенні він має доступ до Отця. Ми — ті, хто відпав від Бога, і за те під гнівом. Тільки тоді правда Божа відступає і милість Його простягається до нас і нас, що наближаються, приймає, коли ми наближаємося у Христі і через Христа. Печать Христова відбивається на всьому єстві християнина, і той, хто носить її, піде посеред тіні смертної і не злякається зла. Для того, щоб бути такими, ми маємо таїнства — Хрещення і Причастя, та Покаяння для тих, хто згрішив після Хрещення. Але це від імені Господа; з нашого ж боку, для прийняття їх, повинні утворитися в дусі приймальні настрої — віра, що сповідує: я загиблий і спасаюся тільки Господом Іісусом Христом; любов, що ревнує все присвячувати Господу Спасителеві, нічого не жаліючи; надія, що, нічого від себе не сподіваючись, упевнена, що не буде покинута Господом, але всіляку матиме від Нього допомогу — і внутрішню, і зовнішню — протягом усього життя, доки взята буде туди, де Він Сам.
Ще 1 думка
(Мк. 1:9-15)
Господь почав проповідь Свою так: "Настав час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє" (Мк. 1:15). Наприкінці століть теж буде сказано: "настав час, наблизилося Царство"; але буде додано не "покайтеся і віруйте", а "виходьте на суд". Час покаяння і трудів самовиправлення скінчився; давай кожен звіт у тому, що тілом зробив доброго чи злого. Отже, поки час, поспішіть скористатися ним на своє спасіння. Обійми Отчі відчинені до прийняття всіх, хто приходить зі щирим почуттям розкаяння про минуле, і з бажанням попрацювати Богу надалі старанним виконанням заповідей Його святих. Для кожного з нас кінець віку — смерть: вона двері в інше життя. Частіше спрямовуй туди свій погляд і точніше для себе визначай: що ж потім? — і, визначивши без жаління себе, візьмися до праці, щоб заготовити неготове до вступу туди, де радість нескінченна, і до відсторонення всього, що може надати право слугам темряви зовнішньої взяти над нами гору й заманити у свою область, звідки не буде вже виходу.
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter