5 вересня 2027

неділя · 23 серпня ст. ст.

Сьогодні
Подільської ікони Божої Матері (XVII)Сщмч. Іринея, єп. Ліонського (202)Свт. Каліника, патр. Константинопольського (705)Сщмчч. Єфрема (Кузнецова), єп. СеленгинськогоІоанна Восторгова пресвітерамч. Миколая Варжанського (1918)сщмчч. Павла ГайдаяПрославлення сщмч. Прокопія (Титова), архієп. ХерсонськогоСобор Херсонських святих

Глас 2

Посту немає

Неділя 11-та після П’ятидесятниці. Віддання свята Успіння Пресвятої Богородиці. Мч. Лупа (близько 306). Сщмч. Іринея, єп. Ліонського (202). Прпп. Євтихія (близько 540) і Флорентія (547). Свт. Каліника, патр. Константинопольського (705). Сщмчч. Єфрема (Кузнецова), єп. Селенгинського, Іоанна Восторгова пресвітера і мч. Миколая Варжанського (1918); сщмчч. Павла Гайдая та Іоанна Карабанова пресвітерів (1937). Прославлення сщмч. Прокопія (Титова), архієп. Херсонського (1996). Собор Херсонських святих. Подільської ікони Божої Матері (XVII).

Читання Святого Письма

На утрені

Ін. 21:15-25 (зач. 67, Єв. 11-те)

На літургії

Апостол1Кор. 9:2-12 (зач. 141)
ЄвангелієМф. 18:23-35 (зач. 77 - про злого боржника)

Богородиці

АпостолФлп. 2:5-11 (зач. 240)
ЄвангелієЛк. 10:38-42;11:27-28 (зач. 54)

На утрені співаємо «Честнейшую». Після літургії звершується молебень про збереження творіння Божого

Тропарі та кондаки

Успінняглас 1

Тропар, глас 1

В рождестве́ де́вство сохрани́ла еси́,/ во успе́нии ми́ра не оста́вила еси́, Богоро́дице,/ преста́вилася еси́ к животу́, Ма́ти су́щи Живота́,// и моли́твами Твои́ми избавля́еши от сме́рти ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

В моли́твах неусыпа́ющую Богоро́дицу/ и в предста́тельствах непрело́жное упова́ние/ гроб и умерщвле́ние не удержа́ста:/ я́коже бо Живота́ Ма́терь/ к животу́ преста́ви// во утро́бу Всели́выйся присноде́вственную.

Мученику Лупуглас 4

Тропар, глас 4

Му́ченик Твой, Го́споди, Лу́пп,/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак, глас 2

Звезда́ све́тлая яви́лся еси́,/ непреле́стная ми́рови,/ Со́лнца Христа́ возвеща́ющи,/ заря́ми твои́ми, страстоте́рпче Лу́ппе,/ и пре́лесть погаси́л еси́ всю:/ нам же подае́ши свет,// моля́ся непреста́нно о всех нас.

Молитви на сьогодні

Богослужбові вказівкисьогодні · завтра · післязавтра

Думка дня

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року

(Мф. 18:23-35)
Притчу про двох боржників Господь підсумував такими словами: "Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його" (Мф. 18:35). Здається, так небагато потрібно: прости — і будеш прощений; а коли прощений, то і в милість прийнятий; а коли в милість прийнятий, то став учасником у всіх скарбах милості. Отже, тут і спасіння, і рай, і вічне блаженство. І таке велике надбання за таку малу річ, що простимо!.. Так, мала річ, але для самолюбства нашого немає нічого важчого, як прощати. Ненавмисну якусь неприємність, таємно заподіяну нам, так щоб ніхто не бачив, ми ще, мабуть, пробачимо; але трохи щось чутливіше, та при людях, хоч не проси: немає прощення. Бувають обставини, що хочеш не хочеш, а висловити незадоволення не можна, — і мовчиш: але язик-то мовчить, а серце говорить і будує злі плани. Піднімися неприємність ще на одну лінію — і втриматись не можна: ні сором, ні страх, ні втрати — ніщо не втримає. Закипіла самість робить людину немов божевільною, і той, хто піддався їй, починає городити дурниці. До такого нещастя найбільше бувають схильні люди не якісь там, а щобільше цивілізовані, то чутливіші до образ, то менше прощають. Зовні стосунки іноді все ще залишаються гладкими, але всередині рішучий розлад. А тим часом Господь вимагає, щоб прощали від щирого серця.

Ще 1 думка

(Лк. 10:38-42,11:27-28)
«Марія ж обрала благу частину» (Лк. 10:42). Успіння Божої Матері представляє благий кінець цього обрання. Сам Спаситель в Успінні Її прийняв у руки Свої Її душу. Того ж сподоблялися і багато святих; те ж зустрічають у різних видах і ступенях і всі виборці благої частини. У час обрання упованням тільки передбачається цей кінець, а в деякій мірі навіть передчувається; але потім труди, боротьба і примуси слідують одні за одними і затьмарюють обраний шлях. Дороговказною зіркою залишається благий кінець благої частини. Це те саме, що вдалині світиться вогник для подорожнього, захопленого темрявою. Надія — збуджувач енергії та підтримувач терпіння і сталості в розпочатому, а сама вона міцна вірою. По вірі обирають, сподіванням бувають твердими в обранні, а терпінням досягають благого кінця.

Відео дня: Православний календар

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter